- •1 Поняття юридичної науки. Система юридичних наук.
- •3 Основні доктринальні тлумачення права.
- •4 Теорія держави та права як наука, її місце та роль в системі юридичних наук
- •5 Плюралізм теорій походження держави.
- •6 Право як соціальна цінність.
- •7 Об’єкт та предмет теорії держави та права
- •8 Теологічна (теократична) доктрина походження держави.
- •10 Функції теорії держави і права
- •11 Патріархальна теорія тдп
- •13 Поняття та структура методології теорії держави та права.
- •14 Договірна теорія походження держави.
- •15 Правові норми в системі соціальних норм
- •16 Співвідношення теорії держави та права та філософії права
- •17 Соціально-економічна теорія походження держави.
- •18 Поняття та основні ознаки правових норм
- •19 Психологічна теорія походження держави.
- •20 Поняття та основний зміст функцій держави
- •21 Види правових норм
- •22 Технократична теорія походження держави
- •23 Поняття та основні ознаки правової держави.
- •24 Позитивістський (нормативний) підхід
- •25 Синтетичні доктрини походження держави.
- •26 Внутрішні функції України на сучасному етапі.
- •27 Соціологічний підхід до праворозуміння
- •28 Держава та громадянське суспільство. Співвідношення.
- •29 Зовнішні функції України на сучасному етапі.
- •30 Доктрина природного права.
- •31 Держава як суб’єкт політичної системи суспільства
- •32 Поняття державного ладу та його основні елементи
- •33 Аксіологічний (ціннісний) підхід до право розуміння
- •34 Поняття та основні елементи форми держави.
- •35 Системний підхід до праворозуміння.
- •36 Право в об’єктивному значенні
- •37 Поняття та класифікація форм державного правління
- •38 Інтеграційне праворозуміння
- •39 Право в суб’єктивному значенні
- •40 Поняття та види державно-політичних режимів
- •41 Співвідношення правових та моральних норм.
- •42 Джерела та форми права
- •43 Поняття та види державно-територіального устрою.
- •44 Види форми (джерел) права.
- •45 Система права України: поняття і структура.
- •46 Суть та структура апарату публічної влади
- •47 Поняття нормативно-правового акту та його види.
- •48 Проблема розмежування галузей права України
- •49 Ознаки державного суверенітету.
- •50 Поняття та ознаки нормативно-правового договору.
- •51 Поняття правової системи
- •52 Принцип розподілу влади. Сутність та принципи
- •53 Правовий прецедент
- •54 Співвідношення системи права та правової системи
- •55 Поняття монархії та її види.
- •56 Правові принципи як джерело право
- •57 Поняття та види правовідносин.
- •58 Поняття республіки та її види. Україна як республіка
- •59 Правова доктрина як джерело права.
- •60 Суб’єкти правовідносин та їх правосуб’єктність.
- •61 Поняття демократії. Сутність та основні ознаки.
- •62 Міжнародно-правові акти як джерело права.
- •63 Об’єкти правовідносин. Поняття та структура.
- •64 Авторитарний та тоталітарний політичні режими.
- •65 Правовий звичай як джерело права
- •66 Юридичний зміст правовідносин.
- •67 Ознаки унітарної держави. Україна як унітарна держава
- •68 Систематизація нормативно-правових актів. Поняття. Види.
- •69 Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •70 Ознаки та види федерації як територіального устрою
- •71 Метод правового регулювання. Поняття та види.
- •72 Поняття та ознаки неправомірної поведінки
- •73 Ознаки конфедерації як територіального устрою
- •74 Кодифікація законодавства. Поняття та ознаки
- •75 Поняття та основні ознаки правопорушення.
55 Поняття монархії та її види.
Монархія — це така форма правління, за якою верховну владу в державі повністю або частково здійснює одна особа (фараон, король, шах, цар, імператор), котра здобуває її на основі кровноспорідненого успадкування або по життєвого обрання.
Монархія має такі ознаки:• влада глави держави існує історично і не делегується йому народом;• влада монарха здійснюється безстроково і передається, як правило, у спадщину;• монарх не несе відповідальності за свої рішення. Сьогодні в світі існує приблизно ЗО монархій. їх різновиди:
1) абсолютна монархія — це форма правління, за якої державна влада зосереджена в руках одноособового глави держави (монарха). Наприклад, Оман, Саудівська Аравія, Кувейт.
2) обмежена (конституційна) монархія — це форма правління, за якої законодавча влада належить парламенту, виконавча — монарху (чи кабінету міністрів), судова — судам, які обираються чи призначаються.
В дуалістичних монархіях влада поділяється між парламентом і монархом. Парламент приймає закони, але у монарха є право абсолютного вето (відхилення законопроекту). Уряд призначається монархом, підпорядковується йому і несе відповідальність перед ним. Така монархія передбачає двопалатний парламент, нижня палата якого обирається населенням, а верхня — призначається монархом. Сьогодні така форма правління зустрічається рідко: Йорданія, Марокко, Непал.
В парламентських монархіях ,монарх юридично є главою держави, але участі в управлінні державою фактично не бере. В його руках зберігаються незначні повноваження.
56 Правові принципи як джерело право
Принципи права — це аксиоматичні поняття на яких будується і функціонує правова система.
Загальні принципи права:
Принцип свободи — право виступає як міра свободи — політичної, економічної, ідеологічної;
Принцип справедливості — право виступає як міра справедливості;
Принцип рівності — це рівність усіх перед законом, рівність прав і обов'язків, незалежно від національної релігійної й іншої приналежності, службового й іншого положення, рівна відповідальність перед законом;
Принцип гуманізму — це право на життя, здоров'я, особисту волю і безпеку, право на охорону своєї честі і репутації, недоторканість особи й ін;
Принцип демократизму — означає, що право і законодавство виражають волю народу, волю всіх і кожного, формуються через форми народовладдя: безпосередню і представницьку демократію;
Принцип законності — виражається у вимогах а) якості нормативно-правових актів, несуперечності їх один одному (між ними має бути ієрархічна субординація залежно від юридичної сили); б) суворого додержання та виконання юридичних норм, правових приписів усіма суб'єктами — громадянами, їх громадськими та некомерційними організаціями, посадовими особами, державними органами. Передбачає також недопустимість зловживання суб'єктивним правом; в) невідворотної відповідальності за вину громадян і посадових осіб.
Серед основних принципів права деякі вчені називають правові презумпції та аксіоми.
Принципи права слугують загальними орієнтирами у правотворчості та правозастосуванні.
