Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Lektsii_III_kurs_VSPUP_GEOLOGIYa (6).doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
413 Кб
Скачать
☆

3.3. Історія розвитку земної кори упродовж останніх 600 млн. Років

В кінці пізнього протерозою почалось нове розширення Землі, яке знаменувало початок байкальського геотектонічного циклу. На захід і південь від платформи формувалось ложе океану (палео-Атлантичного, Япетусу). З цим пов’язане опускання окраїни Східноєвропейської платформи (на заході — Дністровського перикратонного прогину, на місці якого пізніше сформувався Західний сектор Волино-Азовської плити; на півдні — прогин на місці сучасної (Скіфської плити). Є дані про те, що існував рифт на місці нинішньої ДДЗ.

Так розпочався плитний етап у розвитку платформи.

В кінці байкальського циклу (кембрій) горотворення протікало на місці нинішніх Карпат і Скіфської плити. До платформи були “припаяні” Розтоцька зона (нині —в фундаменті Львівського прогину) та Кілійська зона (в фундаменті Придобруджського прогину). У межах Волино-Подільської монокліналі в байкальський цикл сформувались субгоризонтальні пласти морських відкладів (виходять на поверхню в долинах річок східної частини Подільської височини). Більша частина Східноєвропейської платформи являла собою Сарматський щит.

У нижньому палеозої в межах платформи переважали повільні вертикальні коливання земної кори. Спостерігались трансгресії із Заходу. В межах нинішньої Західноєвропейської платформи сформувались складчасті структури (каледоніди). А в межах Волино-Подільської плити сформувався синхронний каледонідам нижньопалеозойський потужний осадовий покрив (переважно вапняки, а також піски і глини з чисельними рештками древньої фауни та флори). Загалом каледонський геотектонічний цикл слабо зачепив територію України. Поховані каледонські структури виявлені в Північно-Західному Прикарпатті (Рава-Руська зона — фундамент височини Розточчя та Західного борту Львівського прогину).

Герцинський геотектонічний цикл (середній — пізній палеозой) розпочався з нової суттєвої структурної перебудови внаслідок розширення земної кори. В центральній частині Сарматського щита, на ділянці древнього рифейського палеорифту в середньому девоні виник накладений рифт (Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецький). Рифт розділив Сарматський щит на Український, Білоруський та Воронезький масиви. Утворився рифт і в південній частині (пізніше тут сформувалась Скіфська плита). По ньому проходило відсування Устюртського мікроконтиненту, який утворює древній геоструктурний поверх фундамент Скіфської та Туранської плити. Сформувався океан палео-Тетис. Опускання протікали також і на місці сучасних Карпат, Львівському прогині. Таким чином, трансгресія моря на територію України відбувалась в верхньому палеозої з Півдня і Заходу (на Волино-Азовську плиту). В межах Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену в пізньому девоні протікав інтенсивний ефузивний вулканізм. В умовах мілководдя в девоні і пермі утворились потужні відклади солей. В самому авлакогені і на бортах, що продовжували опускатись, накопичення осадових порід продовжувалось в пізньому палеозої та мезозої, їх загальна потужність 10-17, місцями 22 км. Утворились нафтогазоносні родовища (особливо велика їх потужність в нижньокарбонових відкладах). Ранні етапи розвитку західної і східної (Донецької частини ДДЗ були спільними. В карбоні, в межах Донецької частини склались сприятливі умови для вугленакопичення (низька підтоплена суша та коливні тектонічні рухи невеликої амплітуди). Відомо до 330 вугільних пластів середньою потужністю 0,5 м. Подібні ж умови існували в межах Львівського пізньопалеозойського прогину. Він утворився як залишковий прогин внаслідок формування на заході ранньодевонських (каледонських) складчастих споруд. Девонські та карбонові відклади, утворені внаслідок руйнування цих споруд, відомі на заході Волино-Подільської плити.

В пермський період закінчився герцинський геотектонічний цикл На захід від платформи утворився Середньоєвропейський складчастий пояс (в т.ч. Пра-Карпати), а на південь — складчаста гірська система (нині фундамент Скіфської плити). Настала довготривала континентальна перерва (до середньої юри) в розвитку Волино-Подільської плити. Умови розширення змінились стисненням в межах ДДЗ, поступовим підняттям території, перетворенням рифту в синеклізу. Особливо інтенсивні стискання відбулись в Донецькій частині ДДЗ в пізній пермі (утворення Донецької складчастої області з незавершеним орогенезом). Знову спостерігалась консолідація суші (утворився суперматерик Пангея-2).

Відклади верхнього палеозою багаті на горючі корисні копалини (нафту, газ, кам’яне вугілля), в Донбасі відомі родовища поліметалевих руд цього віку.

В кінці палеозою та на початку мезозою територія України входила до складу суперматерика Пангея-2. Руйнувались пра-Карпати та гори на місці нинішньої Скіфської плити.

В мезозої (із тріасу) на платформенній частині території України спостерігалось прогинання окраїн. Опускання спостерігались в ДДЗ, Львівському прогині. Але найбільша інтенсивність опускань після розколу Пангеї була в межах новоутвореного океану Тетис, а потім Середземноморського рухливого поясу, в т.ч. Кримсько-Кавказького і Карпатського басейнів.

В кіммерійську (ранньомезозойську) складчастість внаслідок закриття палео-океану Тетис утворились складчасті структури в межах нинішньої Скіфської плити, а також центральна частина мегаантиклінорію гірського Криму. Одночасно почав розростатись океан Тетис-2. В пізній юрі починає опускатись Північний Крим (Одесько-Джанкойський рифт). Гірський Крим являв собою острів. В крейдовий період утворився Карпатський морський басейн (область акумуляції).

Для платформної частини України початок і кінець крейди характеризувались регресіями, а середина періоду — значними трансгресіями. Утворилась Причорноморська западина і Кінсько-Ялинська западина.

Основні події неотектонічного етапу (з кінця олігоцену до голоцену) пов’язані з альпійським орогенезом в Середземноморському рухливому поясі внаслідок субдукції плити океану Тетис-2 і дрейфу Африкано-Аравійської літосферної плити на північ і схід. В кінці олігоцену — на початку міоцену протікали заключні стадії орогенезу на ділянці Кримського мегаантиклінорію (включає Гірський Крим і 50 км на захід в Чорному морі), а також на півдні Керченського півострова. Сформувався Індоло-Кубанський прогин. В кінці неогену південна частина цієї споруди опустилась по розлому (Південний берег Криму) в зв’язку з формуванням глибоководної Чорноморської западини. В той час (кінець олігоцену-міоцен) протікала субдукція Карпатського морського басейну і початкові фази формування Карпатської складчастої споруди. У зв’язку із зміною напрямку руху Африканської літосферної плити із півночі на схід в пліоцені відбулося дугоподібне відсування земної кори в районі Карпат. Нове підняття в Карпатах і Криму протікало в пліоцен-антропогеновий час. В неотектонічний етап сформувався сучасний рельєф. В пліоцені та плейстоцені море поступово залишало межі Причорноморської западини. Кожна наступна трансгресія морських басейнів в меншій мірі поширювалась в бік платформи, залишаючи субгоризонтальні пласти вапняків, глин і пісків. Плейстоценові коливання берегової лінії, як правило, синхронізують з динамікою льодовикових покривів. Гляціальні та перигляціальні плейстоценові відклади займають більшу частину території України.

Таблиця 3.

Ера

Період (система) млн. р. тому

Текто-

нічна

епоха

Гірські породи (в т.ч. корисні копалини) та райони їх найбільшого поширення

Кайнозойська

Антропогеновий, 1,8

Альпійська

Повсюди лесовидні суглинки; моренні валунні суглинки, алювіальні піски і супіски; торф; уламкові породи гір

Неогеновий, 25

Островами повсюди: глини, піски, вапняки, мергелі; гіпси, кам’яні і калійні солі (Передкарпаття); вулканічні породи — туфи, андезити, базальти (Закарпаття); осадові залізні руди (Керч); нафта, газ, озокерит (Передкарпаття)

Палеогеновий, 67

Потужний (3-4 км) фліш Карпат (пісковики, глини, мергелі); піски, глини, буре вугілля (УКЩ, островами); піски, пісковики, мергелі, глини (ДДЗ, схили Воронезького масиву, долини річок Причорномор’я4 внутрішнє пасмо Гірського Криму)

Мезозойська

Крейдовий, 137

Потужний (3 км) фліш Карпат. Мергелі, вапняки, пісковики внутрішнього пасма Гірського Криму. Крейда, кремінь, вапняки, мергелі, пісковики півночі Волино-Подільської плити та Середньоросійської височини

Юрський, 195

Вапняки Головного пасма Кримських гір. Невеликі ділянки на заході Карпат (вапняки, конгломерати, пісковики) та Донбасі (піщано-глинисті породи)

Тріасовий, 230

Фліш в основі Головного пасма Криму; невеликі ділянки в Донбасі (піщано-глинисті породи). В інших геоструктурах — занурені

Палеозойська

Пермський, 285

Герцинська

Піщано-глинисті відклади (Донецький кряж). В зануреному стані — ДДЗ (кам’яна сіль)

Кам’яновугільний, 350

Найпоширеніші в Донбасі (перешаровуються пласти аргілітів, пісковиків, кам’яного вугілля — потужністю бл. 12 км). Є також доломіти, ртутні руди, поліметали. В зануреному стані на ДДЗ, Львівського і Переддобрудженському прогинів (нафта, газ, кам’яне вугілля)

Девонський, 400

Відслонюються невеликі ділянки на заході Подільської височини (пісковики, сланці, доломіти, вапняки) та Донбасі; в зануреному стані — у Львівському прогині і ДДЗ (нафта, газ, сіль)

Силурійський, 440

Каледонська

Відслонюються у долинах річок Придністров’я (Волино-Подільської плити) — вапняки, пісковики

Ордовицький, 500

Разом із силурійськими відкладами (мало поширені)

Протерозойська

2600

Байкальська

УКЩ: вулканогенно-осадові метаморфізовані (кварцити, пісковики, порфірити, сланці, метаконгломерати, мармури); інтрузивні (граніти, гранодіорити, сієніти, габро, лабрадорити та ін.)

Архейська

3600

УКЩ: вулканогенно-осадові метаморфізовані (кристалічні сланці, гнейси, зеленокам’яні породи, залізисті кварцити); інтрузивні та дуже метаморфізовані (граніти, діорити, чарнокіти, ендербіти, дуніти, перидотити, пегматити та ін.)

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]