Донецька складчаста область

Утворилась на місці східної частини Доно-Дніпровського прогину (Донецького прогину), який виник ще у пізньому протерозої. На початку герцинського геотектонічного циклу прогин розвивався синхронно з ДДЗ. Тут накопичилась потужна товща (14-24 км) осадових, вулканогенно-осадових порід. Так, напротязі карбону тут протікали плавні ритмічні коливання земної кори, які зумовлювали часту зміну фізико-географічних умов. Зокрема, в умовах низької заболоченої суші і вологого жаркого клімату відбувалось накопичення товщ рослинних решток, які пізніше обвуглювались. При трансгресії моря ці рештки буди захоронені під піщано-глинистими відкладами. Такі умови повторювались приблизно 330 разів.

При стисненні на завершальних стадіях герцинського циклу (пермський і тріасовий періоди) осадова товща була зім’ята у складки, розбита розломами. Спостерігались вторгнення магматичних порід, з якими пов’язано поліметалеве і ртутне оруднення. Більша частина прогину перетворилась на Донецьку складчасту споруду, де в мезокайнозої переважали висхідні рухи і денудація палеозойських порід.

Її тектонічний режим — коливний молодої платформи. Одночасно утворились периферійні прогини (западини): Бахмутська і Кальміус-Торецька; Донецько-Орільська сідловина та Старобільська монокліналь. В їх межах переважали опускання і накопичення осадових товщ (в т.ч. соленосних).

Донецькій складчастій споруді відповідає Донецький кряж, а западині — Бахмут-Торецька рівнина.

Середземноморський рухливий пояс

Одна із найбільших шовних зон планети між Євразійською і Африкано-Аравійською материковою літосферними плитами. Формування поясу почалось в кінці протерозою (рифей) і продовжується понині. В час розширення Землі тут утворювалась океанічна земна кора і океанічні басейни, в епохи стиснення — складчасті пояси. Сучасний етап стиснення розпочався в неогені (сформувалась Альпійська складчаста область).

В межах України розміщені Скіфська плита, Карпатська складчаста система (східна частина) та складчасто-брилова споруда Гірського Криму.

Скіфська плита

Охоплює територію від Каспію до південно-східного Прикарпаття. В межах України виділяються 2 сегменти Скіфської плити: Західний (Придобруджський) і Центральний (Кримсько-Азовський).

У фундаменті плити залягають складчасті комплекси різного віку (байкальського, герцинського, кіммерійського), що свідчить про неодноразове розширення і стиснення земної кори на цій ділянці. На структури фундаменту неодноразово накладались більш молоді прогини.

Думки геологів про північну і західну межі Скіфської плити неоднозначні, що зумовлено заляганням розлому між древньою і молодою платформами на значній глибині.

Придобруджський сегмент складається із Придобруджського прогину (на стику Східноєвропейської платформи і складчастої споруди Північної Добруджі), та складчастої споруди Добруджі (на межі із Мізійською плитою). Прогин складений верхньомезозойсько-кайнозойським осадовим чохлом, спільним із сусідніми ділянками Східноєвропейської плити.

Центральний сегмент складається із таких тектонічних елементів: Причорноморської групи прогинів (іноді називають центральною частиною Причорноморської западини); Центрально-Кримського підняття і Азовського валу (за іншою термінологією — південний борт Причорноморської западини), а також Альминської западини (фактично — передгірний прогин Гірського Криму, накладений в кінці мезозою на структури Скіфської плити).

Причорноморська група прогинів (Каркінітсько-Північно-Кримський і Північно-Азовський) утворилась у мезозої при розширенні земної кори. Пізніше прогини були заповнені осадовими породами. Останнє опускання протікало в крейдовий період, внаслідок чого утворилась Причорноморська западина — поліструктурне утворення, північний борт якого становить Південноукраїнська монокліналь, центральну занурену частину і південний борт — Скіфська плита (відповідно — Причорноморська група прогинів і Центрально-Кримське підняття).

Скіфська молода платформа відповідає в рельєфі південній частині Причорноморської низовини, Північно-Кримській рівнині, Тарханкутській височині, шельфу Чорного моря і більшій частині дна Азовського моря.

Основні родовища корисних копалин: нафта і газ (перспективні родовища в межах шельфу), кам’яна сіль, мінеральні води, будматеріали.