2. Атмосферні опади, їх характер та вплив на підземні води.

Атмосфе́рні о́пади (Гідрометео́ри) — вода в рідкому чи твердому стані, що випадає з хмар чи безпосередньо з повітря на земну поверхню та предмети. З хмар випадають: дощ, мряка, сніг, мокрий сніг, крупа, град, льодяний дощ. З повітря виділяються: роса, рідкий наліт, іній, твердий наліт, паморозь.

Атмосферні опади — одна з ланок кругообігу води на Землі. Кількість атмосферних опадів, багаторічний, середньомісячний, сезонний, річний, їхній розподіл по земній поверхні, річний і добовий хід, повторюваність, інтенсивність тощо є визначальними характеристиками клімату, що мають істотне значення для сільського господарства й багатьох інших галузей народного господарства. 

Інфільтрація -  (рос. инфильтрация, англ. percolation, seepage, infiltration; нім. Infiltration f) —процес просочування опадів і поверхневих вод у гірські породи й ґрунт капілярними порами, тріщинами та іншими пустотами і рух цієї гравітаційної вологи від поверхні Землі через зону аерації до рівня ґрунтових вод.

Розрізняють інфільтрацію вільну і нормальну.

• Вільна інфільтрація — низхідний рух води у вигляді окремих струменів під дією сили тяжіння і частково капілярних сил по тріщинах або каналах.

• Нормальна інфільтрація — рух води через пори порід зони аерації під дією різниці напорів. Рух інфільтраційної вологи є ламінарним.

При наявності гідравлічних зв'язків у зоні аерації вода, яка інфільтрується, досягає дзеркала ґрунтових вод, при відсутності — утворюється зависла волога, відділена від дзеркала ґрунтових вод і капілярної облямівки сухим «мертвим» горизонтом. Зависла волога витрачається на транспірацію і випаровування і не бере участі в живленні підземних вод. Відношення кількості опадів, що просочуються в ґрунт, до кількості атмосферних опадів називають коефіцієнтом інфільтрації. Його величина в залежності від інфільтраційної здатності ґрунтів змінюється від 1-3% до 25-30%. Швидкість, з якою ґрунт і вся зона аерації може вбирати дощові і талі води, називається швидкістю інфільтрації і звичайно змінюється від декількох см до декількох м на добу.

Підземні води є найважливішими із корисних копалин надр. Вони мають стратегічне значення як надійне джерело водопостачання населення, особливо в періоди надзвичайних ситуацій. Вивчення умов формування та стану прогнозних ресурсів питних підземних вод у сучасний період набуває актуального значення. Формування ресурсів підземних вод значною мірою зумовлено процесом інфільтрації атмосферних опадів. Інфільтрація в підземні водоносні горизонти забезпечує їх водозбагаченість і кількість експлуатаційних запасів, що з цими водоносними горизонтами пов’язані. Як правило, обсяги інфільтраційного живлення залежать від обсягів атмосферних опадів і кліматичних умов території досліджень. Тому під час

проведення геологічного вивчення родовищ підземних вод вивчення показників атмосферних опадів, їх випаровування та інфільтрації є одним з основних завдань, які потрібно вирішити для обґрунтування кількісних та якісних характеристик експлуатаційних запасів підземних вод.

За підрахунками вчених-метеорологів в межах України (603,7 км²) випадає за рік 366 км³ опадів (609 мм). З них 49,9 км³(80 мм) іде на формування поверхневого стіку, а решта 316 км³ на випаровування і транспірацію.