Ешерихіози

Коліентерит, гостре інфекційне захворювання, що перебігає у формі гострого ентериту, або гастроентериту і супроводжується зневодненням організму.

Етіологія –ентеропатогенні штами кишкової палички. Основні клінічні симптоми – діарея, зневоднення. В даному випадку вражає немовлят і рахується внутришньолікарняною інфекцією.

Період інкубації триває 1 — 10 діб, у середньому — .3—5 діб.

Механізм передачі збудника фекально-оральний. Спрацьовує при харчовому, водному та побутовому шляхах передачі. Чинники зараження у людей різних вікових груп різні. Діти раннього віку частіше зара­жуються в побуті через забруднені предмети догляду за новонародженими, під час сповивання, зважу­вання, годування. Передача збудника може відбути­ся через забруднені ним руки матері, персоналу, че­рез молоко, каші, молочні суміші, технологія приго­тування яких була порушена, а терміни і режим зберігання та реалізації не витримувалися.

Лабораторна діагностика. Бактеріологічному обсте­женню підлягають проби матеріалу, взяті від хворих (екскрети, блювотні маси, мазок із верхніх дихальних шляхів, секційний матеріал) або з об'єктів навколиш­нього середовища. Посіви роблять на щільні живильні середовища Ендо, Левіна тощо, а паралельно на се­редовища для можливого виділення шигельозного та тифопаратифозних збудників.

Для прискореного підтвердження діагнозу вико­ристовують метод імунолюмінесценції з групоспецифічними сироватками.

Із серологічних методів використовують РИГА для визначення наростання титру антитіл у парних сиро­ватках.

Специфічна терапія проводиться неоміцином, колі-міцином, канаміцином та антибіотиками широкого спектра дії.

Специфічна профілактика поки що не розроблена. Велика кількість серогруп ешерихій, які можуть бу­ти етіологічними агентами захворювань, не додають оптимізму щодо можливості створення вакцини, придатної для активної імунізації.

Протиепідемічні заходи. З метою виявлення хво­рих та бактеріоносіїв лікарі дитячих лікарень, поло­гових будинків, дитячих ясел, будинків дитини про­водять бактеріологічне обстеження таких континген­тів: усіх дітей віком до 2 років, хворих на ГКЗ; ново­народжених дітей до 1 року з дисфункцією кишок.

Бактеріологічне досліджують органи та екскрети кишок померлих дітей.

Під час епідеміологічного обстеження виявляють зв'язок із можливим зараженням в інших осередках. З цією метою обстежують в осередку всіх дітей віком до 2 років і весь обслуговуючий персонал дитячих лікарень, дитячих закладів.

Епідеміологічне обстеження за місцем проживан­ня проводять, якщо захворювання виявлено діль­ничним лікарем або діагностовано у стаціонарі не пізніше ніж на 12-ту добу госпіталізації. У цих ви­падках уточнюють, чи є в близькому оточенні малі діти, виписані з лікарень, або такі, що відвідують ди­тячі ясла, чи з дисфункцією кишок. Усіх їх обстежу­ють бактеріологічно. Здорові діти із оточення хворо­го можуть відвідувати дитячі ясла.

Госпіталізацію проводять за клінічними та епіде­міологічними показаннями. Ізоляція хворих на ешерихіоз дітей у лікарнях, пологових будинках є обов'яз­ковою і проводиться на місці. Персонал, який обслу­говує в ізоляторах хворих на колі-інфекцію, не можна залучати до обслуговування інших дітей віком до 2 років. Госпіталізація бактеріоносіїв не є обов'язко­вою, їх ізолюють у домашніх умовах. Дорослих носіїв збудника на період санації не допускають до роботи, якщо вона пов'язана з приготуванням продуктів. Дітей-носіїв у дитячі ясла не допускають. Тих, хто ліку­вався в стаціонарі або вдома, допускають у дитячі за­клади після повного одужання та одержання негатив­ного результату бактеріологічного дослідження.

В осередках інфекції (дитячі лікарні, пологові бу­динки, дитячі заклади, харчові блоки) проводять що­денну і заключну дезінфекцію.

Епідеміологічний нагляд включає такі заходи:

1) над­силання до СЕС термінового повідомлення про кож­ний випадок захворювання;

2) раннє виявлення хво­рих та їх ізоляцію;

3) широке бактеріологічне до­слідження змивів, узятих із різних предметів у поло­гових будинках, дитячих лікарнях та дитячих закла­дах, які обслуговують дітей раннього віку, та суворий контроль за дотриманням санітарно-протиепідемічного режиму у згаданих закладах; 4) щоденний кон­троль за випорожненнями у дітей в дитячих закла­дах;

5) контроль за дотриманням режиму пастери­зації молока, молочних сумішей, кип'ятінням усього посуду та режиму роботи на підприємствах гро­мадського харчування;

6) широку санітарно-проти­епідемічну пропаганду.