Висновки

1. Ідея освіти впродовж усього життя як стратегічний напрям розвитку глобального і вітчизняного освітнього простору є центральною ідеєю нової освітньої парадигми, яка визначається як соціокультурна парадигма сучасності.

2. Процес інституціоналізації безперервної освіти детермінується як суб'єктивними, так і об'єктивними чинниками. У числі перших головним є формування стійких когнітивних потреб і освітніх цінностей особистості, що досягається завдяки її когнітивній соціалізації. Серед об'єктивних чинників найважливішим можна вважати модернізацію всіх форм навчання, реформування освітніх систем під впливом інтенсивного впровадження інформаційних і телекомунікаційних технологій, які кардинально змінюють і сам процес навчання, і характер взаємодії між тими, хто навчається і хто навчає.

3. Тенденція безперервності освіти, як основоположний принцип її розвитку і ціннісний чинник кожного індивіда, передбачає виховання людини нового типу, яка в динамічно змінних соціально-економічних умовах зможе активно жити і діяти, здійснюючи максимальний внесок у саморозвиток і самореалізацію і в той же час в прогресивне оновлення і розвиток суспільства. Розвиток особистості розглядається при цьому як безперервний процес, який орієнтує навчально-пізнавальну діяльність не тільки на засвоєння знань, але і на активну участь у перетворенні навколишнього світу.

Список рекомендованої літератури

1. Непрерывное образование в контексте образовательных реформ в Украине. – Х. : Изд-во НУА, 2006. – 298 с.

2. Обучение на протяжении всей жизни и задачи технического и профессионального образования : всемирный доклад по образованию 2000 // Право на образование: на пути к образованию для всех на протяжении всей жизни. – М. : Изд-во ЮНЕСКО, 2001.

3. Овсиенко Л. В. Непрерывное образование и модель «обучающегося региона / Л. В. Овсиенко // Высш. образование в России. – 2009. – № 2. – С. 96–103.

4. Непомнящий А. В. Инновационное образование: достижения и перспективы / А. В. Непомнящий, В. И. Писаренко // Высш. образование сегодня. – 2007. – № 7. – С. 74–81.

5. Стратегия гуманизма : коллектив. монография / под общей ред. В. И. Астаховой и Л. Л. Товажнянского. – Х. : Изд-во НУА, 2004. – 210 с.

6. Топчий Т. В. Інституціоналізація безперервної освіти в Україні: факторна обумовленість : автореф. дис. … канд. соціол. наук / Т. В. Топчий. – Х. : Вид-во НУА, 2006. – 20 с.

Завдання і питання для самоконтролю

1. Визначте сутність безперервної освіти та її динаміку в умовах соціальних трансформацій.

2. Охарактеризуйте головні принципи нової освітньої парадигми.

3. У чому полягає зміна стратегічних цілей і завдань сучасної освіти?

4. Назвіть причини кардинальної зміни освітньої парадигми на початку ХХI століття.

5. Що входить в поняття «якісна освіта» і як впливає на забезпечення якості принцип безперервності?

6. Назвіть основні тенденції здійснення реформ національної системи освіти в Україні. Яке місце в цих процесах займає становлення безперервної освіти?

7. Охарактеризуйте досвід впровадження ідей безперервної освіти в освітні практики України.