Реєстраційний журнал

за листопад 200_ р.

Порядковий номер меморіальних ордерів	Дата складання	Сума за меморіальним ордером, грн.
Меморіальний ордер № 1 Меморіальний ордер № 2	02.12.200_ 03.12.200_	70000 84000
Разом за листопад		154000

У Головну книгу записують дату і номер меморіального ордера, а також суму оборотів за дебетом і кредитом рахунка в розрізі кореспондуючих рахунків.

Головна книга має форму, наведену в табл. 9.4.

Форма Головної книги свідчить, що кожний запис на дебеті рахунка Головної книги одночасно показує кореспондуючий рахунок за кредитом, і навпаки, запис на кредиті рахунка – кореспондуючий рахунок за дебетом. Тому кожен запис у Головну книгу роблять двічі: один раз на дебеті, другий – на кредиті відповідних рахунків. Після закінчення місяця за кожним рахунком підраховують обороти за дебетом і кредитом, визначають залишки і складають оборотну відомість.

Таблиця 9.4

Головна книга

Рахунок 30 "Каса"

Дебет Кредит

Дата	№ меморіального ордера	Кредит рахунка				Разом	Дата	№ меморіального ордера	Дебет рахунка				Разом
		31	372	і т.д.	і т.д.				31	372	66	и т.д.
5.11	1	35000				35000	6.11		7000	400	27600		35000

Аналітичний облік у меморіально-ордерній формі ведуть, як правило, на картках чи в книгах, причому для кожного рахунка передбачено окрему картку або книгу відповідної форми. Наприклад, облік касових операцій ведуть у Касовій книзі. Записи в регістри аналітичного обліку роблять із первинних документів, доданих до меморіального ордера.

Наприкінці місяця на підставі аналітичних рахунків складають оборотну відомість, підсумки якої звіряють з оборотами і залишками відповідних синтетичних рахунків. Таким чином перевіряють достовірність записів на рахунках синтетичного й аналітичного обліку. Після цього за даними синтетичних рахунків складають баланс, а за даними додаткової вибірки і необхідних розрахунків на основі даних аналітичного обліку – інші форми фінансової, статистичної та податкової звітності.

Меморіально-ордерна форма характеризується простотою побудови облікових регістрів. Поєднання синтетичного обліку в книгах з аналітичним обліком на картках дає змогу використати їх переваги, зокрема на малих підприємствах з невеликим обсягом облікової роботи. Використання меморіальних ордерів сприяє упорядкуванню систематичного обліку, а перевірка дебетових і кредитових оборотів за рахунками Головної книги з оборотом реєстраційного журналу дає можливість встановити повноту і правильність записів та усунути помилки.

Журнальна форма бухгалтерського обліку, яка вважається найбільш прогресивною формою обліку, ґрунтується на застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрів – журналів і допоміжних відомостей до них. Основними обліковими регістрами журнальної форми є журнали. Це комбіновані регістри синтетичного, а в багатьох випадках і аналітичного обліку. В них поєднано хронологічний і систематичний облік, оскільки вони одночасно служать журналами (записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і регістрами аналітичного обліку (місячні підсумки журналів за кореспондуючими рахунками є аналогами меморіальних ордери).

Журнали побудовані за кредитовою ознакою, тобто всі господарські операції відображають за кредитом даного синтетичного рахунка і дебетом кореспондуючих з ним рахунків. Така будова регістрів журнальної форми, основана на використанні шахового принципу, дає можливість значно скоротити дублювання записів і значно легше виявляти помилкові записи.

При цьому операції відображаються на кредиті й дебеті кореспондуючих рахунків за один робочий прийом, тобто однією сумою.

За зовнішнім виглядом журнали являють собою окремі аркуші багатографної форми, призначені для кредитових записів по балансовому рахунку операції, які обліковуються в даному журналі, в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків.

Формат цих регістрів, розміщення граф і порядок записів залежать від характерних особливостей операцій. В усіх регістрах завчасно надрукована типова кореспонденція рахунків. Кожен журнал має постійний номер. У журналі може вміщуватися від двох до декількох однорідних синтетичних рахунків. Це дає змогу зосередити облік за всіма синтетичними рахунками лише в незначній кількості журналів.

Наприклад, Журналу 1 з обліку касових операцій має форму, наведену в табл. 9.5.

До журналів відкривають окремі відомості за дебетом рахунків – відомості аналітичного обліку до рахунків даного журналу.

Відомість 1.1 (відомість аналітичного обліку до Журналу 1), де систематизовані обороти по дебету рахунку 30 «Каса» в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків має форму, наведену в табл. 9.6.

За рахунками, які охоплюють велику кількість об'єктів обліку (основні засоби, виробничі запаси, розрахунки з оплати праці тощо) аналітичний облік ведуть так само, як і за інших форм обліку — на картках або в книгах.

Таблиця 9.5