Тема: Рівень води річок

Мета

1. навчальна: сформування у студентів уявлення про поняття рівню води в річках, його вимір.

2. Розвиваюча: розвивати кругозір студента, формувати професійні якості.

3.Виховна: виховувати любов до праці, викликати зацікавленість до дисципліни.

Питання лекції:

1. Рівень води в річках.

2. Вимір води в річках.

Література:

1. Ющенко ю.С., Гринь г.І., Масікевич ю.Г., Моісеєв в.Ф.,Солодкий в.Д., Змарада а.О., Байрачний в.Б.Загальна гідрологія: Навчальний посібник. — Чернівці: Зелена Буковина. — 2005. — 368 с.

2. Железняков Г.В. Теоретические основы гидрометрии. Л.: Гидрометеорологическое издательство - 1968 - 290с.

Матеріал лекції

1. Рівень води в річках.

Рівень води — висота вільної водної поверхні водоймищ і водотоків відносно якої-небудь умовної горизонтальної поверхні (відносний рівень води) чи рівня моря(абсолютний рівень води). Коливання рівня води бувають добові, сезонні, річні, багаторічні.

В річках коливання рівня води відбувається в зв'язку з змінами витрат води, деформацією русла, утворенням підпору; в водоймищах в результаті змін співвідношенняводного балансу, згінно-нагінних явищ і тому подібне. Внутрішньорічні коливання рівня води залежать від кліматичних умов і складають в озерах від декількох сантиметрів до 2—4 метрів, на великих річках — 5—12 метрів і більше.

Спостереження за рівнем води відбуваються на водомірних постах за допомогою водомірних рейок і самописців висоти рівня — лімнографів.

Основні зміни рівнів води в річках в цілому відповідають змінам витрат води. Але, як ми знаємо, однозначність зв’язку витрат та рівнів (кривих витрат) витримується не завжди. Існує цілий ряд факторів, що впливають на відхилення від неї. Тому графіки ходу рівнів води дещо відрізняються від гідрографів стоку.

До основних факторів, які поряд з витратами впливають на формування рівнів річок можна віднести:

1) підвищення, або пониження дна русла внаслідок відкладання, або розмиву наносів;

2) наявність на річці штучних, або природних факторів (споруд), які створюють змінний підпір та змінюють природній хід рівнів;

3) заростання русла водною рослинністю, що створює додатковий опір течії, для подолання якого необхідне підвищення рівнів;

4) наявність на річці льодового покриву, або значних мас внутріводного льоду, що також збільшує опір і зменшує пропускну здатність;

5) вплив вітру, згони та нагони, а також вплив припливів у гирлових ділянках річок.

Вплив факторів може поєднуватися, що створює досить складнийрівневий ражем на окремих ділянках річок.

Графіки ходу рівнів води, як і гідрографи, можуть бути типовими і відображати характерні риси режиму за багато років. Крім того на одному малюнку можна сумістити графіки, що відносяться до різних пунктів спостережень поздовж річки. Це дає змогу аналізувати особливості розвитку паводків та повеней на ній. Якщо графіки подібні, то на них можна визначити типові, подібні, відповідні рівні і знайти зв’язок (залежність) між ними для різних постів. Це, зокрема, дозволяє оцінювати значення рівнів для періодів, коли спостереження не проводились, або були допущені помилки; а також давати короткотермінові прогнози рівнів.

До характерних типів рівневого режиму річок О.І. Чеботарьов відносив:

1) коливання рівнів, пов’язані зі змінами водності потоку (основний);

2) коливання рівнів викликані змінами опору в руслі;

3) згонно-нагонні та припливо-відпливні коливання рівнів;

4) коливання рівнів, пов’язані з дією підпорів.

Амплітуди змін рівнів на крупних річках можуть досягати 20-30 м. На крупних річках України вони в основному складають 5-10 м, а на малих 1-2 м. Максимальна амплітуда в основному спостерігається у середній течії, де витрати води вже великі, а паводкові хвилі ще не розпластані, як у нижніх частинах течії.

Річки, що витікають з озер та боліт мають згладжений хід рівнів і відносно невеликі амплітуди їх змін.