Тема 67. Особа рецидивіста

1. Загальна характеристика злочинів, що вчиняються рецидивістами.

2. Характеристика за віком

3. Характеристика за статтю

4. Характеристика за трудовою активністю

5. Характеристика за рівнем освіти

6. Емоційно-вольові властивості особи рецидивіста

1. В 2008 р. було зареєстровано злочинів, що вчиняються рецидивістами:

а) по всіх видах спрямованості – 72833;

б) загальнокримінальної спрямованості 70394;

в) тяжких та особливо тяжких 28070;

г) бандитизм – 7;

д) умисне вбивство (та замах) – 824, з них:

- вчинених на замовлення – 5;

- групою осіб – 39;

- із застосуванням вогнепальної зброї – 15;

- із застосуванням бойових припасів та вибухових речовин – 3253;

е) умисне тяжке тілесне ушкодження – 1252;

є) зґвалтування – 293;

ж) розбій – 1843;

з) грабіж - 6108;

и) шахрайство – 2376;

і) вимагання – 177;

к) хуліганство – 1641;

л) крадіжка – 20053;

м) з них із квартир – 5381;

н) незаконне заволодіння транспортними засобами – 1099;

о) дорожньо-транспортні пригоди із смертельними наслідками – 127;

п) незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами – 3253 .

2. Більшість рецидивістів уперше стають на шлях злочинів у неповнолітньому віці чи в перші роки після настання повноліття.

Існує наступна залежність між віковим початком злочинної кар’єри і наступним рецидивом. Чим раніше неповнолітній стає на шлях вчинення злочинів, тим інтенсивніше і небезпечніше його рецидивна діяльність згодом. Близько 70 % рецидивістів вчинили свій перший злочин у віці до 18 років. Чим старше вік людини, що уперше вчиняє злочин, тим менша імовірність рецидиву. У зрілому віці майже ніхто не починає рецидивну біографію, а рецидивісти в цьому віці вчиняють переважно менш небезпечні злочини.

3. Питома вага жінок серед рецидивістів у 3-5 рази менше, аніж у чоловіків.

У рецидивісток криміногенні якості проявляються гостріше, ніж у рецидивістів-чоловіків, що пов’язано з рівнем алкоголізації, багаторазовістю судимостей, втратою суспільно корисних та сімейних зв’язків, безпритульністю, моральною деградацією тощо. Громадська думка традиційно більш нетерпимо ставиться до засуджених жінок, аніж до засуджених чоловіків, що призводить до відчуження їх від загальноприйнятих побутових і трудових взаємин, доброзичливого людського спілкування.

4. У порівнянні зі злочинцями, які вчинили злочин у перший раз, типовою рисою рецидивістів є подальше ослаблення чи повне припинення трудової діяльності. Більше 80 % рецидивістів – це особи без визначеного роду занять. Частка непрацюючих і тих, які не вчаться, серед засуджених у 2008 р. становила 73,3 %.

5. За рівнем освіти серед рецидивістів більше осіб з початковою і незакінченою середньою освітою і найменше осіб з вищою освітою у порівнянні зі злочинцями-нерецидивістами. Частка осіб, які мають освіту вище восьми класів, серед рецидивістів у два рази нижче, ніж серед осіб, які вперше вчинили злочин. Особи, які встали на шлях рецидиву, не бачать сенсу в підвищенні рівня культури, їх важко залучити до навчання в період відбування покарання.

6. Для емоційно-вольових характеристик особи рецидивіста типовими є різного ступеня: агресивність та жорстокість; нестриманість, неадекватність і примітивізм емоційних реакцій; авторитарність і завищена самооцінка; холодність до переживань інших; схильність до помсти; вразливість.

У певної частини рецидивістів істотну роль у злочинній діяльності відіграє слабка воля та нездатність розірвати негативні зв’язки у злочинному середовищі.

Патологія психіки, яка не виключає осудності, простежується в 25 – 30 % рецидивістів, а у тих, хто вчинив убивства – до 45 %.