Лихоманки

за походженням

і нфекційна неінфекційна

білкова

сольова

медикаментозна

нейрогенна

3. Стадії лихоманки (гарячки).

І стадія – підйому температури – утворення тепла в організмі збільшується за рахунок посилення обміну речовин і функції скелетних м’язів (озноб), тепловіддача знижується внаслідок звуження шкіряних судин, скуйовдження шерсті і припинення потовиділення.

ІІ стадія – утримання температури – температура тіла тримається на високому рівні за рахунок високої теплопродукції при посиленому розпаді вуглеводів, жирів і навіть білків. Процеси теплопродукції і тепловіддачі на одному рівні. Тепловіддача здійснюється через розширені шкіряні судини і прискорене дихання, потовиділення низьке, шкіра суха і гаряча.

ІІІ стадія – зниження температури – знижується теплопродукція із-за припинення дії пірогенів на центр теплорегуляції і підвищена тепловіддача. Тепло виділяється з потом, частим диханням, за рахунок розширених шкіряних судин. Зниження температури буває поступовим і називають його літичним (декілька діб); критичне – декілька годин і може призвести до падіння тонусу судин, їх розширення, падіння кров’яного тиску і колапсу.

4. Типи температурних кривих.

Постійна – температура тримається на одному рівні і коливання між ранішньою і вечірньою в межах 1ºС.

Послаблююча – подібна до постійної по тривалості, але відрізняється від різниці температури між ранішньою і вечірньою на 2ºС.

Переміжна – характеризується чергуванням приступів підвищення температури більше на 1ºС з періодами нормальної; температура різко піднімається, тримається 2-3 години і знижується до норми протягом трьох днів.

Зворотна – чергування приступів підвищення температури з періодами нормальної, але тримається температура протягом трьох діб.

Виснажлива – чергування приступів підвищення температури з періодами нормальної між ранішньою і вечірньою, коливання Т 3-5ºС.

Атипова – характеризується різноманітними добовими коливаннями температури тіла без будь-якої закономірності.

За ступенем підвищення температури:

Субфебрильна – підвищення температури вище норми до 1ºС.

Фебрильна – підвищення температури вище норми до 2ºС.

Перитична (висока) – підвищення температури вище норми до 3ºС.

Гіперперитична – підвищення температури вище 3ºС до норми.

4. Відмінність лихоманки від перегрівання.

Перегрівання настає при дії високої температури навколишнього середовища, а лихоманка під впливом пірогенних речовин і створюється самим організмом, а при перегріванні компенсаторні можливості організму виснажуються.

5. Обмін речовин при лихоманці.

Інтенсивно розпадаються вуглеводи, особливо глікоген в печінці і поступає глюкоза в кров, виснаження запасів вуглеводів призводить до розпаду жиру і накопичення продуктів розпаду жирних кислот, білки також посилено розпадаються і призводять до накопичення азотистих продуктів в сечі, азотистий баланс негативний.

6. Роль цнс і ендокринних залоз в розвитку лихоманки.

Хвороби, що супроводжуються лихоманкою проявляються з явищами пригнічення або збудження вищої нервової системи. При пригніченні розвивається сонливість, байдужість до оточуючих, умовні рефлекси гальмуються.

Ендокринні залози посилюється функція гіпофіза, збільшується виділення тропних гормонів, що впливає на щитовидні і надниркові залози. В крові і сечі збільшується вміст кортикостероїдів і адреналіну.