Тема 100. Причини та умови вчинення злочинів проти виборчих прав громадян України

1. Сутність і види причин та умов злочинів проти виборчих прав громадян

2. Соціально-моральні детермінанти

3. Ідеологічно-політичні детермінанти

4. Економічні детермінанти

5. Правові детермінанти

6. Організаційно-управлінські детермінанти

1. Загальні детермінанти злочинності у сфері виборчого процесу полягають у протиріччях соціально-економічного розвитку суспільства, зокрема у надто несприятливих тенденціях в економічному житті (спад виробництва, безробіття, гіперінфляція, соціальна незахищеність широких верств населення, протиріччя в розподільчих відносинах тощо), у недоліках і прорахунках соціально-культурної, духовної сфер (спотворена моральна, правова і, навіть, релігійна свідомість), у загальному напруженому кримінальному стані в країні та інших явищах. Внаслідок боротьби за владу виникла всеохоплююча криза адміністративного управління, без якого раціональне функціонування будь-якого людського суспільства виявляється неможливим. Способи формування як виконавчої, так і представницької еліт виявилися недосконалими, розгорнулася безпрецедентна кампанія щодо руйнування національних менталітетів та культур, підриву етичних і моральних підвалин суспільства.

Що стосується безпосередніх специфічних причин злочинів проти виборчих прав громадян усіх видів, то вони можуть бути згруповані в такі блоки: 1) соціально-моральні; 2) ідеологічно-політичні; 3) економічні; 4) правові; 5) організаційно-управлінські.

2. Однією із основних виділених чинників вчинення злочинів проти виборчих прав громадян є група соціально-моральних причин, що містить певні погляди і звички громадян, які відбиваються у безвідповідальному ставленні до конституційного ладу, державного устрою і, головне, до майбутнього своєї країни, а саме:

• зневіра суспільства у здатність влади змінити життя на краще, що викликає ту легковажність і зневажливе ставлення до своїх виборчих прав, а також виборчого процесу в цілому;

• низький рівень обізнаності населення у механізмі та послідовності виборчих процедур, велика кількість політичних партій і блоків та різноманітних політичних програм, соціальна і політична напруга у державі, а також значний вплив на виборців засобів масової інформації, діяльність яких не завжди об’єктивна;

• невпевненість у завтрашньому дні, відчуття перманентної загрози добробуту, переживання ненадійності, а то й уразливості соціального статусу, матеріального та службового становища викликає у багатьох людей стан фрустрації, породжує соціальну депресію, апатію, песимізм. У виборців молодого віку специфічною причиною злочинного діяння є легковажність, що відбивається в недостатній оцінці задуманого і усвідомленні вже вчиненого (у 10-15% винних). Все те, що відбувається, ними сприймається як “гра”. Досить часто молодь, яка вперше чи вдруге брала участь у виборах, дивується з приводу факту притягнення їх до кримінальної відповідальності, особливо тоді, коли злочин вчинений ними під час голосування (сфотографований у кабіні для голосування на мобільний телефон або цифровий фотоапарат бюлетень, який заповнює інша особа – порушення таємниці голосування ст. 159 КК); останні намагаються представити все як жарт або гру. Такий стан зумовлюється також прорахунками в сімейному та шкільному вихованні.

3. До причин ідеологічно-політичного характеру слід віднести спосіб життя і манери, стиль та форми міжособистісних відносин, які закріплені в звичаях і правилах поведінки. Культура народу специфічним чином відбиває його ставлення та позицію щодо до людини і суспільства, їх оцінку.

Серед осіб, котрі були виявлені або притягнені до відповідальності як адміністративної, так і кримінальної за вчинення протиправних дій проти виборчих прав громадян, більшість виявилися висококультурними, ерудованими людьми, деякі мали дві вищі освіти, займали відповідальні та керівні посади (майже у 70%)⁹⁴. Але зустрічаються люди з діаметрально протилежним рівнем освіченості та культури. Грубість, цинізм, брутальність, неповага до людини та її виборчих прав органічно вписані в діяльність деяких з тих, хто вчинив проступок у сфері виборчих відносин.

Політична неструктурованість суспільства, що, зокрема, характеризується відсутністю сталої партійної системи, яка базувалася б на ідеологічних засадах та відображала б інтереси основних соціальних груп вітчизняного суспільства, крім усього іншого, сприяє застосуванню подібних виборчих технологій, що супроводжуються кримінально караними посяганнями на виборчі права та інші суспільні цінності (зокрема, підробленнями офіційних документів, порушенням порядку фінансування політичних партій (блоків), хабарництвом).

4. В етиології злочинів проти виборчих прав громадян не останнє місце займає група економічних причин – відсутність матеріальних коштів, роботи тощо. Але вона діє як причина конкретного злочину не сама по собі, а у взаємодії з моральними нахилами людини, яка замість активного впливу на несприятливу конкретну життєву ситуацію йде шляхом найменшого опору, виявляючись слабкою перед, можливо, тимчасовими ускладненнями матеріального характеру:

• елементарні матеріальні потреби в одязі та продуктах харчування, коли біля 70 % усіх підкупів виборців здійснювалися під безпосереднім впливом важких економічних умов – нужди, голоду, а також паразитизм, отримання матеріальних благ без компенсації суспільно корисною працею. Адже за суму від 50 до 500 гривень за винесений бюлетень з дільниці або гарантію забезпечення «потрібного» голосу не вимагається значних фізичних навантажень чи інтелектуальної праці;

• неналежне грошове забезпечення членів виборчих комісій усіх рівнів полегшує їх підкуп та сприяє фінансовій зацікавленості у забезпеченні перемоги того чи іншого кандидата або політичної партії будь-яким способом, навіть протиправним;

• корупція займає не останнє місце серед економічних причин вчинення злочинів проти виборчих прав громадян. Не є таємницею, що в нашій державі це негативне явище проникло в усі сфери діяльності, у всі ланки влади, не стала винятком і сфера виборчих відносин: завдяки корупції є можливість застосувати адміністративний ресурс під час виборів, бо керівник того чи іншого підприємства чимось зобов’язаний кандидату на виборну посаду; при наявності певних потрібних зв’язків також можна «відредагувати» списки виборців, шляхом неправильного перекладу прізвищ з російської на українську мову чи дописати декілька неіснуючих будинків з виборцями та інше.

5. Група правових причин: є однією з ключових, оскільки виборче законодавство мабуть є самим мінливим з усіх існуючих, тому що перед кожними виборами Президента України, народних депутатів України, позачерговими виборами воно зазнавало значних змін. Отже, чинниками правового характеру є:

• нестабільність виборчого законодавства, що викликає певні правові колізії, труднощі у застосуванні законів суб’єктами виборчого процесу;

• низька правова освіченість виборців, що безумовно тягне за собою значне підвищення рівня віктимності виборців та розширення можливостей для вчинення злочинів проти виборчих прав громадян;

• низький рівень правової обізнаності членів виборчих комісій та спостерігачів за виборчим процесом викликає значні проблеми у забезпеченні його легітимності, адже вчинення тих чи інших дій без знання правових наслідків може призвести до негативних результатів;

• лояльність законодавства, яке передбачає відповідальність за порушення виборчого законодавства. Так, КУпАП за проступки у сфері виборчих відносин передбачає відповідальність тільки у вигляді штрафів. Щодо санкції статей КК за дані злочини, то вони дещо стали жорсткішими після змін, які, до речі, вносилися тричі за останні три роки, але все ж таки, як показало опитування працівників ОВС, 48% з них вважають: однією з основних причин вчинення злочинів проти виборчих прав громадян є недостатня кримінальна відповідальність.

6. Провідну роль у існуванні злочинності у сфері виборчого процесу відіграє група організаційно-управлінських причин. Дефіцит бюджету України торкнувся і матеріального забезпечення виборчого процесу, хоча за останні роки, коли проводилися вибори, видатки з бюджету на підготовку та їх проведення збільшилися. Цих коштів не вистачає на нормальне матеріально-технічне забезпечення усіх виборчих дільниць, а саме автотранспортом, комп’ютерами та оргтехнікою, а головне - телефонним зв’язком.

Великою проблемою є відведення приміщень для голосування, на деяких дільницях вони не пристосовані для проведення такої відповідальної процедури, як голосування. Так, якщо у великих містах на деяких дільницях у списки виборців внесено біля 3000 осіб, то саме приміщення не може витримати такого навантаження, утворюється скупчення людей, бюлетені заповнюються не в кабінках для голосування, а на підвіконнях та у інших непристосованих для цього місцях, що вже є порушенням законодавства. Все це, по-перше, заважає нормальній роботі виборчої комісії, а, по-друге, дає можливість непомітно здійснити злочинні дії, а саме викрасти виборчу документацію або пошкодити урну з бюлетенями тощо.

До організаційних причин вчинення злочинів проти виборчих прав громадян також необхідно віднести такий факт, як присутність у складі виборчих комісій будь-яких рівнів працівників бюджетної сфери, а саме: вчителів шкіл, викладачів вищих навчальних закладів, лікарів та працівників різних державних підприємств, установ та організацій. У зв’язку з цим керівники тих закладів, де працюють члени виборчих комісій, мають безпосередній вплив на своїх підлеглих не тільки під час виконання ними службових обов’язків, а й у ході виборчої кампанії. І не завжди такий вплив може носити законний характер.

Перераховані вище причини вчинення злочинів проти виборчих прав громадян не є сталими і вичерпними, але все ж таки дають змогу зрозуміти природу існування даного виду злочинності, а головне - на основі викладених вище причин можна визначити певні заходи запобігання цьому ганебному явищу.