57. Інституційний аналіз

Інституціональний аналіз інвестиційних проектів має на меті оцінку організаційного, правового, політичного й адміністративного оточення, у рамках якого передбачається здійснити проект. Інституціональний аналіз покликаний дати відповіді на питання організаційного характеру і розробити рекомендації щодо: - розробки або використання тих чи інших методів і засобів менеджменту, у тому числі - - - моніторингу й оцінки проекту; - розробки організаційної структури проекту та можливі зміни в ній; - планування, у тому числі планування розміщення інвестицій; - комплектування і навчання персоналу; - організації фінансової діяльності, у тому числі управління фінансами, розробка кошторисів, бухгалтерського обліку і ревізії;організації матеріально-технічного забезпечення проектів; - розробки систем експлуатації і технічного обслуговування проекту та його продукту (результату, послуги); - міжорганізаційної координації та кооперації. Ці завдання ставляться не тільки перед організаціями, що здійснюють реалізацію й експлуатацію проекту, а й перед урядовими і галузевими структурами, що впливають на успіх проекту — перед міністерствами, банками, дослідницькими організаціями тощо. Особливе значення цей аспект аналізу має при створенні проектів, якими зацікавлені органи державного та регіонального управління, місцевого самоврядування. Основним завданням н-іституціонального аналізу є оцінювання організаційно-правових питань взаємодії внутрішнього і зовнішнього середовищ інвестиційного проекту. При цьому треба виявити аспекти, які можуть зашкодити процесу реалізації проекту, і внести до плану дій певні заходи щодо запобігання таким ситуаціям.

58. Екологічний аналіз

Екологічний аналіз — напрям дослідження проекту, пов'язаний з необхідністю визначення вартості заходів щодо мінімізації шкідливого впливу на навколишнє середовище. У світовій практиці інвестиційного проектування утвердилося положення, відповідно до якого в рамках кожного інвестиційного проекту здійснюється оцінка впливу на навколишнє середовище (ОВНС). При цьому основним завданням проектного аналітика є прийняття найменшого за витратами на ОВНС варіанта реалізації проекту. Обов'язковість екологічного аналізу закріплена в законодавстві практично всіх розвинутих країн, а прийняття міжнародної конвенції об'єднало зусилля щодо запобігання локальним, регіональним і глобальним екологічним катастрофам. Проведення ОВНС коштує дорого — 0,5—5 % вартості всього проекту. Проводиться воно за замовленням інвестора і розглядається експертами самої компанії або банку, в якому беруть гроші на здійснення проекту. Всі параметри і процедури ОВНС чітко регламентовані, тому процедура оцінювання екологічної чистоти проекту не викликає труднощів. Зрештою, з погляду замовника або інвестора проекту основним завданням екологічного аналізу є прийняття найменшого за витратами на ОВНС варіанта реалізації проекту, що відповідає встановленим екологічним нормам та вимогам.

60. Соціальний аналіз

Завданням соціального аналізу є визначення придатності запропонованих варіантів проекту з погляду інтересів "цільової" групи населення. Цей аналіз передбачає заходи щодо забезпечення відповідності результатів проекту інтересам тієї соціальної групи, на яку націлений проект. Крім того, при цьому виробляється така стратегія здійснення проекту, яка могла б користуватися підтримкою населення і водночас сприяла б досягненню цілей проекту шляхом стимулювання змін у суспільних уявленнях та поведінці. Якщо не проводити соціального аналізу, то культурна орієнтація розробників буде більше спрямована на зміст проекту, ніж орієнтуватися на людей, для яких, власне, проект і призначений. Як свідчить практика, цей чинник є досить поширеною помилкою при створенні та реалізації багатьох регіональних проектів і таких, які мають соціальну спрямованість. Таким чином, соціальний аналіз зосереджує увагу на чотирьох основних проблемах: соціокультурні й демографічні характеристики населення, інтереси яких перехрещуються з результатами проекту; його кількісні характеристики і соціальна структура, включаючи поділ за етнічними, племінними і класовими ознаками; форми виробничої самоорганізації населення на території реалізації проекту, включаючи структуру родин (наявність робочої сили, форми землеволодіння, доступ до ресурсів і регулювання їх використання); прийнятність проекту з погляду місцевої культури, зокрема спроможність проекту адаптуватися до існуючих соціальних норм і водночас приводити до потрібних змін у поведінці людей та їхньому сприйнятті власних потреб. Зацікавленість у проекті місцевого населення має великий вплив на перспективи його практичного виконання. Якщо вдасться впровадити політику, спрямовану на безупинну участь найбільш активних соціальних груп у всіх стадіях проектного циклу, починаючи з розробки, його успішне здійснення буде більш ймовірним. Недооцінка або ігнорування інтересів місцевого населення може призвести до невиправданих витрат або навіть неможливості реалізації проекту в певній місцевості при ворожому ставленні до нього населення. Отже, проект треба забезпечити необхідними політичними заходами, які б створювали атмосферу довіри та відкритості щодо кінцевих результатів, які передбачаються.