Тема 47. Кримінологічна характеристика загальнокримінальної корисливої злочинності

1. Поняття загальнокримінальної корисливої злочинності

2. Істотні ознаки загальнокримінальних корисливих злочинів

3. Причини корисливої злочинності

1. Загальнокримінальна корислива злочинність –– сукупність передбачених кримінальним законодавством суспільно небезпечних діянь, в основі вчинення яких лежить корисливий мотив, тобто аморальне прагнення задовольнити індивідуальну потребу через протиправне, передбачене кримінальним законом заволодіння чужим майном, правом на нього або шляхом незаконного, за чужий рахунок, вивільнення від майнових обов’язків і скорочення звичайних та необхідних за відповідних обставин особистих витрат. Корислива злочинність – поняття збірне. Воно охоплює різні злочинні діяння, які об’єднує спільна для всіх ознака – корислива мотивація злочинної діяльності.

Корисливу злочинність становлять такі види злочинів: 1) корисливі злочини проти власності, які можна поділити на корисливі посягання, пов’язані з розкраданням та вимагательством майна (крадіжка, грабіж, розбій, шахрайство, вимагательство, розкрадання чужого майна шляхом привласнення, розтрати чи зловживання владою або посадовим становищем), та корисливі посягання на чужу власність за відсутності ознак розкрадання (спричинення майнової шкоди шляхом обману або зловживання довір’ям, привласнення знайденого або такого, що випадково опинилося у винного, чужого майна); 2) корисливі посадові злочини (одержання хабара, зловживання владою або посадовим становищем, вчинене з корисливих мотивів та ін.); 3) корисливі господарські злочини (зокрема, ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів, незаконна торговельна діяльність, одержання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов’язаних з обслуговуванням населення); 4) ін. корисливі злочини (корисливі злочини проти держави, напр. Виготовлення або збут підроблених грошей чи цінних паперів; корисливі злочини проти особи – умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів; корисливі злочини проти правосуддя, напр., притягнення з корисливих мотивів завідомо невинного до кримінальної відповідальності тощо).

Ці злочини єднає корислива спрямованість. Об’єктом цих злочинів є право власності, у відповідності з яким здійснюється володіння, використання та розпорядження чужим майном. Об’єктивна сторона цих діянь полягає в тому, що винні особи тим чи іншим способом звертають майно на свою користь або інших осіб. Це робиться проти волі власника майна при завідомій відсутності у винного права на нього.

Суб’єктивна сторона складу даних злочинів характеризується прямим умислом – винний усвідомлює, що майно, яке він звертає на скою користь йому не належить і переслідує мету збагатитись за рахунок чужого майна. Суб’єктом корисливих злочинів можуть бути особи, яким виповнилося 14 або 16 років.

Предметом цих посягань є будь-які матеріальні цінності, що мають грошовий еквівалент.

2. Істотними ознаками загальнокримінальних корисливих злочинів є:

- по-перше, це посягання на чуже майно. Загальнокримінальні корисливі злочини посягають, в основному, на чуже майно, включаючи гроші і цінні папери, та інші предмети власності. Вимагання може бути пов’язане з вимогою передачі права на майно;

- по-друге, корислива мета – протиправне безоплатне вилучення чи повернення чужого майна на користь винного;

- по-третє, корисливе посягання вчиняється поза господарською діяльністю або без використання винним свого становища у сфері виробництва, розподілу, обігу матеріальних цінностей.

3. До основних причин корисливої злочинності відносяться:

- криміногенна роль соціального і матеріального розшарування суспільства;

- матеріальний нестаток;

- ослаблення державного і соціально-правового контролю за економічною діяльністю;

- відставання законодавчого забезпечення боротьби з корисливими злочинами;

- недоліки діяльності правоохоронних органів.