- •К.О.Сорока
- •Навчальний посібник
- •Місце так серед інших наукових дисциплін
- •Основні поняття так
- •Приклади сак
- •Режими роботи сак
- •Вимоги до сак
- •Принципи керування
- •Класифікація сак
- •Аналіз і синтез сак
- •Приклад системи стабілізації обертів двигуна
- •Принципова і функціональна схема сак
- •Складання рівняння динаміки генератора
- •Лінеаризація нелінійних залежностей
- •Складання рівняння динаміки двигуна
- •Загальне рівняння динаміки сак
- •Розділ 4. Диференційні рівняння сак
- •Лінійне диференційне рівняння з постійними коефіцієнтами
- •Характеристичне рівняння. Корені характеристичного рівняння
- •Умова стійкості сак
- •Комплексні числа, форми представлення комплексних чисел
- •Неоднорідне диференційне рівняння сак з постійними коефіцієнтами
- •Розв’язання неоднорідного рівняння методом Лапласа
- •Передатна функція
- •Визначення структурної схеми сак
- •Структурна схема сак обертами двигуна
- •Типи динамічних ланок
- •Вантаж на пружній підвісці, б) маятник, в) lc ланцюжок, г) коливальний контур д) електричний двигун.
- •Способи з’єднання динамічних ланок та їх Передатна функція
- •Типи зворотного зв’язку
- •Правила перетворення структурних схем
- •Приклад одержання передатної функції сак за її структурною схемою
- •Сигнали випробування сак
- •Часові характеристики сак
- •Часові характеристики найпростіших динамічних ланок
- •Частотні характеристики динамічних ланок і сак в цілому
- •Амплітудно частотна, фазово частотна і амплітудно-фазова частотна характеристики
- •Логарифмічні частотні характеристики
- •Комплексна Передатна функція і частотні функції
- •Логарифмічні частотні характеристики динамічних ланок
- •Побудова логарифмічні частотні характеристики послідовно з’єднаних ланок
- •Частотні характеристики мінімально фазових ланок
- •Приклад побудови логарифмічних частотних характеристик
- •Завдання визначення стійкості сак
- •Алгебраїчний критерій стійкості Гурвіца
- •Критерій стійкості Михайлова
- •Частотний критерій стійкості Найквіста
- •Логарифмічний частотний критерій стійкості Найквіста
- •Запас стійкості
- •Режими роботи сак
- •Точність керування. Визначення величини помилки керування
- •Основні закони регулювання
- •Показники якості перехідних процесів
- •Характеристики нелінійних елементів
- •Аналіз нелінійних систем методом гармонічного балансу
- •Аналіз нелінійних систем за фазовими траєкторіями
- •Класифікація дискретних систем керування
- •Математичний опис імпульсних систем керування
- •Цифрові системи автоматичного керування
- •Список літератури:
- •61002. Харків, хнамг, вул. Революції, 12
- •61002 Харків, вул. Революції, 12
Характеристичне рівняння. Корені характеристичного рівняння
Характеристичне рівняння – це алгебраїчне рівняння, яке відповідає однорідному диференційному рівнянню. Його можна одержати шляхом використання підстановки Ейлера в однорідне диференційне рівняння.
Подекуди вводять просте формальне правило запису характеристичного рівняння. Для одержання характеристичного рівняння потрібно в однорідному лінійному рівнянні замінити операцію похідної змінною величиною р в степені, рівній порядку похідної.
Рівняння (4.7) – це звичайне алгебраїчне рівняння n-го степеня. За теоремою алгебри відомо, що рівняння n-го степеня має n коренів, якщо враховувати і комплексні корені.
Розглянемо корені рівняння (4.7) і відповідні їм рішення (4.3).рівняння
Корені характеристичного рівняння (4.7) можуть бути як дійсними, так і комплексними.. Комплексні корені завжди комплексно спряжені. Розглянемо окремо можливі значення коренів і одержимо умову стійкості САК
Що таке корінь алгебраїчного рівняння, немає потреби пояснювати – це значення змінної, яке задовольняє рівнянню.
Умова стійкості сак
Нехай корінь рівняння (4.7) – дійсне число. Позначимо його літерою а.
. (4.8)
Значення його може бути меншим нуля, рівним нулю або більшим від нуля.
1-й випадок а < 0.
Якщо а < 0, то можна записати, що: а = – |a| (модулю зі знаком « – »)
Підставимо в (4.4), і матимемо розв’язок лінійного рівняння у вигляді
. (4.9)
З бігом часу t → ∞ розв’язок рівняння спадає до нуля. Графік його показано на рис.4.2.
Рис. 3.2 – Графік функції, яка відповідає розв’язку однорідного рівняння для випадку а < 0
З графіка видно, що з часом значення величин y(t) зменшується. Зменшується відхилення системи від нульового положення. Це свідчить, що система прагне до певного сталого стану, тобто система стійка.
2-й випадок а > 0.
Якщо: а < 0, то: а = |a|
Підставимо в (4.3), і матимемо розв’язок однорідного рівняння (4.3) у вигляді
. (4.10)
З бігом часу t → ∞ розв’язок рівняння збільшується. Графік функції, яка відповідає розв’язку рівняння показано на рис. 4.3.
Рис. 4.3 – Графік функції, яка відповідає розв’язку однорідного рівняння для випадку а > 0
З графіка 2 видно, що з часом значення величин y(t) зростає до нескінченності. Це свідчить, що система є нестійкою. Якщо б ми розв’язували рівняння для САК керування обертами двигуна, то такий розв’язок означав би, що швидкість обертання постійно зростає. Система керування нестійка і її експлуатувати не можна, бо це приведе до поломки двигуна чи аварії.
3-й випадок а = 0.
Підставимо в (3), і матимемо:
. (4.11)
Вихідна величина залишається постійною. Графік розв’язку рівняння показано на рис. 4.4.
Рис. 4.4 – Графік функції, яка відповідає розв’язку однорідного рівняння для випадку а = 0
Тут ми маємо систему на межі стійкості. Вихідна величина залишається постійною, не збільшується і не зменшується.
Підсумовуючи отримані результати виконаного аналізу, приходимо до такого висновку:
У випадку дійсного кореня, коли корінь рівняння менше нуля, система є стійкою, коли корінь дорівнює нулю – система знаходиться на межі стійкості, а коли корінь більше нуля – система нестійка.
Перейдемо до випадку комплексних коренів. Комплексні корені завжди є комплексно спряженими. Позначимо ці корені так:
(4.12)
Розв’язки рівняння (4.3) матимуть вигляд.
(4.13)
Тобто маємо два розв’язки (13). З математики відомо, що коли y1(t) y2(t) – є розв’язком рівняння ,то і їх сума також буде розв’язком цього рівняння:
. (4.14)
У математиці відомі формули Ейлера:
(4.15)
Використавши першу з цих формул, матимемо:
. (4.16)
Отже,
розв’язком рівняння є функція, яка має
діва множники: перший - це експонента
аналогічна, як і в випадку дійсного
кореня, другий – гармонічна функція
cos( t).
Ми маємо періодичні коливання
cos( t),амплітуда
яких змінюється за законом
.
Як веде себе функція ми щойно проаналізували. Якщо < 0, то її значення з часом зменшується, якщо > 0, то воно збільшується і при = 0 – лишається постійним, рівним 1. На рис.4.5 – 6 як ілюстрація наведені графіки для виразу (4.16) при різних значеннях
Рис.4.5 – Графік розв’язку однорідного рівняння у випадку комплексних коренів, коли дійсна частина додатна.
Рис.4.6 – Графік розв’язку однорідного рівняння у випадку комплексних коренів, коли дійсна частина від’ємна.
Рис.4.7 – Графік розв’язку однорідного рівняння у випадку комплексних коренів, коли дійсна частина дорівнює нулю
У результаті виконаного аналізу ми дійшли такого висновку:
У випадку комплексного кореня, коли його дійсна частина менше нуля, система є стійкою, коли дійсна частина кореня дорівнює нулю – система знаходиться на межі стійкості, а коли вона більша нуля – система нестійка.
Узагальнюючи отримані результати, можна сформулювати умову стійкості системи таким чином: САК є стійкою, коли її характеристичне рівняння має корені з від’ємною дійсною частиною.
Коли хоча б один з коренів характеристичного рівняння системи має додатну дійсну частину, то система є нестійкою, а якщо один з коренів має дійсну частину, рівну нулю, то система знаходиться на межі стійкості.
Якщо розглядати корені характеристичного рівняння як точки на комплексній площині то умова стійкості формулюється таким чином:
Необхідною і достатньою умовою стійкості САК є розміщення всіх коренів її характеристичного рівняння у лівій частині комплексної площини.
У випадку розміщення хоча б одного кореня в правій частині – система нестійка, а при розміщенні кореня на уявній осі – система знаходиться на межі стійкості.
Комплексна площина – це площина, яку утворюють дійсна і уявна осі.
