- •Тема VII. Система управління освітою
- •Управління державною системою освіти в Україні
- •Управління освітніми закладами
- •Управління освітнім процесом
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема viiі. Головні суб'єкти освітнього процесу у вищій школі: соціальна характеристика
- •Сутнісні характеристики сучасного українського студентства
- •Висновки
- •Кадровий потенціал системи освіти
- •Процентне співвідношення викладачів в системах формальної освіти всього світу по рівнях освіти – 1980 і 2009 рр.
- •Частка країн оеср, що працюють у державному і приватному секторах освіти, в загальній чисельності зайнятого населення (%)
- •Частка жінок серед викладацького корпусу в країнах оеср і їх розподіл по рівнях освітніх установ (%)
- •Число учнів на одного вчителя в початковій і середній школі по регіонах 1995–2005 рр.
- •Співвідношення «учні – викладачі» по рівнях освіти в державному і приватному секторах освіти
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема IX. Самоосвіта як соціальна проблема
- •Методологічні підходи до вивчення самоосвіти
- •Трансформація характеру самоосвіти в інформаційному суспільстві
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема х. Виховна робота в системі освіти
- •Визначення поняття «виховання»
- •Воспитание как социальный феномен
- •Виховання як соціальний феномен
- •Система виховання у навчальному закладі
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема XI. Реформування освіти як провідна тенденція її розвитку в ххi столітті
- •Основні детермінанти здійснення освітніх реформ
- •Цілі і завдання реформування сучасної освіти
- •Реформи освіти в Україні: основні напрями і результати
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема хii. Безперервна освіта як головний принцип функціонування освітніх систем у ххi столітті
- •Соціокультурні детермінанти і сутність безперервної освіти як нової освітньої парадигми
- •Основні тенденції розвитку сучасних освітніх систем
- •Запровадження ідеї освіти впродовж усього життя в освітні практики: зарубіжний і український досвід
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Завдання і питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
- •Тема xiiі. Соціальні ризики у сфері освіти
- •Ризик меркантилізації та прагматизацїї сучасної освіти
- •Ризик професійної незатребуваності молоді і стратегія гнучкої спеціалізації
- •Ризик «рефеодалізації» сучасної системи освіти
- •Інноваційні ризики у сфері освіти
- •Висновки
- •Список рекомендованої літератури
- •Питання для самоконтролю
- •Теми реферативних повідомлень
Процентне співвідношення викладачів в системах формальної освіти всього світу по рівнях освіти – 1980 і 2009 рр.
У країнах, що входять в Організацію економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), у сфері освіти зайнято в середньому 5,5% працюючого населення (включаючи викладачів, обслуговуючий і адміністративний персонал). З них 3,9% припадає на викладацький склад. У початковій і середній освіті узятими разом зайнято 2,9% працюючого населення, у вищій – 0,6%9.
Проте між країнами ОЕСР є значні відмінності в частці зайнятих у сфері освіти у сукупній робочій силі. Частка викладачів, що працюють у початковій і середній школі, складає від 1,8% або менше в Японії і Республіці Корея до більше 3,5% – у Фламандській общині Бельгії, в Угорщині, Італії та Іспанії. У системі вищої освіти цей показник коливається від 0,4% або нижче в Данії, Греції, Італії, Туреччині і Великобританії до 1,3% – у Канаді. Докладні дані про частку тих, що працюють у сфері освіти в загальній чисельності працюючого населення в країнах ОЕСР, представлені в таблиці 1. Україна порівняно з показниками країн ОЕСР виглядає таким чином: у 1997 році частка працюючого населення у сфері освіти, науки і культури склала 2,3 млн. чол., а у 2009 році – 2,1 млн. (10,2%).
Слід зазначити, що відмінності між країнами за відносною чисельністю викладацького складу обумовлені не тільки різною чисельністю населення шкільного віку, але і такими чинниками, як середній розмір класів, навчальне навантаження учнів, середня тривалість робочого дня викладачів і розподіл їх робочого часу між викладанням та іншими обов'язками.
У країнах ОЕСР наголошуються також значні розбіжності в розподілі зайнятого в системах освіти персоналу між навчанням та іншими функціями, що є віддзеркаленням відмінностей в організаційних структурах і формах управління освітою різних країн.
Майже в половині країн ОЕСР адміністративний і допоміжний персонал складає від 20 до 25% від загальної чисельності зайнятих у сфері освіти. У Греції менше 5%, а в США – більше 50%. Ці відмінності відображають в деякій мірі напрями, по яких спеціалізується педагогічний персонал поза педагогічною областю (керівники освітніх установ, що не мають навчального навантаження, консультанти, шкільні медичні сестри, бібліотекарі, дослідники, що не мають навчального навантаження, робочі по обслуговуванню).
Таблиця 1
Частка країн оеср, що працюють у державному і приватному секторах освіти, в загальній чисельності зайнятого населення (%)
Регіони і країни |
Преподавательский состав |
Педагогічний, адміністратив-ний, професійний та інший допоміжний персонал |
Весь персонал системи освіти |
|||
Початко-ва і середня освіта |
Вща освіта |
Всі рівні освіти, включаю-чи дошкіль-ну |
Частка викладачів-сумісників на всіх рівнях освіти |
|||
Північна Америка |
|
|
|
|
|
|
Канада |
2,1 |
1,3 |
3,5 |
28,8 |
0,7 |
4,2 |
Мексика |
3,0 |
0,5 |
3,8 |
– |
1,5 |
5,3 |
США |
2,3 |
0,7 |
3,2 |
17,0 |
4,0 |
|
Тихоокеан-ський регіон |
|
|
|
|
|
|
Японія |
1,8 |
0,6 |
2,7 |
20,8 |
0,7 |
3,4 |
Республіка Корея |
1,7 |
0,5 |
2,3 |
11,0 |
0,7 |
3,0 |
Нова Зеландія |
2,3 |
0,6 |
3,5 |
20,5 |
2,4 |
5,9 |
Європейсь-кий Союз |
|
|
|
|
|
|
Австрія |
3,2 |
0,7 |
4,2 |
– |
– |
– |
Бельгія (Фл.) |
4,1 |
0,7 |
5,3 |
32,5 |
1,1 |
6,4 |
Данія |
3,2 |
0,4 |
4,3 |
27,0 |
2,8 |
7,1 |
Фінляндія |
– |
– |
4,0 |
5,7 |
1,9 |
5,9 |
Франція |
3,1 |
0,6 |
4,2 |
12,8 |
– |
4,2 |
Німеччина |
2,1 |
0,8 |
3,5 |
40,5 |
– |
– |
Греція |
2,8 |
0,4 |
3,4 |
– |
0,2 |
3,6 |
Ірландія |
3,4 |
0,7 |
4,0 |
15,6 |
– |
– |
Італія |
3,8 |
0,4 |
4,8 |
– |
1,1 |
5,9 |
Іспанія |
3,6 |
0,7 |
4,7 |
9,5 |
– |
– |
Швеція |
3,5 |
0,7 |
4,6 |
36,9 |
– |
– |
Великобританія |
2,8 |
0,3 |
3,2 |
24,2 |
– |
– |
Інші країни ОЕСР |
|
|
|
|
|
|
Угорщина |
4,2 |
0,5 |
5,7 |
11,6 |
2,8 |
8,6 |
Турція |
2,2 |
0,2 |
2,4 |
– |
– |
– |
Среднє по країнах |
2,9 |
0,6 |
3,9 |
17,5 |
1,7 |
5,4 |
У Данії, Угорщині, Новій Зеландії і США частка педагогічного, адміністративного і допоміжного персоналу складає від 2,4 до 4% від сукупної робочої сили, а частка всього персоналу, що працює у сфері освіти цих країн, складає від 5,9 до 8,6%.
На постійній основі в країнах ОЕСР працює в середньому 82,5% викладачів. У Італії, Мексиці і Туреччині всі викладачі працюють на повній ставці, а у Фінляндії і Іспанії частка частково зайнятих викладачів (сумісників) не перевищує 10%. З іншого боку, у Фламандській частині Бельгії, Німеччини і Швеції частка не повністю зайнятих викладачів коливається від 32 до 41%. Серед жінок випадки частково зайнятих викладачів є частішим явищем, ніж серед чоловіків.
У всіх країнах ОЕСР, окрім Туреччини, число жінок, що працюють у дошкільних установах, початковій і середній (нижчий ступінь) школі, перевищує число чоловіків. Серед вчителів дошкільних навчальних закладів частка жінок перевищує 90% майже у всіх країнах ОЕСР. У початкових школах жінки складають значну більшість серед викладацького складу.
У середніх школах другого ступеня викладачі-жінки складають від 25% і менше в Німеччині, Японії і Республіці Корея і до 50–65% у Канаді, Угорщині, Італії і США.
У вищих навчальних закладах викладачі чоловічої статі складають більшість викладацького корпусу у всіх країнах ОЕСР. На цьому рівні освіти частка викладачів жіночої статі, що працюють на повній ставці, коливається від менше 25% в Австрії, Німеччині і Японії до 35% і більше в Угорщині і Новій Зеландії. В Україні жінки складають близько 70% викладацького корпусу. Особливо ця тенденція помітна в системі середньої освіти.
В цілому сектор освіти є більш привабливим місцем роботи для жінок, ніж для чоловіків.
Відсоток жінок у викладацькому корпусі різних рівнів освіти в країнах ОЕСР представлений у таблиці 2.
Таблиця 2
