Методичні поради

Вивчення теми необхідно починати з визначення основних елементів ринкового механізму на макрорівні: сукупного попиту та сукупного пропонування.

Сукупний попит необхідно розуміти як обсяг національного виробництва, який макроекономічні суб'єкти можуть придбати, за будь-якого можливого рівня цін. Його структура визначається сукупністю попиту споживачів, підприємців, держави та закордонних споживачів продукції країни, що йде на експорт, якщо попит на імпорт враховано в трьох попередніх складових. Студенти повинні звернути увагу на те, що динаміка сукупного попиту визначається ціновими та неціновими факторами. Зазначену динаміку графічно віддзеркалює крива сукупного попиту АО.

Під сукупним пропонуванням розуміють обсяг національного виробництва, який макроекономічні суб'єкти можуть виготувати та запропонувати та національному ринку, за будь-якого можливого рівня цін. Необхідно звернути увагу на цінові та нецінові фактори динаміки сукупного пропонування, вплив яких графічно віддзеркалює крива сукупного пропонування АЗ. Студенти також повинні засвоїти основні умови класичного та кейнсіанського підходів до аналізу сукупного пропонування в макроекономіці, а також те, що класичний підхід доцільний в умовах повної зайнятості ресурсів, в довготривалій перспективі, а кейнсіанський - в умовах неповної зайнятості, в кризовій ситуації, в короткотривалому періоді.

Після визначення сукупних попиту та пропонування, студенти повинні перейти до дослідження якісних та кількісних взаємозалежностей та взаємозв'язків цих категорій, зокрема рівноважного обсягу національного виробництва та відповідного йому рівноважного рівня цін.

Продовжуючи аналіз ринкового механізму макрорівня, студенти повинні познайомитись з вартісною оцінкою сукупного попиту - сукупними витратами. Важливе місце в цьому питанні посідає структура сукупних витрат (витрати споживачів, валові інвестиції, державні закупки, чистий експорт), фактори динаміки складових сукупних витрат, математично визначена залежність складових від деяких окремих факторів.

Особливу увагу студенти повинні приділити функціям споживання та заощаджень, як математично визначеній залежності споживчих витрат та заощаджень від рівня доходу економічних суб'єктів; функції інвестування, як математично визначеній залежності інвестиційних витрат від рівня доходів інвесторів (норми прибутку) та реальної ставки відсотка. У зв'язку з цим виникає необхідність розрахунку таких величин як середня та гранична схильності до споживання, заощаджень та інвестування.

Студенти повинні звернути увагу на найважливішу проблему теми - проблему мультиплікатора, сутність якої полягає в визначенні залежності динаміки всієї величини сукупних витрат від динаміки складових сукупних витрат. Теорію мультиплікатора можна розглянути на прикладі залежності динаміки сукупних витрат від динаміки інвестиційних витрат. Студенти повинні звернути увагу, що мультиплікативний ефект проявляється завдяки тому, що в рамках національної економіки витрати одних економічних суб'єктів одночасно є доходами інших, а тому первісне збільшення чи зменшення перших тягне за собою нескінчений ланцюжок змінення других і навпаки. Зважаючи на те, що сукупність витрат та сукупність доходів макроекономічних суб'єктів визначає обсяг національного виробництва за витратами та за доходами, можна стверджувати, що змінення доходів та витрат спричинить відповідне змінення сукупного обсягу національного виробництва: Сукупні витрати → С + І + G + Х_n → Сукупний обсяг національного виробництва → W + R + i + p + A + T_n → Сукупні доходи

Студенти повинні зрозуміти, що мультиплікатор взагалі - це числовий коефіцієнт, який показує в скільки разів зміняться сукупні витрати, доходи, обсяг національного виробництва в разі змінення будь-якої складової сукупних витрат. Таким чином, мультиплікатор інвестиційних витрат визначає змінення перелічених вище величин залежно від змінення інвестиційних витрат.

Студентам необхідно засвоїти залежність мультиплікативного ефекту від граничної схильності до споживання та заощаджень: підвищення граничної схильності до споживання збільшує мультиплікативний ефект, скорочення знижує, але підвищення граничної схильності до заощаджень знижує мультиплікативний ефект, а скорочення такої схильності збільшує ефект мультиплікації.