4. Порушення трофічної функції нервової системи.

Розлад нервової трофіки спостерігається при травмі, перерізі нерву і т.д. Порушення трофіки впливає на обмін речовин внаслідок чого розвивається дистрофія, скелетні м’язи атрофуються, кістки стають ламкими, на шкірі і слизових оболонок з’являються виразки.

5. Порушення вищої нервової діяльності.

Патологоанатомічні зміни ЦНС частіше виражаються запальними процесами. Менінгіт – запалення оболонок головного і спинного мозку. Причини: інфекційні фактори, що проникають в ЦНС (сказ, інфекційний енцефаломієліт). Буває: за походженням – первинний і вторинний; за характером ексудату – серозний, геморагічний, гнійний; за розповсюдженням – вогнищевий і дифузний; за перебігом – гострий, підгострий і хронічний.

Пахіменінгіт – запалення твердої мозкової оболонки, лептоменінгіт – м’якої.

Серозний менінгіт – гострий процес, що характеризується почервонінням оболонок, набряком, крапковими крововиливами. Гнійний менінгіт – при дифузних процесах почервоніння оболонок, набряк, накопичення гнійного ексудату, а при вогнищевому – вогнищевий характер.

Енцефаліт – запалення головного мозку. Причини: збудники вірусних хвороб. Буває: за походженням – первинний і вторинний; за перебігом – гострий, підгострий, хронічний; за розповсюдженням – дифузний, вогнищевий; за характером ексудату – серозний, геморагічний, гнійний, лімфоцитарного типу.

Гострий негнійний енцефаліт лімфоцитарного типу – гіперемія речовини мозку і його оболонок, згладженість звивин мозку, збільшення кількості рідини в бокових шлуночках. Причини: сказ, чума, ускладнення після бактеріальних і токсичних хвороб.

Гнійний енцефаліт – утворення в мозку поодиноких або множинних дрібних абсцесів. Причини: перехід гнійних процесів з носової порожнини, лобних пазух, середнього вуха.

Мієліт – запалення спинного мозку. Причини: віруси, поранення хребта. Протікає гостро, підгостро в формі серозного, негнійного лімфоцитарного типу, гнійного і геморагічного запалення.

Енцефаломієліт – запалення головного і спинного мозку, менінгоенцефаломієліт – одночасне запалення головного і спинного мозку і їх оболонок.

6. Порушення функції вегетативної нервової системи.

Розлади вегетативної іннервації органів і тканин можуть виникати в разі ушкодження різних ланок вегетативної нервової системи.

Ушкодження гіпоталамуса. Він є центром вегетативної нервової системи, якому властива і ендокринна функція і при ушкодженні виникають вегетативні розлади, що призводять до ендокринопатії. Причини: травми, пухлини, крововиливи в ньому. Порушення переднього гіпоталамуса – порушується вуглеводний обмін за типом цукрового діабету; надоптичного ядра – знижується вироблення антидіуретичного гормону, що призводить до поліурії (нецукрового діабету), а при зневодненні організму нейросекреція цих ядер посилюється, то гіпофіз більше виробляє АКТГ, а надниркові залози – альдостерон, що і призводить до підвищення реабсорбції в канальцях і сечовиділення зменшується.

Ушкодження ядер середнього гіпоталамуса позначається на парасимпатичній іннервації, що призводить до посилення салівації і зміни терморегуляції; а при ушкодженні ядер заднього гіпоталамуса і середнього відділу спричинює розлад мінерального обміну, що і призводить до виділення натрію з сечею, зменшенню його вмісту в тканинах і гальмування процесів біосинтезу білків крові; подразнення переднього відділу посилює перистальтику кишок, а заднього її пригнічення.

Ушкодження симпатичної іннервації призводить до уповільнення серцевої діяльності (брадикардія); знижується артеріальний тиск, посилюється секреторно-моторна діяльність, порушується вуглеводний і жировий обмін (гіпоглікемія, недоокислення жирів); у крові збільшується вміст калію і зменшується рівень кальцію; порушується адаптаційно-трофічні процеси в організмі.

Ушкодження парасимпатичної нервової системи проявляється підвищенням і зниженням її збудливості. Підвищення збудливості виникає на фоні спадкової патології (збільшення тимуса, лімфатичних вузлів).

За походженням подразнення поділяються: центрального – подразнення центра вагуча в довгастому мозку, причини: пухлини, застій крові, водянка; периферичного – ураження закінчень блукаючого нерва у внутрішніх органах, причини: дія жовчних кислот при жовтяниці. Медіатором парасимпатичної нервової системи є ацетилхолін, активність якого може підвищуватись і знижуватись. Підвищують ваготонін, холін та деякі алергени; знижують фермент холінестерази.

Парасимпатична нервова система пригнічується при недостатньому біосинтезі ацетилхоліну, що спостерігається при патології підшлункової залози, травмі блукаючих нервів.

Ушкодження блукаючих нервів негативно впливає на життєдіяльність організму: спостерігається розлад дихальної функції – дихання рідке і глибоке; параліч судиннозвужувальних нервів у легенях, розлад травлення внаслідок зниження секреторної і моторної діяльності шлунка і кишок.

Порушення іннервації в ділянці крижів призводить до порушення сечовиділення, дефекації і статевої функції.

Подумайте над питаннями:

1. Які причини та види розладу діяльності нервової системи?

2. Як проявляється порушення чутливості нервової системи?

3. Як проявляється порушення рухливої функції нервової системи?

4. Як проявляється порушення трофічної функції нервової системи?

5. Як проявляється порушення вищої нервової діяльності?