1.2. Мета, функції та принципи бухгалтерського обліку

Мета бухгалтерського обліку в найбільш загальному вигляді може бути визначена як інформаційне забезпечення ефективної діяльності підприємства, збереженню активів і захисту його інтересів.

Відповідно до цієї мети бухгалтерський облік вирішує наступні завдання:

отримання точної і своєчасної інформації про наявність і рух всіх ресурсів підприємства для забезпечення їх збереження і ефективного використання;

достовірне і точне визначення фінансових результатів діяльності підприємства і його рентабельності, як основних показників ефективності роботи в умовах ринку;

постійний контроль за ефективним і раціональним використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів конкурентоспроможності продукції, що випускається, і послуг, що надаються;

захист економічної інформації від конкурентів і третіх осіб, які можуть завдати шкоди діяльності підприємства;

якісне складання і своєчасне надання звітності, визначеній діючим законодавством.

Бухгалтерський облік виконує наступні функції – інформаційну, контрольну, захисну, функцію зворотного зв'язку і аналітичну.

Інформаційна функція полягає в створенні точної і об'єктивної інформації про активи, зобов'язання і власний капітал підприємства, характер і результати господарської діяльності.

Контрольна функція полягає в постійній перевірці на основі облікових даних законності здійснюваних операцій, збереженні засобів і забезпеченні точності створюваної економічної інформації.

Захисна функція полягає в побудові системи бухгалтерського обліку так, щоб протиправні дії могли бути своєчасно виявлені на підприємстві через систему обліку і контролю.

Функція зворотного зв'язку полягає в тому, що планова і нормативна інформація в зіставленні з фактичними даними дає управлінському персоналу можливість своєчасно виявляти відхилення від нормального ходу виробничого процесу і впливати на нього в потрібному напрямі. Ця функція є однією з основних у внутрішньогосподарському (управлінському) обліку.

Аналітична функція полягає в створенні інформаційної бази для фінансового і внутрішньогосподарського аналізу на підприємстві.

Бухгалтерський облік і створювана на його базі фінансова звітність ґрунтуються на наступних основних принципах:

обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні попереджати заниження оцінки зобов'язань і витрат і завищення оцінки активів і доходів підприємства;

повне освітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні і потенційні наслідки господарських операцій і подій, здатних вплинути на рішення, які приймаються на її основі;

автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відособлена від його власників, у зв'язку з чим особисте майно і зобов'язання власників не повинні відбиватися у фінансовій звітності підприємства;

послідовність – постійне (з року в рік) застосування підприємством вибраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива тільки у випадках, передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинне бути обґрунтоване і розкрите у фінансовій звітності;

безперервність – оцінка активів і зобов'язань підприємства здійснюється виходячи з припущення, що його діяльність продовжуватиметься далі;

нарахування і відповідність доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, здійсненими для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відбиваються в бухгалтерському обліку і фінансовій звітності у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів;

превалювання суті над формою – операції враховуються відповідно до їх суті, а не тільки виходячи з юридичної форми;

історична (фактична) собівартість – пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво і придбання;

єдиний грошовий вимірник – вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій підприємства в його фінансовій звітності здійснюється в єдиній грошовій одиниці;

періодичність – можливість розділення діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.

Дотримання вище наведених принципів обліку сприяє процесу формування та надання користувачам достовірної та своєчасної інформації про діяльність підприємства для прийняття управлінських рішень.