Фасції голови

У ділянці голови розрізняють з кожного (правого і лівого) боку чотири власні фасції: скроневу, жувальну, привушну і щічно-глоткову.

Скронева фасція - щільна колагенова пластинка. Вкриває ззовні скроневий м'яз. Натягнута між верхньою скроневою лінією, де вона міцно зростається з окістям, зовнішнім краєм апоневротичного шолома і верхнім краєм виличної дуги. Тут вона розщеплюється на дві пластинки — поверхневу й глибоку. Перша прикріплюється до бічної поверхні виличної дуги, друга - до присередньої її поверхні. Простір між пластинками заповнений жировою тканиною. Скронева фасція надійно відмежовує скроневу ямку від простору, розташованого між апоневротичним шоломом і окістям склепіння черепа.

Жувальна фасція вкриває однойменний м'яз. Прикріплюється згори до виличної дуги, знизу - до нижнього краю нижньої щелепи, а спереду і ззаду - до її гілки.

Привушна фасція є продовженням попередньої, розщеплюється на два дуже щільних листки (глибокий і поверхневий), які утворюють для привушної залози щільну фіброзну капсулу. Від стінок капсули в товщу залози відходять численні відростки, які поділяють залозу на частки. Внаслідок цього її запалення може призвести до некрозу паренхіми залози. Позаду фасція привушної залози переходить у фасцію шиї. Глибокий листок фасції, що вкриває глотковий відросток залози, стоншений, містить дефекти, через які гній у разі запального процесу в залозі легко проривається в навколо- та заглотковий простори.

Щічно-глоткова фасція - пухка сполучнотканинна пластинка, яка вкриває щічний м'яз і, перекинувшись через крило-нижньощелеп-ну зв'язку, вплітається у глоткову фасцію.

М’язи шиї

Глибокі м’язи шиї

М’язи шиї, пов’язані з під’язиковою кісткою

Поверхневі м’язи шиї

Поверхневі м’язи шиї. Підшкірний м’яз шиї (platysma) у людини, порівняно з більшістю наземних хребетних тварин, розвинутий слабко і розташований у піхві поверхневої пластинки шийної фасції у вигляді тонкої, але досить широкої пластинки (рис. 35). Цей м’яз покриває навіть всю передню ділянку шиї, а також розповсюджується донизу до ділянки грудей і догори, досягаючи привушної фасції і кута рота.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Підшкірний м’яз шиї	Фасція ділянки підборіддя.	Фасція підключичної ямки	Натягує шкіру на шиї і сприяє її руху вперед. Сприяє розширенню кровоносних судин (головним чином вен) тоді, коли потребується прискорений і посилений відтік крові від голови.

Іннервація: лицьовий нерв.

Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз (m. sternocleido-masteoideus) самий сильний м’яз передньобічного відділу шиї. Він виступає під шкірою у вигляді добре вираженого м’язового валика (рис. 38).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Грудинно-ключично-соскоподібний м’яз Грудина головка Ключична головка	Рукоятка грудини (рис. 21). Грудиний кінець ключиці (рис. 5).	Соскоподібний відросток скроневої кістки (рис. 13).	При фіксованій голові і шиї приймає участь в підніманні пояса верхньої кінцівки і частково грудної клітки. При одночасному скороченні правого і лівого м’язів згинає шийний відділ хребта і розгинає голову. При скороченні одного м’яза повертає голову в протилежний бік від скорочення і нахиляє в свій бік.

Іннервація: зовнішня гілка додаткового нерва, м’язові гілки шийного сплетення (СІІ, СІІІ).

23 24 25 26

Рис. 38. М’язи шиї:

1, 3-переднє черевце двочеревцевого м’яза; 2-щелепно-під’язиковий м’яз; 4-під’язикова кістка; 5-щитопід’язиковий м’яз; 6-щитоподібний хрящ; 7-верхнє черевце лопатково-під’язикового м’яза; 8-грудинно-під’язиковий м’яз; 9-перстнє-щитоподібний м’яз; 10-хрящі гортані; 11-грудинно-ключично-соскоподібний м’яз; 12-передній драбинчастий м’яз; 13-ключиця; 14-трапецієподібний м’яз; 15-середній, 17-задній драбинчасті м’язи; 16-нижнє черевце лопатково-під’язикового м’яза; 18-м’яз-підіймач лопатки; 19-ремінний м’яз голови; 20-півостьовий м’яз; 21-м’язи глотки; 22-заднє черевце двочеревцевого м’яза; 23-шило-під’язиковий м’яз; 24-шило-язиковий м’яз; 25-під’язиково-язиковий м’яз; 26-проміжний сухожилок двочеревцевого м’яза (рис. С.С.Михайлова).

Підпотиличні м’язи шиї. Великий задній прямий м’яз голови (m. rectus capitis posterior major).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Великий задній прямий м’яз голови	Остистий відросток осьового хребця (рис. 16).	Бічна ділянка нижньої каркової лінії потиличної кістки (рис. 4).	Розгинання, обертання і нахил голови.

Малий задній прямий м’яз голови (m. rectus capitis posterior minor).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Малий задній прямий м’яз голови	Задній горбок задньої дуги атланта (рис. 15).	Присередня ділянка нижньої каркової лінії потиличної кістки (рис. 4)	Розгинання, обертання і нахил голови.

Верхній косий м’яз голови (m. obliguus capitis superior).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Верхній косий м’яз голови	Поперечний відросток атланта (рис. 15).	Над нижньою карковою лінією потиличної кістки (рис. 4).	Розгинання, обертання і нахил голови.

Нижній косий м’яз голови (m. obliguus capitis inferior).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Нижній косий м’яз голови	Остистий відросток осьового хребця (рис. 16).	Поперечний відросток атланта (рис. 15).	Нахил і обертання голови і шиї.

Іннервація: підпотиличний нерв (СІ-СІІ).

М’язи шиї, пов’язані з під’язиковою кісткою (надпід’язикові ми). Щелепно-під’язиковий м’яз (m. mylohyoideus) з кожного боку має вигляд трикутної пластинки (рис. 38). Цей м’яз закриває простір між нижньою щелепною і під’язиковою кісткою, утворюючи дно ротової порожнини, або діафрагму рота.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Щелепно-під’язиковий м’яз	Внутрішня поверхня тіла нижньої щелепи (рис. 34).	Волокна паралельних м’язів сполучаються по середній лінії, утворюючи сухожилкові прошарку – шов. Частина волокон прикріплюється до тіла під’язикової кістки.	Підтягує під’язикову кістку догори. Опускає гортань, що сприяє виразному мовленню й ковтанню. Опускає нижню щелепу.

Іннервація: трійчастий нерв.

Двочеревцевий м’яз (m. digastricus) має два черевця – переднє і заднє (рис. 38).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Двочеревцевий м’яз Переднє черевце Заднє черевце	Двочеревцева ямка нижньої щелепи (рис. 34) Вирізка соскоподібного відростка скроневої кістки (рис. 13).	З’єднується з переднім черевцем і прикріплюється до тіла і великого рогу під’язикової кістки	Підтягує під’язикову кістку догори. Опускає гортань, що сприяє виразному мовленню й ковтанню. Опускає нижню щелепу.

Іннервація: переднє черевце – трійчастий нерв, заднє – лицьовий нерв.

Підборідно-під’язиковий м’яз (m. geniohyoideus) розташований безпосередньо над щелепно-під’язиковим м’язом і проходить поблизу середньої площини.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Підборідно-під’язиковий м’яз	Підборідна ость нижньої щелепи (рис. 34).	Тіло під’язикової кістки	Підтягує під’язикову кістку догори. Опускає гортань, що сприяє виразному мовленню й ковтанню. Опускає нижню щелепу.

Іннервація: під’язиковий нерв і мові гілки шийного сплетення (СІ-СІІ).

Шило-під’язиковий м’яз (m. stylohyoideus) (рис. 38).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Шило-під’язиковий м’яз	Шилоподібний відросток скроневої кістки (рис. 13).	Тіло під’язикової кістки	Підтягує під’язикову кістку догори. Опускає гортань, що сприяє виразному мовленню й ковтанню. Опускає нижню щелепу.

Іннервація: лицьовий нерв.

У людини, на відміну від інших приматів, щелепно-під’язиковий м’яз фіксується найнижче, а двочеревцевий м’яз прикріплюється найбільш при середньо, що поряд з розширенням альвеолярної дуги сприяє вільнішому руху язика (важливий чинник артикуляції).

Підпід’язикові м’язи. Грудинно-під’язиковий м’яз (m. sternohyoideus) (рис. 38).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Грудинно-під’язиковий м’яз	Задній край яремної вирізки грудини, грудинно-ключичний суглоб, грудинний кінець ключиці (рис. 5, 21).	Нижній край тіла під’язикової кістки.	Відкриває рот, опускає нижню щелепу

Іннервація: гілки шийного сплетення (СІІ, СІІІ).

Лопатково-під’язиковий м’яз (m. omohyoideus) представляє собою довгий, тонкий м’яз, який має два черевця – верхнє і нижнє (рис. 38).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Лопатково-під’язиковий м’яз	Верхній край лопатки (рис. 6).	Тіло під’язикової кістки.	Відкриває рот, опускає нижню щелепу. При фіксованій лопатці і фіксованому верхньому положенні під’язикової кістки дещо піднімає ключицю, що сприяє відтоку венозної крові від верхньої кінцівки.

Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ-СІІІ) і під’язикового нерва.

Грудинно-щитоподібний м’яз (sternothyroideus) розташований позаду грудинно-під’язикового м’яза.

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Грудинно-щитоподібний м’яз	Задній край яремної вирізки грудини, хрящ першого ребра (рис. 21).	Коса лінія щитоподібного хряща.	Відкриває рот, опускає нижню щелепу. При фіксованій лопатці і фіксованому верхньому положенні під’язикової кістки дещо піднімає ключицю, що сприяє відтоку венозної крові від верхньої кінцівки.

Іннервація: гілки шийного сплетення (СІІ-СІІІ

Щитопід’язиковий м’яз (m. hyrohyoideus) (рис. 38).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Щито-під’язиковий м’яз	Коса лінія щитоподібного хряща.	Тіло і великий ріг під’язикової кістки.	Відкриває рот, опускає нижню щелепу. При фіксованій лопатці і фіксованому верхньому положенні під’язикової кістки дещо піднімає ключицю, що сприяє відтоку венозної крові від верхньої кінцівки.

Іннервація: гілки шийного сплетення (СІ-СІІ) і під’язикового нерва.

При рухах щитоподібного хряща догори і вниз грудинно-щитоподібний і щито-під’язиковий м’язи є антагоністами.

Глибокі м’язи. Передній драбинчастий м’яз (m. scalenus anterior) (рис. 38, 40).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Передній драбинчастий м’яз	Передні горбики поперечних відростків 3-6 шийних хребців (рис. 39).	Драбинчастий горбик 1 ребра (рис. 24).	При фіксованій грудній клітці нахиляє в бік і згинає вперед шийний відділ хребта. Сприяє обертанню шийного відділу хребта навколо вертикальної осі. При фіксованому хребті сприяє глибоким дихальним рухам, так як полегшує дихальні екскурсії у верхньому відділі грудної клітки.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СV-CVII).

Рис. 39. Шийний хребець

(вид знизу):

1-остистий відросток;

2-отвір поперечного відростка;

3-поперечний відросток;

4-тіло хребця;

5-хребцевий отвір;

6-передній горбик;

7-задній горбик;

8-нижній суглобовий

відросток

(рис. О.І.Свиридова).

Середній драбинчастий м’яз (m. scalenus medius) (рис. 38, 40).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Середній драбинчастий м’яз	Передні горбики поперечних відростків усіх шийних хребців (рис. 39).	Верхня поверхня 1 ребра (рис. 24).	При фіксованій грудній клітці нахиляє в бік і згинає вперед шийний відділ хребта. Сприяє обертанню шийного відділу хребта навколо вертикальної осі. При фіксованому хребті сприяє глибоким дихальним рухам, так як полегшує дихальні екскурсії у верхньому відділі грудної клітки.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СІІ-CVIIІ).

Між переднім і середнім драбинчастими м’язами утворюється мждрабинчастий простір, в якому проходять судини і нерви.

Задній драбинчастий м’яз (m. scalenus posterior)(рис. 38, 40).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Задній драбинчастий м’яз	Задні горбики поперечних відростків 5-6 шийних хребців (рис. 39).	Зовнішня поверхня 2 ребра (рис. 24).	При фіксованій грудній клітці нахиляє в бік і згинає вперед шийний відділ хребта. Сприяє обертанню шийного відділу хребта навколо вертикальної осі. При фіксованому хребті сприяє глибоким дихальним рухам, так як полегшує дихальні екскурсії у верхньому відділі грудної клітки.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СVII-СVIIІ).

Рис. 40. Глибокі м’язи шиї:

1-тіло потиличної кістки;

2-глотковий горбок;

3-передній прямий м’яз голови;

4-бічний прямий м’яз голови;

5-довгий м’яз голови;

6-довгий м’яз шиї;

7- і 20-піднебінно-глотковий

м’яз;

8- і 18-середній драбинчастий

м’яз;

9- і 17-передній драбинчастий

м’яз;

10- і 16-задній драбинчастий

м’яз;

11-довгий м’яз шиї;

12-підключична артерія;

13-підключична вена;

14-зовнішній міжребровий м’яз;

15-1 ребро;

19-довгий м’яз голови;

21-шилоподібний відросток;

22-соскоподібний відросток

(рис. В.М.Тонкова).

Підпотиличні м’язи. Довгий м’яз шиї (m. longus colii) парний, лежить на передній поверхні хребтового стовпа і складається з трьох частин (рис. 40).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Довгий м’яз шиї 1 частина 2 частина 3 частина	Тіла трьох верхніх грудних і трьох нижніх шийних хребців (рис. 17, 39) Передні горбики поперечних відростків 3-4 шийних хребців (рис. 39). Тіла 2-3 грудних хребців (рис. 17).	Тіла 2-4 шийних хребців (рис. 39). Передній горбик передньої дуги атланта й тіло осьового хребця (рис. 15, 16). Передні горбики поперечних відростків 5-6 шийних хребців (рис. 39).	Згинання шийного відділу хребта.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СІІ-СVI).

Довгий м’яз голови (m. longus capitis) (рис. 40).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Довгий м’яз голови	Передні горбики поперечних відростків 3-4 шийних хребців (рис. 39).	Нижня поверхня основної частини потиличної кістки (з обох боків глоткового горбка). (рис. 4).	Нахил голови вперед і в бік, а також незначне її обертання.

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СІ-СІІІ).

Передній і бічний прямі м’язи голови (m. rectus capitis anterior et lateralis) (рис. 40).

Назва м’язу	Місце початку	Місце прикріплення	Функція
Передній і бічний прямі м’язи голови	Верхня поверхня бічної маси й поперечного відростка атланта (рис. 15)	Нижня поверхня основної частини потиличної кістки (рис. 4)	Нахиляють голову вперед й в бік

Іннервація: гілки шийних спинномозкових нервів (СІ-СІІ).

На шиї розрізняють передню, бічну задню і груднинно-ключично-соскоподібну ділянки (рис. 41).

Передня ділянка шиї обмежена нижнім краєм основи нижньої щелепи і передніми краями грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. Серединна лінія шиї розділяє передню ділянку на правий і лівий присередні трикутники, в яких, у свою чергу, виділяють чотири трикутники: піднижньощелепний, сонний, м'язовий (лопатково-трахейний), підпідборідний.

Піднижньощелепний трикутник обмежений нижнім краєм основи нижньої щелепи і двома черевцями (переднім і заднім) двочеревцевого м'яза. В ньому залягає піднижньощелепна слинна залоза, а глибше, за її фасціальною піхвою, розташований під'язиковий нерв і присередньо - язикові артерія й вени. Ззаду піднижньощелепний трикутник безпосередньо переходить у занижньощелепну ямку. В його межах розташований язиковий (Пирогова) трикутник. Він обмежений спереду зовнішнім (заднім) краєм щелепно-під'язикового м'яза, зверху - під'язиковим нервом і язиковою веною, знизу і ззаду - сухожилком заднього черевця двочеревцевого м'яза. У трикутнику проходить язикова артерія.

Сонний трикутник обмежений переднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, заднім черевцем двочеревцевого і верхнім черевцем лопатково-під'язикового м'язів. Цей трикутник має найбільше практичне значення, оскільки він є місцем оперативного підходу до верхнього відрізка загальної сонної артерії, а також початковим відділом зовнішньої і внутрішньої сонних артерій. Ці судини разом з внутрішньою яремною веною і блукаючим нервом охоплені загальною (сонною) фасціальною піхвою

М'язовий (лопатково-трахейний) трикутник обмежений ззовні та знизу пе­реднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза, зверху і збоку — присереднім краєм верхнього черевця лопатково-під'язикового м'яза, присередньо передньою серединною лінією. У ділянці цього трикутника розташовані важливі органи шиї: гортань, трахея, стравохід (позаду трахеї), щитоподібна та прищитоподібна залози. У поверхневих шарах тут залягають поверхневі вени шиї.

Р ис. 41. Передня ділянка шиї:

1-піднижньощелепний

трикутник;

2-підборідний трикутник;

3-сонний трикутник;

4-м’язовий трикутник;

5-грудинно-ключично-

соскоподібна ділянка;

6-лопатково-трапецієподібний

трикутник;

7-лопатково-ключичний

трикутник;

8-задня ділянка шиї

(рис. О.І.Свиридова).

У передній ділянці шиї між двома пе­редніми черевцями двочеревцевого м'яза окреслюється підпідборідний трикутник, в якому залягає кілька дрібних лімфатичних вузлів.

Задня шийна ділянка має добре розвинені м'язи, які вкривають хребці. Ці м'язи, у свою чергу, покриваються ремінним і трапецієподібним м'язами.

Грудинно-ключично-соскоподібна ділянка відповідає площі однойменного м'яза.

Бічна ділянка шиї, лежить між заднім краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза спереду, ключицею знизу і переднім краєм трапецієподібного м'яза ззаду.

У межах бічної ділянки шиї містяться лопатково-ключичний і лопатково-трапецієподібний трикутник, а також заглиблення над ключицею, яке називається великою надключичною ямкою.

Лопатково-ключичний трикутник обмежений знизу ключицею, згори - краєм нижнього черевця лопатково-під'язикового м'яза і присередньо - краєм грудинно-ключично-соскоподібного м'яза. Тут у по­верхневих шарах залягають численні нервові гілки шийного сплетення і зовнішня яремна вена. У глибоких шарах великої надключичної ямки міститься підключична вена (у переддрабинчастому просторі), підключична артерія і стовбури плечового нервового сплетення (в міждрабинчастому просторі).

Лопатково-трапецієподібний трикутник обмежений знизу заднім черевцем лопатково-під'язикового м'яза, присередньо - грудинно-ключично-соскоподібним м'язом, збоку - краєм трапецієподібного м'яза. У цьому трикутнику містяться гілки шийного нервового сплетення та додаткового нерва.

Ф асції шиї

Складна топографія м’язів шиї, а також наявність тут ряду внутрішніх органів і великих кровоносних судин обумовлює складну будову фасцій шиї, серед яких розрізняють п’ять фаціальних листків (рис. 41).

Рис. 41. Фасції шиї на горизонтальному розрізі:

а-поверхнева фасція;

б-власна фасція;

в-глибока фасція;

г-внутршньошийна фасція;

д-передхребтова фасція;

1-трапецієподібний м’яз;

2-передній драбинчастий

м’яз;

3-судинно-нервовий пучок;

4-лопатково-під’язхиковий

м’яз;

5-грудинно-ключично-

соскоподібний м’яз;

6-щито-під’язиковий м’яз;

7-грудинно-під’язиковий

м’яз;

8-підшкірний м’яз шиї;

9-гортань;

10-щитовидна залоза;

11-стравохід;

12-фасціальна пластинка, що

відокремлює передній відділ шиї від заднього

(рис. В.М.Шовкуненко).

Поверхнева фасція шиї є продовженням поверхневих фасцій поблизу розташованих ділянок і містить між своїми пластинками підшкірний м’яз шиї.

Власна фасція шиї у вигляді футляру охоплює всю шию. Спереду вона охоплює підщелепну слинну залозу і грудинно-ключично-соскоподібний м’яз, а позаду – трапецієподібний м’яз. Двома перегородками ця фасція прикріплюється до поперечних відростків шийних хребців.

Глибока, або лопатково-ключична, фасція зверху прикріплюється до під’язикової кістки, а знизу – до внутрішньої поверхні грудини і верхньому краю лопатки. Своїми листками фасція охоплює м’язи, які розташовані нижче під’язикової кістки. По середній лінії вона зростається з власною фасцією, утворюючи білу лінію шиї.

Внутрішньошийна фасція має два листка. Пристінковий листок прилягає до фаціальних футлярів, які утворені глибокою фасцією шиї. Нутростний листок утворює фасціальні піхви для органів шиї: глотки, гортані, трахеї, стравоходу, щитовидної залози і судинно-нервового пучка шиї.

Передхребтова фасція покриває спереду глибокі м’язи шиї і хребтовий стовп. У бічному відділі вона віддає фасціальні пластинки, які охоплюють драбинчасті м’язи і м’яз-підіймач лопатки. Зверху вона доходить до зовнішньої основи черепа, а знизу продовжується у фасцію, яка покриває стінки грудної порожнини.