41. Проходження державної служби.

Проходження державної служби – це певні юридичні факти, що характеризують службово-правовий стан особи, який відображається в його особистій справі.

Проходження державної служби включає такі факти:

• Прийняття на службу.

Здійснюється шляхом заміщення посад. Існує 3 способи заміщення посад: конкурс (абсолютна більшість), призначення (щодо керівників та заступників, за наказом вищестоящої посадової особи), зарахування (щодо допоміжного персоналу шляхом укладання трудового договору чи контракту).

Всі особи, які претендують на нову посаду повинні бути піддані спеціальній перевірці. Спеціальній перевірці підлягають наступні відомості про особу: щодо притягнення особи до кримінальної відповідальності, а також щодо наявності судимості та її зняття чи погашення; факти, що особа піддавалася стягненням за корупційні правопорушення; перевіряється достовірність відомостей зазначених в декларації про майно, законні витрати та зобов’язання фінансового характеру; перевіряється достовірність диплому про освіту, наявність наукового ступеню, вченого звання, а також за необхідності стану здоров’я. Перевірка здійснюється в 15-ти денний за згодою особи.

• Проходження служби.

Здійснюється шляхом зайняття більш високої посади, присвоєння службовцям більш високого рангу чи категорії. Просування по службі здійснюється не в довільному порядку, а лише за наявності наступних умов: наявності вакантної посади; наявності необхідної спеціалізації та досвіду роботи; наявності необхідного стажу державної служби; проходження умов конкурсу та інше.

43.Припинення служби. ПРИПИНЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

Стаття 30. Підстави припинення державної служби

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі:

1) порушення умов реалізації права на державну службу (стаття 4 цього Закону);

2) недотримання пов'язаних із проходженням державної служби вимог, передбачених статтями 16 і 16-1 цього Закону;

{ Пункт 2 частини першої статті 30 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }

3) досягнення державним службовцем граничного віку проходження державної служби (стаття 23 цього Закону);

{ Офіційне тлумачення положень пункту 3 частини першої статті 30 див. в Рішенні Конституційного Суду N 21-рп/2003 ( v021p710-03 ) від 25.12.2003 }

4) відставки державних службовців, які займають посади першої або другої категорії (стаття 31 цього Закону);

5) виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню державного службовця на державній службі (стаття 12 цього Закону);

6) відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону;

7) притягнення державного службовця до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов’язані з порушенням обмежень, передбачених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ).

{ Пункт 7 частини першої статті 30 в редакції Закону N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }

Припинення державної служби відповідно до пункту 7 частини першої цієї статті здійснюється у триденний строк з дня отримання органом, в якому працює державний службовець, копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили.

{ Статтю 30 доповнено новою частиною згідно із Законом N 4711-VI ( 4711-17 ) від 17.05.2012 }

Зміна керівників або складу державних органів не може бути підставою для припинення державним службовцем державної служби на займаній посаді з ініціативи новопризначених керівників, крім державних службовців патронатної служби.

За державними службовцями, які займали посади першої категорії не менше трьох років і звільнені у зв'язку із зміною складу органу, де вони працювали, або закінченням терміну повноважень цього органу, зберігається середньомісячний заробіток на період працевлаштування, але не більше одного року.

Стаття 31. Відставка державного службовця

Відставкою є припинення державної служби службовцем, який займає посаду першої або другої категорії, за його письмовою заявою.

Підставами для відставки є:

принципова незгода з рішенням державного органу чи посадової особи, а також етичні перешкоди для перебування на державній службі;

примушування державного службовця до виконання рішення державного органу чи посадової особи, яке суперечить чинному законодавству, що може заподіяти значної матеріальної або моральної шкоди державі, підприємствам, установам, організаціям або об'єднанням громадян, громадянину;

стан здоров'я, що перешкоджає виконанню службових повноважень (за наявності медичного висновку).

Може відбуватися на загальних та спеціальних підставах:

Загальні підстави регулюються кодексом законів «про працю»:

• За угодою сторін.

• Закінчення строку трудового договору.

• Призов або вступ державного службовця на військову службу.

• Розірвання трудового договору за ініціативою працівника, за ініціативи керівника або на вимогу профспілкового органу.

• Переведення службовця, за його згодою в інший державний орган, установу чи організацію або перехід на виборну посаду.

• Відмова службовців від переведення на роботу в іншу місцевість.

• Набрання законної сили вироком суду, яким службовця засуджено до позбавлення волі або ж до іншого покарання, яке виключає можливість продовження роботи.

Спеціальні підстави припинення служби в Законі України «про державну службу».