- •Яке практичне значення фізико-географічних знань?
- •Завдання до практичної роботи № 1
- •Геологічна будова і рельєф україни
- •Загальні риси будови поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •Практичні завдання і контрольні запитання:
- •Тектонічна будова
- •2.1. Тектонічне районування
- •2.2. Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу
- •2.3. Глибинна будова надр України
- •Розділ III. Історія формування геотектонічних структур
- •3.1. Рушійні сили геологічного розвитку Землі
- •3.2. Історія розвитку земної кори в докембрії
- •3.3. Історія розвитку земної кори упродовж останніх 600 млн. Років
- •Розділ IV. Геологічна будова України
- •Східноєвропейська платформа Український щит (укщ)
- •Воронезький масив (виступ)
- •Дніпровсько-Донецька западина (ддз)
- •Плити Східноєвропейської платформи. Західний сектор: Волино-Подільська плита, Львівський прогин.
- •Західноєвропейська молода платформа
- •Донецька складчаста область
- •Середземноморський рухливий пояс
- •Скіфська плита
- •Карпатська складчаста система
- •Складчасто-брилова споруда Гірського Криму (інакше Гірсько-Кримська складчаста споруда, мегаантиклінорій Гірського Криму
- •Розділ V. Корисні копалини
- •5.1. Загальні закономірності
- •5.2. Класифікація корисних копалин
- •Приуроченість родовищ корисних копалин на території України
- •Геологічні карти
- •Неотектонічний етап і утворення великих форм рельєфу. Землетруси
- •Історія формування гірських порід і рельєфу протягом антропогенового періоду
- •Геоморфологічна будова
- •Які чинники зумовили утворення великих форм рельєфу?
- •На які типи поділяються рівнини (Типи морфоструктур рівнин)
- •Невеликі форми рельєфу і їх комплекси (морфоскульптури)
- •Типи і невеликі форми рельєфу
Завдання до практичної роботи № 1
1. На контурній карті обведіть кордони України. Підпишіть назви країн, з якими межує наша держава. Підпишіть назви населених пунктів, які розташовані поблизу крайніх точок України і їх географічні координати.
2. Визначте приблизну протяжність території України з півночі на південь в градусах і кілометрах (1° ш. = 111,2 км). Визначте висоту Сонця в ополудні над крайніми північною і південною точками України в дні рівнодення (23.ІХ і 21.ІІІ) за формулою:
= 90° — (де: - висота Сонця ополудні, - широта місцевості).
Зробіть висновок про вплив різниці у висоті Сонця над північними і південними регіонами України на відмінності їх природи.
Порівняйте широтне положення України та інших країн (США; Канади; Франції, Польщі, Японії).
3. Визначте серединну паралель і серединний меридіан у межах України і точку їх пересічення (координати географічного центру України). Позначте його на контурній карті (біля селища Добровеличківка на Кіровоградщині).
Примітка: Виділяють ще й географічний центр України, при визначенні якого враховано конфігурацію її кордонів. За комп’ютерними розрахунками, він розташований біля міста Ватутіне Черкаської області.
Контрольні запитання: 1. Дайте визначення поняття “фізико-географічне положення”. 2. Охарактеризуйте розташування України в межах материка і частини світу, її місце серед держав світу. 3. Охарактеризуйте державні кордони України. 4. Покажіть держави-сусіди України на стінній карті; вкажіть, у яких частинах (на заході, південному заході тощо) проходить державний кордон України із кожною державою. 5. Назвіть крайні точки країни і покажіть їх на стінній карті. 6. За типовим планом охарактеризуйте фізико-географічне положення території України. 7. Дайте господарську оцінку фізико-географічного положення території України. 8. Який метод застосовувався при характеристиці фізико-географічного положення території України?.
Місцевий і поясний час на території України
Згадайте, що Земля робить повний оберт навколо своєї осі за одну добу (24 години). За цей час будь-яка точка на поверхні Землі описує коло в 360°. За 1 годину Земля обертається на 15° (360° : 24); на 1° – за 4 хв. (60хв. : 15°). Земля обертається із заходу на схід, тому нам здається, що Сонце сходить на сході.
Прийнято вважати, що нова доба розпочинається від лінії зміни дат (на меридіані 180°д.). Відлік часу кожної доби ведеться від цієї лінії зі сходу на захід. Вважають, що одночасно Сонце сходить на одному меридіані, певному градусі довготи (спочатку – на 180°д., через 4 хвилини – на 179° сх. д.; через 1 годину – на 165° сх. д., через 10 годин – на 30° сх. д.). Коли Сонце сходить над меридіаном крайньої східної точки України, то західніше його ще не видно.
Час меридіану певного місця Землі називають місцевим.
Як визначити різницю у місцевому часі пунктів?
Різниця у місцевому часі двох меридіанів залежить від різниці їх географічної довготи. Для розрахунків різницю в довготі округлюють до цілих градусів (тож різниця в 1о довготи = 4 хвилинам). Щоб дізнатися про різницю в місцевому часі двох пунктів, необхідно скласти пропорцію:
1о = Хо
4хв Yхв.
Для вирішення задачі необхідно виконати кілька дій:
1) Визначити різницю у довготі двох пунктів (Х°). Для цього від довготи меридіану з більшим числом віднімають довготу меридіану з меншим числом.
2) Потім підставити значення різниці в довготі у пропорцію і визначити різницю в місцевому часі (Y хв.).
Якщо меридіан, час якого невідомий, розташований західніше, то різницю в часі слід віднімати, а якщо східніше - то додавати.
Послідовність визначення різниці у місцевому часі двох пунктів розглянемо на прикладах:
Задача 1. Географічні координати крайньої східної точки України 40° 14 сх. д., західної точки України 22° 08 сх. д. Визначте місцевий час крайньої західної точки, якщо Сонце зійшло над крайньою східною точкою України о 5 год. 12 хв.
Розв'язок:
1) Визначаємо різницю в довготі:
40° 14 – 22° 08 = 18° 06 д., 18° д.
2) Складаємо пропорцію:
1° /4 хв. = 18° / Y хв.; Y=72 хв. (1год.12хв.).
3) Час крайньої східної точки відомий, а західної – ні; тому різницю в часі слід віднімати:
5 год.12 хв. – 1 год. 12 хв. = 4 год.
Відповідь: Різниця у місцевому часі крайніх західної й східної точок України
становить 1 год. 12 хв., а місцевий час крайньої західної точки – 4 години.
Задача 2.(самостійно): Визначте місцевий час крайньої східної точки України, якщо Сонце зайшло над крсйньою західною точкою України о 20 год. 48 хв.
Самостійно складіть одну-дві задачі на визначення різниці у місцевому часі пунктів.
Як визначити різницю у поясному часі пунктів?
Подумайте, чи можна було б користуватися годинником, який показує місцевий час, подорожуючи по Україні, по світу?
Дійсно, вести відлік за місцевим часом не зручно. Тому Землю поділили на 24 годинних пояси і в межах кожного домовилися вважати час однаковим. Такий час називають поясним (встановлений з 1884 р.).
Один годинний пояс = 15°д. (360° : 24). Меридіани, значення географічної довготи яких ділиться рівно на 15 є серединними для даного годинного поясу (0°д. – для 0-го поясу; 15° сх. д. – для І-го; 30° сх. д. – для ІІ-го і т.д.).
Відлік годинних поясів ведеться від 0°д. (Гринвіцького меридіану) - на схід. Пояси у цьому напрямку нумеруються від 0-го до ХХІІІ-го (рис. 2). У межах будь-якого годинного поясу встановлений єдиний (поясний) час, який дорівнює місцевому часу відповідного серединного меридіану. Якби не існувало кордонів держав, то межі годинних поясів, проводились би по меридіанах, що проходять на 7°30д. на схід і захід від серединного. Так, межі ІІ-го годинного поясу (серединний меридіан 30° сх. д.) проходили б від 22°30 сх. д. до 37°30 сх. д. Отже, якщо на 30° сх. д. місцевий час 10 год. 15хв., то наш годинник буде показувати цей же час, як поясний, і у Львові (24°02 сх. д.), і в Полтаві (34°33 сх. д.), і в Харкові (36о 15 сх. д).
Без урахування державних кордонів Україна розташовувалась би в межах трьох годинних поясів:
І-го - від крайньої західної точки (22°09 сх. д.) до 22°30 сх. д.;
ІІ- го - від 22°30 до 37°30 сх. д. (9/10 території України);
ІІІ-го - від 37°30 сх. д. до крайньої східної точки (40°13 сх. д.).
Самостійне завдання: На контурну карту нанесіть межі годинних поясів без урахування державних кордонів. Різними кольорами виділіть 0...ІІІ годинні пояси (західно-, середньо-, східноєвропейський, …).
Але фактично межі годинних поясів проводять з урахуванням державних кордонів та меж адміністративно-територіальних одиниць великих країн (Росії, США тощо).
Враховуючи, що лише крайні західна і східна частини нашої держави розташовані, відповідно, в І і ІІІ годинних поясах, Україну вирішили цілком віднести до ІІ годинного поясу. Наш годинник показує час ІІ годинного поясу або київський (оскільки Київ розташований поблизу серединного, 30° сх. д.). Тобто нова доба в Україні розпочинається на 2 години раніше, ніж у Лондоні (на Гринвіцькому меридіані).
Задача 3. Київський поясний час 23 год. 16 хв. Визначте поясний час на Гринвіцькому меридіані.
Розв'язок:
1) Визначаємо різницю в довготі: 30° - 0° = 30° д.
2) Визначаємо різницю у часі: 30° : 15° = 2 (год.).
3)Оскільки Лондон розташований на захід від Києва, то різницю в часі віднімаємо:
23 год. 16 хв. - 2 год. = 21 год. 16 хв.
Відповідь: поясний час Гринвіцького меридіану 21 год. 16 хв.
Задача 4. Який поясний час у Сумах (34о 48 сх. д)., якщо в Лондоні 1 година ночі?
Який час називають літнім?
Майже в усіх країнах Європи введений “літній” час (для більш повного використання денної, світлої частини доби, економії електроенергії тощо). В Україні літній час вводиться з 1981 року. У ніч з останньої суботи на неділю березня (о 2 год. у неділю) годинник переводять на 1 годину вперед. В останню неділю жовтня (о 3 годині) дія “літнього” часу припиняється і годинник переводять на 1 годину назад (на поясний "зимовий" час).
Який час називають декретним?
На всій території Росії продовжує діяти так званий “декретний” час (введений декретом радянської влади ще у 1918 році, згідно якого протягом року годинник переведений ще на 1 годину вперед). Тому, хоч Київ і Москва розташовані у межах одного годинного поясу, московський час опереджає київський на 1 годину (а час Гринвіча – на 3 години).
Задача 5. Визначте поясний і декретний час Москви (37о сх. д.), якщо у Парижі (2о сх. д.) 22 година?
