Ключові поняття теми:

«НІК», неолібералізм, неоконсерватизм.

Питання для самоконтролю:

1. З’ясувати число і склад учасників групи «НІК», чому цей склад не є незмінним?;

2. Окреслити критерії зарахування країн до нових індустріальних;

3. Охарактеризувати моделі розвитку економіки «НІК»;

4. Розглянути причини фінансової кризи найдинамічнішої за темпами економічного розвитку групи нових індустріальних країн Азії на при кінці 90-х років ХХ ст.;

5. Охарактеризувати економічну думки періоду кінця ХХ – початку ХХІ ст..

Контрольні тести до теми:

1. У розвитку Японії у другій половині ХХ ст. провідна роль належала:

а) державному регулюванню;

б) монополізації економіки;

в) приватному сектору.

2. Японія була лідером у виробництві:

а) сільськогосподарської продукції;

б) продукції важкої промисловості;

в) високотехнологічної електронної продукції.

3. Неокласичний синтез поєднує ідеї:

а) неокласиків і кейнсіанців;

б) неокласиків та марксистів;

в) неокласиків та соціалістів.

4. Який з об’єктів дослідження є предметом аналізу інституціоналістів?

а) соціальна психологія;

б) правові відношення обміну;

в) кон’юнктура ринку.

5. Який з напрімків виникає історично першим?

а) інституционалізм;

б) кейсіанство;

в) неолібералізм.

6. Посткейнсіанські моделі економічного зростання й розподілу центральною проблемою ринкової рівноваги вважали:

а) проблему розподілу й перерозподілу національного доходу.

б) проблему державного регулювання;

в) проблему монополізації економіки.

7. Неоконсерватизм базувався на:

а) незмінній ролі держави;

б) збереженні старих традицій на новому етапі;

в) недопущенні нових шляхів розвитку.

6. „Неокласичне відродження”.охоплює:

а) „теорію раціональних очікувань”, „теорію економіки пропозиції”;

б) „неокласичний синтез” та „кейнсианство”;

в) все вищезазначене.

7. Економічний розвиток Індії у другій половині ХХ ст. завдячував:

а) розвитку як державного так і приватного секторів;

б) розвитку монополій;

в) підвищенню продуктивності праці.

Рекомендована література:

8 с. 259-261; 26; 27; 38 с.380-383, 385-388, 399-417; 49; 57; 63; 65.

Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці. План

1. Характеристика народного господарства України підчас Першої Світової війни;

2. Сутність індустріалізації та колективізації: позитивні і негативні наслідки;

3. Загальна система господарських реформ Н.С. Хрущова;

4. Зміст економічних поглядів Соболєва М., Брускуса Б.

Методичні рекомендації до теми:

Робота над темою дає змогу дати характеристику господарства України в період Першої Світової Війни, що мала руйнівний вплив на господарський розвиток України. Припинилася зовнішня торгівля, завмерли величезні порти. Заводи і фабрики збільшували воєнні замовлення і скорочували випуск предметів широкого вжитку. Величезних матеріальних і людських втрат завдала Перша Світова війна західноукраїнським землям.

Для того щоб заспокоїти українське селянство, третій український радянський уряд, сформований 21 грудня 1919 р., припинив колективізацію, яка в Україні зустріла значно більший опір, ніж в Росії.

Важливими напрямами політики "воєнного комунізму" стали введення загальної трудової повинності та мілітаризація праці. 21 січня 1920 р. була створена Українська трудова армія. Її завданням було максимальне збільшення заготівель продовольства, видобутку палива, сировини, встановлення трудової дисципліни на підприємствах, забезпечення підприємств робочою силою.

Характерними для економіки "воєнного комунізму" були натуралізація господарських відносин і різке знецінення грошових знаків. Запровадження продрозверстки, скорочення промислової та сільськогосподарської товарної маси, обмеження торгівлі й товарообігу зумовили знецінення карбованця. Внаслідок нього для покриття державних витрат радянський уряд був змушений стати на шлях посиленої емісії паперових грошей, які дедалі більше втрачали свою цінність.

В умовах радянської економіки марксизм був основним економічним ученням. Його родоначальниками були німецькі мислителі-революціонери Карл Маркс і Фрідріх Енгельс. Вони спростовують уявлення про заробітну плату як ціну праці.

Становище України на початку 20-х років було надзвичайно важким. Політика "воєнного комунізму", яка історично була першою формою командно-адміністративної системи, призвела більшовицьку Росію, а отже, і Україну до катастрофи.

Запровадження НЕПу повинно було врятувати економіку країни від повного розвалу. Головна увага в новій економічній політиці приділялася заходам щодо підвищення продуктивності сільського господарства на основі зацікавленості селянина в своїй праці. З цією метою в країні запроваджувався натуральний податок, значно менший від продрозверстки, розміри якого доводилися до селянина навесні, хоча ці розміри протягом року могли збільшуватися. Всі надлишки зерна після внесення податку залишалися селянинові, він міг ними вільно розпоряджатися.