- •Яке практичне значення фізико-географічних знань?
- •Завдання до практичної роботи № 1
- •Геологічна будова і рельєф україни
- •Загальні риси будови поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •Практичні завдання і контрольні запитання:
- •Тектонічна будова
- •2.1. Тектонічне районування
- •2.2. Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу
- •2.3. Глибинна будова надр України
- •Розділ III. Історія формування геотектонічних структур
- •3.1. Рушійні сили геологічного розвитку Землі
- •3.2. Історія розвитку земної кори в докембрії
- •3.3. Історія розвитку земної кори упродовж останніх 600 млн. Років
- •Розділ IV. Геологічна будова України
- •Східноєвропейська платформа Український щит (укщ)
- •Воронезький масив (виступ)
- •Дніпровсько-Донецька западина (ддз)
- •Плити Східноєвропейської платформи. Західний сектор: Волино-Подільська плита, Львівський прогин.
- •Західноєвропейська молода платформа
- •Донецька складчаста область
- •Середземноморський рухливий пояс
- •Скіфська плита
- •Карпатська складчаста система
- •Складчасто-брилова споруда Гірського Криму (інакше Гірсько-Кримська складчаста споруда, мегаантиклінорій Гірського Криму
- •Розділ V. Корисні копалини
- •5.1. Загальні закономірності
- •5.2. Класифікація корисних копалин
- •Приуроченість родовищ корисних копалин на території України
- •Геологічні карти
- •Неотектонічний етап і утворення великих форм рельєфу. Землетруси
- •Історія формування гірських порід і рельєфу протягом антропогенового періоду
- •Геоморфологічна будова
- •Які чинники зумовили утворення великих форм рельєфу?
- •На які типи поділяються рівнини (Типи морфоструктур рівнин)
- •Невеликі форми рельєфу і їх комплекси (морфоскульптури)
- •Типи і невеликі форми рельєфу
3.3. Історія розвитку земної кори упродовж останніх 600 млн. Років
В кінці пізнього протерозою почалось нове розширення Землі, яке знаменувало початок байкальського геотектонічного циклу. На захід і південь від платформи формувалось ложе океану (палео-Атлантичного, Япетусу). З цим пов’язане опускання окраїни Східноєвропейської платформи (на заході — Дністровського перикратонного прогину, на місці якого пізніше сформувався Західний сектор Волино-Азовської плити; на півдні — прогин на місці сучасної (Скіфської плити). Є дані про те, що існував рифт на місці нинішньої ДДЗ.
Так розпочався плитний етап у розвитку платформи.
В кінці байкальського циклу (кембрій) горотворення протікало на місці нинішніх Карпат і Скіфської плити. До платформи були “припаяні” Розтоцька зона (нині —в фундаменті Львівського прогину) та Кілійська зона (в фундаменті Придобруджського прогину). У межах Волино-Подільської монокліналі в байкальський цикл сформувались субгоризонтальні пласти морських відкладів (виходять на поверхню в долинах річок східної частини Подільської височини). Більша частина Східноєвропейської платформи являла собою Сарматський щит.
У нижньому палеозої в межах платформи переважали повільні вертикальні коливання земної кори. Спостерігались трансгресії із Заходу. В межах нинішньої Західноєвропейської платформи сформувались складчасті структури (каледоніди). А в межах Волино-Подільської плити сформувався синхронний каледонідам нижньопалеозойський потужний осадовий покрив (переважно вапняки, а також піски і глини з чисельними рештками древньої фауни та флори). Загалом каледонський геотектонічний цикл слабо зачепив територію України. Поховані каледонські структури виявлені в Північно-Західному Прикарпатті (Рава-Руська зона — фундамент височини Розточчя та Західного борту Львівського прогину).
Герцинський геотектонічний цикл (середній — пізній палеозой) розпочався з нової суттєвої структурної перебудови внаслідок розширення земної кори. В центральній частині Сарматського щита, на ділянці древнього рифейського палеорифту в середньому девоні виник накладений рифт (Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецький). Рифт розділив Сарматський щит на Український, Білоруський та Воронезький масиви. Утворився рифт і в південній частині (пізніше тут сформувалась Скіфська плита). По ньому проходило відсування Устюртського мікроконтиненту, який утворює древній геоструктурний поверх фундамент Скіфської та Туранської плити. Сформувався океан палео-Тетис. Опускання протікали також і на місці сучасних Карпат, Львівському прогині. Таким чином, трансгресія моря на територію України відбувалась в верхньому палеозої з Півдня і Заходу (на Волино-Азовську плиту). В межах Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецького авлакогену в пізньому девоні протікав інтенсивний ефузивний вулканізм. В умовах мілководдя в девоні і пермі утворились потужні відклади солей. В самому авлакогені і на бортах, що продовжували опускатись, накопичення осадових порід продовжувалось в пізньому палеозої та мезозої, їх загальна потужність 10-17, місцями 22 км. Утворились нафтогазоносні родовища (особливо велика їх потужність в нижньокарбонових відкладах). Ранні етапи розвитку західної і східної (Донецької частини ДДЗ були спільними. В карбоні, в межах Донецької частини склались сприятливі умови для вугленакопичення (низька підтоплена суша та коливні тектонічні рухи невеликої амплітуди). Відомо до 330 вугільних пластів середньою потужністю 0,5 м. Подібні ж умови існували в межах Львівського пізньопалеозойського прогину. Він утворився як залишковий прогин внаслідок формування на заході ранньодевонських (каледонських) складчастих споруд. Девонські та карбонові відклади, утворені внаслідок руйнування цих споруд, відомі на заході Волино-Подільської плити.
В пермський період закінчився герцинський геотектонічний цикл На захід від платформи утворився Середньоєвропейський складчастий пояс (в т.ч. Пра-Карпати), а на південь — складчаста гірська система (нині фундамент Скіфської плити). Настала довготривала континентальна перерва (до середньої юри) в розвитку Волино-Подільської плити. Умови розширення змінились стисненням в межах ДДЗ, поступовим підняттям території, перетворенням рифту в синеклізу. Особливо інтенсивні стискання відбулись в Донецькій частині ДДЗ в пізній пермі (утворення Донецької складчастої області з незавершеним орогенезом). Знову спостерігалась консолідація суші (утворився суперматерик Пангея-2).
Відклади верхнього палеозою багаті на горючі корисні копалини (нафту, газ, кам’яне вугілля), в Донбасі відомі родовища поліметалевих руд цього віку.
В кінці палеозою та на початку мезозою територія України входила до складу суперматерика Пангея-2. Руйнувались пра-Карпати та гори на місці нинішньої Скіфської плити.
В мезозої (із тріасу) на платформенній частині території України спостерігалось прогинання окраїн. Опускання спостерігались в ДДЗ, Львівському прогині. Але найбільша інтенсивність опускань після розколу Пангеї була в межах новоутвореного океану Тетис, а потім Середземноморського рухливого поясу, в т.ч. Кримсько-Кавказького і Карпатського басейнів.
В кіммерійську (ранньомезозойську) складчастість внаслідок закриття палео-океану Тетис утворились складчасті структури в межах нинішньої Скіфської плити, а також центральна частина мегаантиклінорію гірського Криму. Одночасно почав розростатись океан Тетис-2. В пізній юрі починає опускатись Північний Крим (Одесько-Джанкойський рифт). Гірський Крим являв собою острів. В крейдовий період утворився Карпатський морський басейн (область акумуляції).
Для платформної частини України початок і кінець крейди характеризувались регресіями, а середина періоду — значними трансгресіями. Утворилась Причорноморська западина і Кінсько-Ялинська западина.
Основні події неотектонічного етапу (з кінця олігоцену до голоцену) пов’язані з альпійським орогенезом в Середземноморському рухливому поясі внаслідок субдукції плити океану Тетис-2 і дрейфу Африкано-Аравійської літосферної плити на північ і схід. В кінці олігоцену — на початку міоцену протікали заключні стадії орогенезу на ділянці Кримського мегаантиклінорію (включає Гірський Крим і 50 км на захід в Чорному морі), а також на півдні Керченського півострова. Сформувався Індоло-Кубанський прогин. В кінці неогену південна частина цієї споруди опустилась по розлому (Південний берег Криму) в зв’язку з формуванням глибоководної Чорноморської западини. В той час (кінець олігоцену-міоцен) протікала субдукція Карпатського морського басейну і початкові фази формування Карпатської складчастої споруди. У зв’язку із зміною напрямку руху Африканської літосферної плити із півночі на схід в пліоцені відбулося дугоподібне відсування земної кори в районі Карпат. Нове підняття в Карпатах і Криму протікало в пліоцен-антропогеновий час. В неотектонічний етап сформувався сучасний рельєф. В пліоцені та плейстоцені море поступово залишало межі Причорноморської западини. Кожна наступна трансгресія морських басейнів в меншій мірі поширювалась в бік платформи, залишаючи субгоризонтальні пласти вапняків, глин і пісків. Плейстоценові коливання берегової лінії, як правило, синхронізують з динамікою льодовикових покривів. Гляціальні та перигляціальні плейстоценові відклади займають більшу частину території України.
Таблиця 3.
Ера |
Період (система) млн. р. тому |
Текто- нічна епоха |
Гірські породи (в т.ч. корисні копалини) та райони їх найбільшого поширення |
|
Кайнозойська |
Антропогеновий, 1,8 |
Альпійська |
Повсюди лесовидні суглинки; моренні валунні суглинки, алювіальні піски і супіски; торф; уламкові породи гір |
|
Неогеновий, 25 |
Островами повсюди: глини, піски, вапняки, мергелі; гіпси, кам’яні і калійні солі (Передкарпаття); вулканічні породи — туфи, андезити, базальти (Закарпаття); осадові залізні руди (Керч); нафта, газ, озокерит (Передкарпаття) |
|||
Палеогеновий, 67 |
Потужний (3-4 км) фліш Карпат (пісковики, глини, мергелі); піски, глини, буре вугілля (УКЩ, островами); піски, пісковики, мергелі, глини (ДДЗ, схили Воронезького масиву, долини річок Причорномор’я4 внутрішнє пасмо Гірського Криму) |
|||
Мезозойська |
Крейдовий, 137 |
|
Потужний (3 км) фліш Карпат. Мергелі, вапняки, пісковики внутрішнього пасма Гірського Криму. Крейда, кремінь, вапняки, мергелі, пісковики півночі Волино-Подільської плити та Середньоросійської височини |
|
Юрський, 195 |
|
Вапняки Головного пасма Кримських гір. Невеликі ділянки на заході Карпат (вапняки, конгломерати, пісковики) та Донбасі (піщано-глинисті породи) |
||
Тріасовий, 230 |
|
Фліш в основі Головного пасма Криму; невеликі ділянки в Донбасі (піщано-глинисті породи). В інших геоструктурах — занурені |
||
Палеозойська |
Пермський, 285 |
Герцинська |
Піщано-глинисті відклади (Донецький кряж). В зануреному стані — ДДЗ (кам’яна сіль) |
|
Кам’яновугільний, 350 |
Найпоширеніші в Донбасі (перешаровуються пласти аргілітів, пісковиків, кам’яного вугілля — потужністю бл. 12 км). Є також доломіти, ртутні руди, поліметали. В зануреному стані на ДДЗ, Львівського і Переддобрудженському прогинів (нафта, газ, кам’яне вугілля) |
|||
Девонський, 400 |
Відслонюються невеликі ділянки на заході Подільської височини (пісковики, сланці, доломіти, вапняки) та Донбасі; в зануреному стані — у Львівському прогині і ДДЗ (нафта, газ, сіль) |
|||
Силурійський, 440 |
Каледонська |
Відслонюються у долинах річок Придністров’я (Волино-Подільської плити) — вапняки, пісковики |
||
Ордовицький, 500 |
Разом із силурійськими відкладами (мало поширені) |
|||
Протерозойська |
2600 |
Байкальська |
УКЩ: вулканогенно-осадові метаморфізовані (кварцити, пісковики, порфірити, сланці, метаконгломерати, мармури); інтрузивні (граніти, гранодіорити, сієніти, габро, лабрадорити та ін.) |
|
Архейська |
3600 |
|
УКЩ: вулканогенно-осадові метаморфізовані (кристалічні сланці, гнейси, зеленокам’яні породи, залізисті кварцити); інтрузивні та дуже метаморфізовані (граніти, діорити, чарнокіти, ендербіти, дуніти, перидотити, пегматити та ін.) |
|
