Рухи нижньої кінцівки

У рухах стегна в кульшовому суглобі приймають участь наступні м’язи:

Згинання стегна:

• клубово-поперековий м’яз;

• кравецький м’яз;

• напружувач широкої фасції стегна;

• гребінний м’яз;

• прямий м’яз стегна.

Розгинання стегна:

• великий сідничний м’яз;

• двоголовий м’яз стегна;

• півсухожилковий м’яз;

• півперетинчастий м’яз;

• великий привідний м’яз.

Відведення стегна:

• середній сідничний м’яз;

• малий сідничний м’яз;

• грушоподібний м’яз;

• внутрішній затульний м’яз;

• напружувач широкої фасції стегна.

Приведення стегна:

• гребінний м’яз;

• довгий привідний м’яз;

• короткий привідний м’яз;

• великий привідний м’яз;

• тонкий м’яз.

Супінація стегна:

• клубово-поперековий м’яз;

• квадратний м’яз стегна;

• сідничні м’язи (середній і малий супінують стегно тілки своїми задніми пучками);

• внутрішній і зовнішній затульні м’язи;

• грушоподібний м’яз.

Пронація стегна:

• напружувач широкої фасції стегна;

• передні пучки середнього сідничного м’яза;

• передні пучки малого сідничного м’яза;

• півсухожилковий м’яз;

• півперетинчастий м’яз;

• тонкий м’яз.

Колові рухи виконують всі групи м’язів, розташованих навколо кульшового суглобу, діючи почергово.

Як ми бачимо, один м’яз може виконувати різні рухи. Наприклад, великий сідничний м’яз розгинає стегно у зігнутому положенні і приводить з відведеного стану. Крім того, у великих м’язів можуть працювати ізольовано окремі м’язові пучки (наприклад, малий сідничний м’яз, скорочуючись цілком, відводить стегно, а скорочуючись своїми передніми пучками, повертає його усередину).

Рухи в колінному суглобі забезпечують наступні м’язи:

Згинання гомілки:

• двоголовий м’яз стегна;

• півсухожилковий м’яз;

• півперетинчастий м’яз;

• кравецький м’яз;

• тонкий м’яз;

• підколінний м’яз;

• литковий м’яз.

Розгинання гомілки:

• чотириголовий м’яз стешна.

Пронація гомілки:

• півсухожилковий м’яз;

• півперетинчастий м’яз;

• кравецький м’яз;

• тонкий м’яз;

• медіальна головка литкового м’яза;

• підколінний м’яз.

Супінація гомілки:

• двоголовий м’яз стегна;

• латеральна головка литкового м’яза.

Пронація гомілки, як і супінація, можливі тільки по мірі згинання гомілки, тобто по мірі того, як великогомілкові і малогомілкові колатеральні зв’язки розслаблюються.

У рухаха стопи приймають участь:

Згинання стопи:

• триголовий м’яз гомілки;

• задній великогомілковий м’яз;

• довгий згинач великого пальця;

• довгий згинач пальців;

• довгий малогомілковий м’яз;

• короткий малогомілковий м’яз.

Розгинання стопи:

• передній великогомілковий м’яз;

• довгий розгинач пальців;

• довгий розгинач великого пальця.

Приведення стопи:

• передній великогомілковий м’яз;

• задній великогомілковий м’яз.

Відведення стопи:

• короткий малогомілковий м’яз;

• довгий малогомілковий м’яз.

Пронація стопи:

• довгий малогомілковий м’яз;

• короткий малогомілковий м’яз.

Супінація стопи:

• передній великогомілковий м’яз;

• довгий розгинач великого пальця.

Колові рухи стопи можливі при почерговій дії груп м’язів, які проходять навколо суглобів стопи.

У рухах пальців приймають участь м’язи, які переходять з гомілки на стопу, і м’язи самої стопи. Основна функція м’язів, які розташовані на підошовній поверхні стопи, - згинання пальців, а м’язів, що знаходяться на тильній поверхні стопи, - розгинання пальців.

М’язи тильної поверхні стопи розинуті значно слабше м’язів підошовної поверхні. Це обумовлено функціональним значенням м’язів. Підошовні м’язи відіграють важливу ресорну роль, а також, згинаючи пальці, забезпечують зчеплення стопи з опорною поверхнею при ходьбі і бігу.