Методика роботи з логопедичною карткою

У повсякденному житті часто зустрічаються діти дошкільного (до 30 %) і моло­дшого шкільного (до 20 %) віку, які, розмовляючи, пропускають, викривлюють або замінюють потрібні звуки в словах іншими, чим і привертають до себе увагу. Таке мовлення не відповідає загальноприйнятим літературним нормам, уповільнює фор­мування культури усного мовлення та збіднює й обмежує спілкування. У таких випа­дках можливо говорити про наявність тих чи інших порушень мовлення у дітей. Своєрідність мовлення зумовлюється неточним засвоєнням артикуляції звуків украї­нської мови; діалектними особливостями вимови окремих звуків, що властиві біль­шості людей, які проживають у певній місцевості; функціональною незрілістю мов­ного апарату. Порушення звуковимови у дітей може бути як самостійним дефектом, так і одним із симптомів більш складного мовленнєвого розладу. Про дефекти звуковимови, як окреме порушення мовлення прийнято говорити у випадках, коли вони є одинич­ним відхиленням від норми в мовленні дитини. Але якщо дефекти виявляються у дитини разом із недостатністю словникового запасу, в аграматично побудованому чи взагалі не сформованому фразовому мовленні, тоді вони є тільки одним із симп­томів більш складного мовленнєвого розладу. В такому випадку логопедична робота не може обмежуватися лише корекцією звуковимови.

Таким чином, під порушеннями мовлення потрібно розуміти стійкі індивідуаль­ні відхилення від норми у мовленнєвій діяльності, викликані специфічними причинами, які потребують спеціальної логопедичної допомоги.

Загальне недорозвинення мовлення у дитини (експресивна алалія, дизартрія) сьо­годні виявляється вже у віці 2-3 років, коли процес розвитку мовлення далеко не завер­шений. У цих дітей відзначається своєрідне порушення психічних процесів, зниження пізнавальної діяльності, відхилення в поведінці. Нерідко має місце комплекс симптомів дизонтогенетично-енцефалопатичних порушень. Нерівномірність розвитку немовленнєвих психічних функцій у ранньому віці негативно впливає на формування мовлення. Тому для побудови цілеспрямованої логопедичної роботи з дітьми, які мають порушення мо­влення, необхідне комплексне психолого-логопедичне обстеження.

Пропонована логопедична карта розроблена на основі власного багаторічного досвіду логопедичної роботи, а також наявних у літературі рекомендацій (Г. Волкова, 1992, 2003; В. Ковшиков, 1985; Т. Філічева, 1987 та ін.). Логопедичне обстеження проводиться за чотирма основними блоками:

1. Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку в ранньому віці.

2. Обстеження психічного розвитку й інтелекту з метою з'ясування первин­ності чи вторинності мовленнєвих порушень.

3. Обстеження немовленнєвих функцій дитини.

4. Обстеження мовленнєвих функцій дитини.

У реалізації зазначених напрямів обстеження значна роль відводиться динамічному оформлен­ню логопедичної карти. Вона дозволяє накопичувати відомості про особливості розви­тку дитини протягом усього часу логопедичної корекції, що забезпечує динамічне спо­стереження за формуванням її психічних функцій. Докладна інформація за підсумками обстеження на початку роботи фіксується у відповідних графах карти. Узагальнені ре­зультати вивчення всіх функцій занотовуються на сторінках "Щоденника логопеда", де передбачена можливість відзначення змін стану мовлення дітей упродовж навчаль­ного року. Це дозволяє побачити результативність логопедичної роботи і визначити динаміку в розвиткові мовлення дитини. До карти вносяться дані всіх фахівців, які працюють із дитиною, і по своїй суті вона є щоденником індивідуального психолого-педагогічного й логопедичного супроводу.

У карті виділені вікові нормативи розвитку тих або інших функцій. Це дозволяє побачити як збережені, так і порушені функції, що важливо для побудови програми логопедичної роботи. Щорічне відстеження розвитку дитини дає можливість чітко бачити його динаміку й оптимально визначати можливості подальшого навчання.

Оформлення карти, де відбиті всі параметри обстеження дитини, дозволяє фік­сувати й групувати необхідні результати.

Наприкінці карти пропонуються дві підсумкові таблиці, у яких відбиті: 1) зв'язки немовленнєвих і мовленнєвих функцій у процесі розвитку усного мовлення і 2) зв'язки немовленнєвих і мовленнєвих функцій у процесі профілактики порушень писемного мовлення. Вони допоможуть при аналізі результатів обстеження і визначенні логопедичного діагнозу, а також при побудові системи логопедичної роботи з кожною дитиною.

Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку в ранньому віці передбачає ви­явлення неврологічних і психопатологічних синдромів у ранньому анамнезі — перинатальної енцефалопатії, мінімальної мозкової дисфункції, затримки моторного роз­витку, аутизму, а також хронічних соматичних захворювань: серцево-судинної сис­теми, верхніх дихальних шляхів, алергодерматитів та ін. Аналіз особливостей мовленнєвого розвитку спрямований не тільки на виявлення часу появи мовлення, але й дис­гармонії його перебігу. У процесі індивідуальних бесід із батьками, крім зведень анамнезу, з'ясовуються особливості поведінки дитини в різних ситуаціях, її прихиль­ності, стосунки з іншими членами родини, улюблені ігри, іграшки й ін.

Обстеження психічного розвитку й інтелекту проводиться з метою з'ясування первинності чи вторинності мовленнєвих порушень. Психологічне обстеження прово­диться у вигляді навчального експерименту, що не вимагає активного мовлення ди­тини. У процесі виконання завдань наочно-дійового характеру оцінюється відношен­ня дитини до пропонованої діяльності, способи обраної дії, характер помилок, сприйнятливість до допомоги, особливості інтелектуальної діяльності у вигляді під­вищеної виснажуваності, нерівномірної працездатності, порушень пам'яті, уваги, ці­леспрямованості й довільності, схильності до інертності і персеверацій.

У цьому розділі карти пропонуються завдання на дослідження зорового і слу­хового сприйняття, уваги, пам'яті, просторового, конструктивного і динамічного праксису. Надалі ці спостереження допомагають знайти шляхи індивідуального під­ходу до дітей, вибрати форми логопедичної роботи, сформувати підгрупи для занять із огляду на особливості мовленнєвих порушень. Спостереження за розвитком психі­чних функцій дитини протягом тривалого періоду допомагає виділити основний де­фект і залежні вторинні порушення.

Обстеження мовленнєвих і немовленнєвих функцій дитини. Воно почина­ється з бесіди, спрямованої на встановлення емоційного контакту з дитиною, на ро­зуміння нею запропонованого завдання. Під час бесіди робиться попередній висно­вок про особливості знань дитини про навколишнє середовище й орієнтування в ньому, коло інтересів, про здатність до судження, особливості розвитку зв'язного мо­влення. У процесі проведення бесіди дитині пропонується виконати ряд тестів. Після бесіди дитина виконує ряд завдань, спрямованих на виявлення механізму, структури мовленнєвого дефекту й обсягу порушення. У процесі обстеження використовується спеціально відібраний наочний матеріал, різноманітні дидактичні (пірамідки, вкла­диші, дошки Сегена й ін.) та образні іграшки. Одним з показників рівня розвитку ди­тини є стан моторики. При оцінці виконання загальних і тонких рухів особливо слід зазначити наявність рухового розгальмування і незручності, обсяг, переключення, точність рухів, наявність ліворукості.

Обстеження мовленнєвих функцій дитини. Вивчення експресивного й імпресивного мовлення дитини будується на однаковому наочному і мовному матеріалі, то­му в картці одночасно відзначаються розуміння і вживання граматичних форм, особ­ливості розвитку лексики (обсяг і характеристика активного і пасивного словника, ступінь інформованості дитини). Особлива увага при цьому звертається на стан зв'яз­ного мовлення, його правильне лексико-граматичне оформлення, а також уміння вста­новлювати причинно-наслідкові зв'язки. Це необхідно у зв'язку з тим, що нерівномір­ність розвитку мислення в дітей виявляється у формах, пов'язаних із розвитком мов­лення, наочно-образного і словесного мислення, що узагальнюється функцією слова.

Такий підхід дозволяє систематично аналізувати клінічні форми мовленнєвої патології, а також обирати найбільш ефективні методи і засоби для подолання різних видів мовленнєвих порушень.

Блок І. Вивчення анамнезу і мовленнєвого розвитку в ранньому віці

1.1. Анкетні дані дитини

Прізвище, ім'я дитини

Дата народження Вік на 1.09.

Рідне мовлення

Наявність двомовності

Домашня адреса

телефон

Звідкіля прибув у ДНЗ

Дата вступу в логопедичну групу

Відомості про батьків:

Мати Вік

Освіта

Батько Вік

Освіта

Скарги батьків

Мовлення батьків й інших членів родини

Наявність інших дітей у родині

Стосунки в родині

Рішення психолого-медико-педагогічної комісії

Від ___________ Протокол № Прийнятий на термін

Висновок ПМПК

Продовження терміну перебування

На Протокол № від

Висновок ПМПК .

Продовження терміну перебування

На Протокол № від

Висновок ПМПК

Випускається з логопедичної групи

Дата

(вид школи, дитячого саду)

Дата заповнення логопедичної карти

Логопед

Завідувач ДНЗ

Лікарі-фахівці	Вік дитини
	3 роки	4 роки	5 років	6 років
Педіатр
Невропатолог
Психіатр
Отоларинголог
Ортопед
Офтальмолог
Психолог
Дефектолог

1.3. Анамнез розвитку дитини

Спадкові й хронічні захворювання батьків

Вік матері при народженні дитини

Вік батька при народженні дитини

Від якої вагітності дитина

Протікання вагітності: токсикоз І половини, II половини, травми, інтоксикації, захво­рювання

Пологи: дострокові, термінові, швидкі, стрімкі, зневоднені

Стимуляція: механічна, хімічна, електростимуляція

Крик: був, не був Чи спостерігалася асфіксія: біла, синя

Резус-фактор: негативний, позитивний, сумісність

Вага , зріст за шкалою Апгара дитини при наро­дженні.

Перше годування на добу, як узяв груди _________________________

Вигодовування

З пологового будинку виписаний на добу, додаткове перебування в поло­говому будинку з причини ______________________________

Відхилення в поведінці в перші три місяці життя ___________________________

Перенесені захворювання:

до 1 місяця

до року

після року

до 3 років

після 3 років

1.4. Ранній психомоторний і мовленнєвий розвиток дитини

Утримання голови (1,5 міс). Повзає (5 міс). Сидить (6 міс).

Ходить (до 1р.). Перші зуби (6-8 міс.) Правша, лівша, амбідекстр.

Характер моторики: гіперрухливий, не координований у рухах, неспокійний, загаль­мований, неповороткий, несвоєчасне переключення рухів

Гуління (2-3 міс). Лепет (4-8 міс). Перші слова (1 р.).

Перша фраза (1,5-2 р.). Чи відзначалися грубі перекручування

звуко-складової структури й аграматизми після 3 років

Які звуки довго вимовлялися неправильно

Використання жестів

Чи займався з логопедом, результат

Блок II. Обстеження психічного розвитку та інтелекту