- •Яке практичне значення фізико-географічних знань?
- •Завдання до практичної роботи № 1
- •Геологічна будова і рельєф україни
- •Загальні риси будови поверхні
- •Рельєф україни
- •95% Площа 5% р івнини гори
- •Практичні завдання і контрольні запитання:
- •Тектонічна будова
- •2.1. Тектонічне районування
- •2.2. Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу
- •2.3. Глибинна будова надр України
- •Розділ III. Історія формування геотектонічних структур
- •3.1. Рушійні сили геологічного розвитку Землі
- •3.2. Історія розвитку земної кори в докембрії
- •3.3. Історія розвитку земної кори упродовж останніх 600 млн. Років
- •Розділ IV. Геологічна будова України
- •Східноєвропейська платформа Український щит (укщ)
- •Воронезький масив (виступ)
- •Дніпровсько-Донецька западина (ддз)
- •Плити Східноєвропейської платформи. Західний сектор: Волино-Подільська плита, Львівський прогин.
- •Західноєвропейська молода платформа
- •Донецька складчаста область
- •Середземноморський рухливий пояс
- •Скіфська плита
- •Карпатська складчаста система
- •Складчасто-брилова споруда Гірського Криму (інакше Гірсько-Кримська складчаста споруда, мегаантиклінорій Гірського Криму
- •Розділ V. Корисні копалини
- •5.1. Загальні закономірності
- •5.2. Класифікація корисних копалин
- •Приуроченість родовищ корисних копалин на території України
- •Геологічні карти
- •Неотектонічний етап і утворення великих форм рельєфу. Землетруси
- •Історія формування гірських порід і рельєфу протягом антропогенового періоду
- •Геоморфологічна будова
- •Які чинники зумовили утворення великих форм рельєфу?
- •На які типи поділяються рівнини (Типи морфоструктур рівнин)
- •Невеликі форми рельєфу і їх комплекси (морфоскульптури)
- •Типи і невеликі форми рельєфу
2.2. Співвідношення між геотектонічними структурами й великими формами рельєфу
Таблиця 1.
Геотектонічна структура |
Орографія |
І |
II |
А. Євразійська літосферна плита |
материк Євразія (західна частина) |
І. Східноєвропейська платформа |
Східноєвропейська рівнина |
1 Український щит |
Височини: Придніпровська, Приазовська, південний схід Подільської, Запорізька рівнина, височини Житомирського Полісся |
2. Плита платформи: а) Волино-Подільська монокліналь, Ковельський виступ, схід Львівського прогину; |
Височини: західна частина Подільської, Волинська; схід Малополіської рівнини, низовина Волинського Полісся (західна частина Поліської низовини) |
б) Південноукраїнська монокліналь (північний борт Причорноморської западини) |
Причорноморська низовина, північна частина шельфу Чорного моря |
3. Дніпровсько-Донецька западина (ДДЗ) |
Придніпровська низовина |
4. Воронезький масив і його схили |
Середньоросійська височина (південно-західні відроги) |
5. Донецька складчаста область (Донецька складчаста споруда, Бахмутська і Кальміус-Торецька западини) |
Донецький кряж, Бахмут-Торецька рівнина |
ІІ. Західноєвропейська платформа |
Височина Розточчя; рівнина Малого Полісся (західна частина) |
Б. Середземноморський рухливий пояс |
Гори, міжгірні низовини, улоговини морів
|
1 . Скіфська плита |
Рівнина Північного Криму; крайній південний захід Причорноморської низовини, шельф Чорного моря |
2. Кримська складчаста система |
Кримські гори, Керченське горбогір’я |
3. Карпатська складчаста система |
гори Українські Карпати; Передкарпатська височина, Закарпатська низовина |
4. Чорноморська глибоководна западина |
Центральна частина дна Чорного моря |
Таким чином, у більшості випадків спостерігається більш-менш виражена відповідність між геотектонічними структурами і елементами орографії (піднятим структурам відповідають гори і височини; западинам і прогинам — низовини). Але є і неспівпадання (обернені структури). Так Передкарпатському прогину відповідає височина; а північній частині УКЩ — низовина. Ряд низовин і височин відповідають кільком геотектонічним структурам. Так Причорноморську низовину утворюють Південний схил УКЩ, Скіфська плита, схили Донецької складчастої області, Придобруджинський прогин і занурена складчаста споруда Добруджі. Поліську низовину утворюють Ковельський виступ, північні частини Волино-Подільської монокліналі, УКЩ (опущені при формуванні Прип’ятського накладеного неотектонічного прогину).
