Тема 5. Управління матеріально-технічним потенціалом підприємства

План: 1. Класифікація характеристик виробничого потенціалу промислового підприємства.

2. Оцінка матеріально-технічного потенціалу підприємства на базі внеелементного підходу.

0. 3. Оцінка ефективності використання основних елементів виробничого потенціалу підприємства.

1. Класифікація характеристик виробничого потенціалу промислового підприємства

Виробничий потенціал – той об'єм робіт, в приведених одиницях вимірювання витрат праці (нормо-годинник), яка може бути виконаний в перебігу деякого періоду часу (наприклад, роки) основними виробничими працівниками на базі наявних виробничих фондів при двох-, тризмінному режимі роботи і оптимальній організації праці і виробництва.

P  f Ф_t , R,Ф ;

де: Р – виробничий потенціал в нормо-годиннику за рік; Ф_t – нормативний річний фонд робочого часу, год.; R – чисельність основних працівників, чол.;

Ф – рівень ефективності їх праці і фондоозброення.

Виробничий потенціал – це технічно, організаційно, економічно і соціально обґрунтована норма ефективного робочого часу основного

виробничого персоналу підприємства за певний період календарного часу.

Структурні

Цілісність

Складність

Взаємозамінюваність

елементів

Взаємозв'язок і взаємодія

елементів

Виробничий потенціал підприємства
Якісні	Соціально-економічні
Гнучкість	Соціально-економічні
Властивість сприйнят-
тя досягнень НТП
Виробнича потужність

Рис. 6.1. Класифікація характеристик виробничого потенціалу промислового підприємства

Знання виробничого потенціалу дають можливість побудувати систему всіх інших оцінок виробничої і економікою потужності підприємства. При цьому тому самому показнику виробничого потенціалу, залежно від умов його використовування, може відповідати велика кількість значень показника потенційної потужності.

2. Оцінка матеріально-технічного потенціалу підприємства на базі внеелементного підходу

Виробничий потенціал як показник ресурсного потенціалу виконує велику інформативну роль.

В.М.Архипов фізичний об'єм виробничих ресурсів рекомендує оцінювати в чисельності промислово-виробничого персоналу по формулі:

Wo  L K _L  П FK_W ;

де: Wo – сукупна споживацька вартість виробничих ресурсів;

L – чисельність промислово-виробничого персоналу;

K _L – коефіцієнт оцінки складу і якості трудових ресурсів;

П – коефіцієнт заміщення (еквівалентності) основних виробничих фондів

(ОПФ) чисельністю ВПП;

 – частка активної частини ОПФ;

F – вартість ОПФ в незмінених цінах;

K_W – коефіцієнт оцінки складу і якості ОПФ.

Найбільш уніфікованим і універсальним вимірником елементів

виробничого потенціалу є їх ціна або вартість.

Порівняння показників потенціалу в грошовій оцінці в часі і просторі дозволяє виявити динаміку і структуру виробничих потенціалів підприємств і територіальних утворень, розбіжності і тенденції їх диференціації по цьому показнику, а також по ефективності використання виробничого потенціалу.

Методика визначення вартості першого елементу виробничого потенціалу промислового підприємства – основних виробничих фондів – розроблена детально.

Соф  Сопф  Змф ;

де: Сопф – середньорічна балансова вартість основних промислово-виробничих фондів підприємства;

Змф – витрати на модернізацію ОПФ.

Вартість елементу «промислово-виробничий персонал» буде сумою:

Стр  Фз.пл  Фмп  Зо  Зп  Зпк ;

де: Фз.пл – фонд заробітної плати промислово-виробничого персоналу підприємства;

Фмп – фонд матеріального заохочення; Зо – витрати на навчання кадрів; Зп – витрати на перепідготовку кадрів;

Зпк – витрати на підвищення кваліфікації промислово-виробничого персоналу.

Визначення вартості енергетичних ресурсів – облік тільки первинних енергоносіїв, тобто тих, які поступають із сторони і на придбання яких витрачаються засоби.

Четвертим елементом виробничого потенціалу є технологія. Вона належить до виробничих ресурсів довгострокового користування.

Ст  Стд  Стн  Стп ;

де: Ст – вартість використаних виробничих технологій; Стд – вартість технологій, які діють на підприємстві на початок періоду; Стн – вартість нових освоєних технологій;

Стп – вартість технологій, використання яких припиняється в даному періоді.

Дослідники використовують непрямі методи визначення вартості технологій. Ю.М. Канигиц вивів технологічну функцію:

в= 0,114 х + 996

в – рівень технологій і-го року; х – сумарні питомі вкладення в науково-технічний потенціал в даному і

попередньому роках.

Наступним елементом виробничого потенціалу підприємства є інформація. Інформація є специфічною формою існування наукових знань, вона має вартість. При визначенні вартості елементу „ інформація” основну увагу треба приділити виявленню матеріальних і фінансових витрат, пов'язаних з реалізацією розглянутих вище та інших подібних заходів, а також з придбанням інформаційних ресурсів.

Маючи вартість кожного елементу виробничого потенціалу підприємства, загальну його величину можна розрахувати в такий спосіб:

П  Соф  Стр  Сер  Ст  Сі ;

де: П – величина виробничого потенціалу підприємства; Соф – вартість ОПФ ; Стр – вартість трудових ресурсів;

Сер – вартість енергетичних ресурсів;

Ст – вартість елементу „ технологія”; Сі – вартість елементу „ інформація”.