Придбання запасів

Зміст операції	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Придбані і оприбутковані матеріали підзвітними особами	20 “Виробничі запаси”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”
	22 “МШП”
Відображена сума ПДВ	641 “Розрахунки за податками”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”
Прийняті на склад товари	28 “Товари”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Списана сума раніше нарахованого податкового кредиту з ПДВ	644 “Податковий кредит”	63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”
Оприбуткований надлишок матеріалів, виявлений при інвентаризації	20 “Виробничі запаси” 22 “МШП”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
Надійшли на склад відходи виробництва	209 “Інші матеріали”	23 “Виробництво” 24 “Брак у виробництві”
Надійшли запаси від засновників в рахунок їх внеску до статутного капіталу	20 “Виробничі запаси” 22 “МШП”	46 “Неоплачений капітал”

При відпуску запасів у виробництво, продажу та іншому вибутті їх оцінка здійснюється за одним з таких методів:

ідентифікованої собівартості;

середньозваженої собівартості;

собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних витрат;

ціни продажу.

Оцінка за ідентифікованою собівартістю здійснюється щодо запасів, які відпускаються, та послуг, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного. Суть цього методу полягає в тому, що в кожний момент точно відомо, які запаси за якою вартістю знаходяться на складі, а які відпущені на виробництво продукції, стороннім покупцям, тощо.

Оцінка за середньозваженою собівартістю провадиться за кожною одиницею запасів за середньою ціною для запасів, які вибули.

Оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються у послідовності відповідно до їх надходження на підприємство.

Оцінка за нормативними витратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції (робіт, послуг), які встановлені підприємством.

Оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього відсотка торговельної націнки товарів. Згідно з цим методом собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною вартістю цих товарів та торгівельною націнкою на них. В свою чергу торгівельна націнка на реалізовані товари – це добуток середнього відсотка торгівельної націнки товарів та продажної вартості реалізованих товарів.

В бухгалтерському обліку вибуття запасів розглянемо на прикладі.

Наприклад. Підприємство у звітному місяці витратило цементу та термоблоків в кількості 115 кг та 15 шт. відповідно на будівництво гаража за методом ідентифікованої вартості.

Ці операції треба записати в обліку таким чином:

1. Витрачено матеріали на будівництво гаража (збільшуються капітальні витрати на будівництво гаража та зменшується вартість матеріалів) на суму 115*1 + 15*20 = 415:

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» 415 грн.

К-т 201 «Матеріали» 415 грн.

2. Списані транспортні витрати на будівництво гаража (збільшуються капітальні витрати на будівництво гаража та зменшується вартість транспортних витрат) на суму 100/600*415=69,17.

Д-т 15 «Капітальні інвестиції» 69,17 грн.

К-т 201 «Матеріали»/ ТЗВ 69,17 грн.

В процесі діяльності запаси можуть бути витрачені на будь які цілі (виробництво, адміністративні цілі, на збут продукції та ін.), тому в обліку це операції будуть відображені таким чином, як показано в табл.8.2:

Таблиця 8.2