47 Поняття нормативно-правового акту та його види.

Нормативно-правовий акт — це офіційний акт-документ компетентних суб'єктів правотворчості, який містить норми права, що забезпечуються державою. Він є однією з форм існування та вираження норм права, є основною формою права для багатьох правових систем сучасності.

Ознаки нормативно-правового акта:• приймається уповноваженими суб'єктами правотворчості (державними правотворчими органами або народом);• виражає державну волю домінантної частини населення або всього народу;• завжди містить нові норми права чи змінює (скасовує) чинні, чітко формулює зміст юридичних прав і обов'язків;• приймається відповідно до певної процедури;• має форму письмового акта — документа, певні реквізити та структуру (преамбула, глави, розділи, статті, частини, пункти);• публікується в офіційних спеціальних виданнях, в яких текст акта має бути автентичним офіційному зразку цього акта.

Нормативно-правові акти класифікуються за різними критеріями:1. За юридичною силою: закони та підзаконні нормативні акти.2. За сферою дії: загальні, спеціальні та локальні.3. За часом дії: постійні і тимчасові.4. За характером волевиявлення: акти встановлення норм права, акти зміни норм права та акти скасування норм права.5. За суб'єктами ухвалення: акти органів держави; акти, прийняті народом у процесі референдуму; спільні акти органів держави і недержавних утворень.6. За галузевою належністю: цивільні; кримінальні; адміністративні; кримінально-процесуальні та ін.7. За зовнішньою формою вираження: закони; укази; постанови; рішення; розпорядження; накази тощо.

48 Проблема розмежування галузей права України

Галузь права - це така система якісно однорідних юридичних норм, яка регулює певну сферу суспільних відносин специфічним методом правового регулювання.

Галузі права можна класифікувати за різними підставами: > залежно від предмета і методу правового регулювання - конституційне (державне) право; адміністративне право; фінансове право; земельне право; економічне (господарське) право; цивільне право; сімейне право; трудове право; екологічне право; аграрне право; цивільно-процесуальне право; житлове право; пенсійне право; кримінальне право; кримінально-процесуальне право; виправно-трудове (виконавче) право; міжнародне право; космічне право; за місцем, яке галузі права займають у правовій системі:

1) основні - конституційне, цивільне, трудове і т. д.;

2) комплексні - екологічне, господарське право. Крім того, основні галузі права поділяються на:профілюючі (традиційні); процесуальні; спеціальні.

Профілюючі галузі - утворюють основну, обов'язкову частину системи права (конституційне, кримінальне, цивільне). Процесуальні галузі - утворюють порядок застосування матеріального права (кримінальний, цивільний, арбітражний та інші процеси).

Спеціальні галузі - на базі профілюючих розвивають основні галузі права і забезпечують спеціальний правовий режим для того чи іншого виду суспільних відносин (земельне, сімейне, фінансове право).

Критеріями розподілення норм за галузями права є: предмет правового регулювання (сукупність суспільних відносин, які врегульовані правом); метод правового регулювання (специфічний спосіб владного впливу держави на суспільні відносини, здійснюваний за допомогою правових норм та інших юридичних засобів, прийомів і методів).

У науці нема чіткого і вичерпного визначення системи галузей права у зв'язку з різними підходами до того, що є предмет, а що є метод правового регулювання у тій чи іншій сфері суспільних відносин.