- •К.О.Сорока
- •Навчальний посібник
- •Місце так серед інших наукових дисциплін
- •Основні поняття так
- •Приклади сак
- •Режими роботи сак
- •Вимоги до сак
- •Принципи керування
- •Класифікація сак
- •Аналіз і синтез сак
- •Приклад системи стабілізації обертів двигуна
- •Принципова і функціональна схема сак
- •Складання рівняння динаміки генератора
- •Лінеаризація нелінійних залежностей
- •Складання рівняння динаміки двигуна
- •Загальне рівняння динаміки сак
- •Розділ 4. Диференційні рівняння сак
- •Лінійне диференційне рівняння з постійними коефіцієнтами
- •Характеристичне рівняння. Корені характеристичного рівняння
- •Умова стійкості сак
- •Комплексні числа, форми представлення комплексних чисел
- •Неоднорідне диференційне рівняння сак з постійними коефіцієнтами
- •Розв’язання неоднорідного рівняння методом Лапласа
- •Передатна функція
- •Визначення структурної схеми сак
- •Структурна схема сак обертами двигуна
- •Типи динамічних ланок
- •Вантаж на пружній підвісці, б) маятник, в) lc ланцюжок, г) коливальний контур д) електричний двигун.
- •Способи з’єднання динамічних ланок та їх Передатна функція
- •Типи зворотного зв’язку
- •Правила перетворення структурних схем
- •Приклад одержання передатної функції сак за її структурною схемою
- •Сигнали випробування сак
- •Часові характеристики сак
- •Часові характеристики найпростіших динамічних ланок
- •Частотні характеристики динамічних ланок і сак в цілому
- •Амплітудно частотна, фазово частотна і амплітудно-фазова частотна характеристики
- •Логарифмічні частотні характеристики
- •Комплексна Передатна функція і частотні функції
- •Логарифмічні частотні характеристики динамічних ланок
- •Побудова логарифмічні частотні характеристики послідовно з’єднаних ланок
- •Частотні характеристики мінімально фазових ланок
- •Приклад побудови логарифмічних частотних характеристик
- •Завдання визначення стійкості сак
- •Алгебраїчний критерій стійкості Гурвіца
- •Критерій стійкості Михайлова
- •Частотний критерій стійкості Найквіста
- •Логарифмічний частотний критерій стійкості Найквіста
- •Запас стійкості
- •Режими роботи сак
- •Точність керування. Визначення величини помилки керування
- •Основні закони регулювання
- •Показники якості перехідних процесів
- •Характеристики нелінійних елементів
- •Аналіз нелінійних систем методом гармонічного балансу
- •Аналіз нелінійних систем за фазовими траєкторіями
- •Класифікація дискретних систем керування
- •Математичний опис імпульсних систем керування
- •Цифрові системи автоматичного керування
- •Список літератури:
- •61002. Харків, хнамг, вул. Революції, 12
- •61002 Харків, вул. Революції, 12
Складання рівняння динаміки двигуна
Від генератора живиться двигун. Якщо підходити строго, то напруга в колі генератор – двигун, яка прикладається до двигуна, не дорівнює напрузі холостого ходу генератора. Вона дещо інша і залежить від внутрішнього опору генератора та величини струму в колі. Ми вважатимемо, що режим роботи генератора не досить завантажений і напруга на його виході приблизно рівна напрузі холостого ходу. Тобто маємо:
(3.10)
Рівняння динаміки двигуна в нашій системы керування повинно пов’язувати напругу на вході двигуна – Uд і швидкість обертання вала ротора – .
Параметри
двигуна такі:
– опір обмотки ротора;
– індуктивність ротора; J
– момент інерції ротора; С
– постійна двигуна. Якщо швидкість
обертання ротора
виражати в радіанах за секунду (1/с), то
для двигуна справедливі такі співвідношення:
Е(t) = С(t) (3.11)
Мд(t) = Сія(t) (3.12)
тут
– струм ротор двигуна;
– електрорушійна
сила (ЕРС), яка наводиться в роторі, під
час обертання його в магнітному полі
статора двигуна.
Мд(t) – момент сили, який розвиває двигун.
Щоб одержати рівняння динаміки двигуна використаємо закон Ома для опису електричного кола і другий закон Ньютона для опису механічної частини. Розглянемо еквівалентну схему електричного кола двигуна показану на рис.3.5
Рис.3.5 – Еквівалентна електрична схема двигуна
Для електричного кола маємо:
(3.13)
Тут напруга на двигуні дорівнює сумі наведеної в якорі ЕРС, спаду напруги на активному опорі обмотки якоря та спаду напруги на індуктивному опорі якоря.
Для механічної частини маємо:
(3.14)
тут Mf(t) – момент зовнішнього навантаження прикладеного до валу двигуна.
Це звичайне рівняння другого закону Ньютона F=ma для випадку обертового руху, а саме: момент інерції помножений на кутове прискорення дорівнює сумарному моменту сил.
Якщо в рівнянні (13) використаємо (11), а в (14) – (12), то маємо систему рівнянь:
(3.15)
Для спрощення системи і запису рівняння динаміки двигуна вилучимо з системи рівнянь струм якоря. Знаходимо з другого рівняння системи:
(3.16)
Підставляємо в перше рівняння системи
та виконавши перетворення отримаємо рівняння динаміки двигуна:
(3.17)
Як правило рівняння динаміки записують в стандартній формі, а саме: записують в лівій частині члени за порядком похідних вихідної величини, причому коефіцієнт члена вихідної величини вибирають рівним 1. У правій частині рівняння записують всі члени, які зумовлюють зовнішню дію на систему. З врахуванням цього рівняння динаміки (17) двигуна матиме вигляд:
(3.18)
Загальне рівняння динаміки сак
Наступним елементом САК є тахогенератор. Тахогенератор це вимірювальний прилад, який у нашій системі вимірює швидкість обертання ротора двигуна. Напруга на виході тахогенератора Uзз буде рівна
(3.19)
Тут Ктг – коефіцієнт перетворення тахогенератора.
Рівняння (3.1), (3.2), (3.9), (3.18) та (3.19) утворюють систему рівня, які повністю описують роботу системи автоматичного керування швидкістю двигуна постійного струму з незалежним збудження, відповідно до схеми приведеної на рис.3.1.
. (3.20)
Система рівнянь (3.20) повністю описує динаміку роботи САК швидкістю обертів двигуна постійного струму. Послідовно вилучивши з неї всі проміжні змінні, одержимо рівняння, яке зв’язує вхідну величину системи керування, а саме напругу на вході системи Uз(t) і вихідну величину системи – швидкість обертання ротора двигуна (t). Вилучивши з рівняння (3.20) проміжні величини, отримаємо лінійне рівняння третього порядку. (Як відомо з математики, порядок рівняння визначається порядком найвищої похідної, яка входить в рівняння).
Завдання для самостійної роботи: Одержати диференційного рівняння для розімкнутої системи. (Звести систему до одного рівняння, не враховуючи перше рівняння в системі (3.2).
Підставимо значення Uд(t) з формули (3.17) в (3.9) з урахуванням (3.10):
. (3.21)
Розкриємо дужки:
(3.22)
Впорядкуємо за порядком похідної:
(3.23)
Приведемо до нормального вигляду:
. (3.24)
Введемо позначення і одержимо:
. (3.25)
Це звичайне лінійне рівняння третього порядку з постійними коефіцієнтами.
Аналогічно розглянутому прикладу можна отримати рівняння будь-якої системи автоматичного керування. Система може бути механічною, електричною, гідравлічною, певні частини системи бути можуть електричні, а інші механічні, але ми завжди можемо отримати диференційне рівняння (чи систему рівнянь) аналогічне розглянутим, яке повністю описує динаміку системи.
Інженери-електромеханіки, які мають справу з електричним приводом, з різними електромеханічними системами, набувають навиків складання рівнянь динаміки для будь-якої системи. Аналіз роботи систем різної складності виконується на основі рівнянь динаміки системи. Ми розглянули приклад системи автоматичного керування і з’ясували, що їх аналіз також приводить до розв’язання диференційних рівняння. Для лінійних систем – це лінійні диференційні рівняння, як правило, рівняння з постійними коефіцієнтами. Подальший аналіз роботи САК є завданням, аналогічним із завданнями теорії електричного приводу, теоретичних основ електротехніки, механіки.
У подальшому ми розглянемо методи аналізу САК, а результати, одержані під час такого аналізу, можна використовувати в інших наукових дисциплінах під час розробки та аналізу роботи систем різної складності.
Контрольні запитання для перевірки засвоєння навчального матеріалу
У чому полягають завдання аналізу й синтезу САК?
Які існують шляхи вивчення роботи САК?
Назвіть переваги теоретичного аналізу роботи САК перед експериментальним.
Які питання вивчає теорія автоматичного керування?
Які найбільш важливі завдання аналізу САК?
Чим відрізняються принципова й функціональні схеми САК?
Опишіть принципову схему системи керування обертами двигуна.
Який принцип керування реалізований в розглянутій САК?
Назвіть основні функціональні елементи САК.
На основі яких фізичних законів можна скласти рівняння динаміки двигуна?
Що являє. собою процедура лінеаризації, як вона виконується?
Які системи можна віднести до умовно лінійних?
Виведіть самостійно рівняння динаміки двигуна.
Виведіть самостійно рівняння динаміки генератора.
Запишіть систему рівнянь яка описує роботу приведеної САК.
Який прядок рівняння, що описує динаміку розглянутої САК?
Яке диференційне рівняння називають лінійним?
Назвіть початкові умови для рівняння третього порядку.
Яке рівняння називають однорідним?
Дайте визначення загальному і частковому розв’язку неоднорідного рівняння.
