Тема № 4. Аналіз поведінки споживача.

План

1. Ефект прибутку і ефект заміщення.

2. Особливості споживчого попиту.

Методичні поради

Самостійне опрацювання деяких нормативних складових теми дещо ускладнене різноманітним за сутністю та обсягом матеріалом, що подається в основних підручниках. У зв’язку з цим варто звернути особливу увагу на те, що у підручниках Е. Дж. Долана та Д. Ліндсея [3], К. Макконнелла та С. Брю [6] практично не розглядається зазначений матеріал. У підручнику Р. Ємцова та М. Лукіна [4, гл. 7] подано не лише нормативний матеріал з теми, але й розкладення підсумкового впливу ефектів доходу і заміщення за Є. Слуцьким та Д. Хіксом. Закон Енгеля та закон Енгеля—Швабе як прикладні наслідки мікроекономічних досліджень найповніше подано у [14, гл. 15]. Тут же [14, гл. 16] розглядається випадок «неприродного» ставлення споживачів до зростання ціни — «ефект Гіффена», дещо коротше — у [2, гл. 2]. Ті, хто володіє технікою інтегрування і не задовольняється геометричними ілюстраціями, можуть скористатися матеріалами про надлишки споживача в [14, лекція 17], дещо спрощено — в [4, гл. 5].

Графічний аналіз споживчого вибору між двома благами за допомогою кривих байдужості та бюджетної лінії можна значно наблизити до реальності, якщо розглядати вибір між окремим благом і всіма іншими благами. Таке припущення дещо змінює параметри моделі, а саме: по вертикальній осі відкладається загальна сума грошей, що витрачається на придбання всіх інших благ, а по горизонтальній — кількість блага Х. Тоді формула бюджетного обмеження матиме вигляд:

. (4.1)

Рис. 4.1. Лінія «дохід—споживання»

Рис. 4.2. Побудова лінії Енгеля на основі лінії «дохід—споживання»

Рішення споживача щодо придбання блага Х залежить від доходу, яким він розпоряджається в певний проміжок часу. Зміни у доході (бюджеті) можуть привести до зміни кількості блага Х, що купується. Моделювання цього явища здійснюється за допомогою переміщення бюджетної лінії паралельно самій собі (нахил залишається без змін, оскільки незмінним є співвідношення цін) та знаход­ження нового положення точок оптимуму (рівноваги) споживача. Крива, що проходить через усі точки рівноваги, які відповідають різ­ним величинам доходу, називається лінією «дохід—споживання» (рис. 4.1).

Залежно від зміни доходу може змінитися і ставлення споживача до блага X: як до блага з нормальною споживчою цінністю (повноцінного) або ж блага з низькою споживчою цінністю (неповноцінного). Споживання повноцінних благ при збільшенні доходу зростає, що зумовлює додатний нахил лінії «дохід—споживання». Споживання неповноцінних благ при збільшенні доходу скорочується, що зумовлює від’ємний нахил лінії «дохід—споживання».

Лінія «дохід—споживання» може бути використана для побудови лінії Енгеля, яка показує взаємозв’язок доходу споживача і кількості придбаного блага Х.

байдужості, визначають лінію «ціна—споживання». Вона показує, як реагує споживач на зміну ціни одного із благ. Різновид такого взаємозв’язку, в свою чергу, залежить від пов’язаності благ у споживанні. Для благ-замінників лінія «ціна—споживання» має від’ємний нахил, а для доповнюючих благ — додатний.

Лінія «ціна—споживання» може бути використана для побудови лінії індивідуального попиту шляхом встановлення графічної відповідності певних оптимальних кількостей даного блага і цін цього ж блага. Реакція споживача на зміну ціни може бути поділена на два моменти. У відповідь на зміну відносних цін споживач замінює блага, які відносно подорожчали, на ті, які відносно подешевшали, — має місце ефект заміни. У відповідь на зміну реального доходу споживач змінює обсяг благ залежно від їх різновиду (повноцінні чи неповноцінні) — має місце ефект доходу. Якщо благо вважається споживачем повноцінним, обсяг його споживання при зростанні ціни зменшується, якщо неповноцінним — обсяг споживання збільшується.

Результати спільного впливу ефекту заміни та ефекту доходу для різних благ подано на рис. 4.3 і рис. 4.4.

Рис. 4.3. Ефекти доходу (а) та заміни (б) за умов зміни ціни блага з нормальною споживчою цінністю (тонка стрілка — ефект заміни, напівжирна стрілка — ефект доходу)

Рис. 4.4. Ефекти доходу (а) та заміни (б) за умов зміни ціни блага з низькою споживчою цінністю (тонка стрілка — ефект заміни, напівжирна стрілка — ефект доходу)

Рішення про кількість, в якій варто споживати будь-яке благо, — це результат зіставлення споживачем вигод і витрат. Виражаючи корисність блага в грошових одиницях, отримуємо цінність блага.

Рис. 4.5. Надлишок споживача

Витрати споживання або вартість даної кількості блага — це грошові кошти або ринкова ціна одиниці блага, помножена на кількість одиниць блага. Вигода (цінність) перевищує витрати (вартість), оскільки споживач готовий заплатити за попередні одиниці блага більш високу ціну, ніж ту, яку він реально платить при купівлі.

Різниця між цінністю і вартістю блага називається споживчим надлишком (надлишком споживача). Графічну ілюстрацію формування надлишку подано на рис. 4.5. (вартість блага — площа ОВБГ, цінність — АБГО, споживчий надлишок — АБВ).

Надлишок споживача можна розглядати як різницю між максимальною ціною, яку споживач заплатив би за кожну кількість блага Х, і ринковою вартістю цієї кількості.

 Реакція споживача на зміну його доходу. Зміна оптимального стану споживача в результаті зміни його доходу. Графічний аналіз і побудова лінії «дохід—споживання». Нахил лінії як свідчення ставлення споживача до благ. Поняття «благо з нормальною споживчою цінністю» і «благо з низькою споживчою цінністю». Крива Енгеля; закон Енгеля—Швабе. Розподіл споживчих затрат за напрямами їх використання.

 Реакція споживача на зміну цін товарів. Зміна вибору споживача в результаті зміни ціни одного з товарів та обох товарів. Побудова лінії «ціна—споживання». Траєкторія розвитку споживання як результат зниження цін. Побудова лінії індивідуального попиту споживача.

 Ефект заміщення та ефект доходу. Визначення умов, що аналізуються: моделі зменшення ціни одного з товарів за незмінності цін на інші товари та доходу споживача. Неоднозначність впливу на вибір споживача. Розкладання сукупної зміни обсягу попиту на дві складові: ефект доходу та ефект заміщення. Одно- та різноспрямований вплив ефектів. Парадокс Гіффена.

Ефекти заміщення і доходу як основа побудови функції індивідуального попиту на благо в ординалістській теорії корисності.

 Надлишок споживача. Утворення «надлишку споживача» в результаті перевищення корисності товарів, що купуються, щодо ціни. Приріст надлишку споживача як зміна його добробуту. Сукупний надлишок споживачів і формування ринкового попиту на певний товар. Зміна надлишку і витрати в результаті введення податків і дотацій на товари.

У результаті вивчення теми студент повинен

знати поняття: повноцінне благо та неповноцінне благо, товар Гіффена, ефект доходу та ефект заміщення, «надлишок» споживача;

розуміти: наслідки зміни цін і доходу споживача на споживчий вибір, механізм розкладання сукупної зміни обсягу попиту на складові для різних видів благ, виникнення «надлишку» споживача;

вміти: виконувати графічну побудову ліній «доход—споживання», «ціна—споживання», лінії Енгеля, лінії індивідуального попиту, здійснювати графічне розкладання зміни обсягу попиту на ефект доходу та ефект заміщення, обчислювати величину «надлишку» споживача.