- •1 Поняття юридичної науки. Система юридичних наук.
- •3 Основні доктринальні тлумачення права.
- •4 Теорія держави та права як наука, її місце та роль в системі юридичних наук
- •5 Плюралізм теорій походження держави.
- •6 Право як соціальна цінність.
- •7 Об’єкт та предмет теорії держави та права
- •8 Теологічна (теократична) доктрина походження держави.
- •10 Функції теорії держави і права
- •11 Патріархальна теорія тдп
- •13 Поняття та структура методології теорії держави та права.
- •14 Договірна теорія походження держави.
- •15 Правові норми в системі соціальних норм
- •16 Співвідношення теорії держави та права та філософії права
- •17 Соціально-економічна теорія походження держави.
- •18 Поняття та основні ознаки правових норм
- •19 Психологічна теорія походження держави.
- •20 Поняття та основний зміст функцій держави
- •21 Види правових норм
- •22 Технократична теорія походження держави
- •23 Поняття та основні ознаки правової держави.
- •24 Позитивістський (нормативний) підхід
- •25 Синтетичні доктрини походження держави.
- •26 Внутрішні функції України на сучасному етапі.
- •27 Соціологічний підхід до праворозуміння
- •28 Держава та громадянське суспільство. Співвідношення.
- •29 Зовнішні функції України на сучасному етапі.
- •30 Доктрина природного права.
- •31 Держава як суб’єкт політичної системи суспільства
- •32 Поняття державного ладу та його основні елементи
- •33 Аксіологічний (ціннісний) підхід до право розуміння
- •34 Поняття та основні елементи форми держави.
- •35 Системний підхід до праворозуміння.
- •36 Право в об’єктивному значенні
- •37 Поняття та класифікація форм державного правління
- •38 Інтеграційне праворозуміння
- •39 Право в суб’єктивному значенні
- •40 Поняття та види державно-політичних режимів
- •41 Співвідношення правових та моральних норм.
- •42 Джерела та форми права
- •43 Поняття та види державно-територіального устрою.
- •44 Види форми (джерел) права.
- •45 Система права України: поняття і структура.
- •46 Суть та структура апарату публічної влади
- •47 Поняття нормативно-правового акту та його види.
- •48 Проблема розмежування галузей права України
- •49 Ознаки державного суверенітету.
- •50 Поняття та ознаки нормативно-правового договору.
- •51 Поняття правової системи
- •52 Принцип розподілу влади. Сутність та принципи
- •53 Правовий прецедент
- •54 Співвідношення системи права та правової системи
- •55 Поняття монархії та її види.
- •56 Правові принципи як джерело право
- •57 Поняття та види правовідносин.
- •58 Поняття республіки та її види. Україна як республіка
- •59 Правова доктрина як джерело права.
- •60 Суб’єкти правовідносин та їх правосуб’єктність.
- •61 Поняття демократії. Сутність та основні ознаки.
- •62 Міжнародно-правові акти як джерело права.
- •63 Об’єкти правовідносин. Поняття та структура.
- •64 Авторитарний та тоталітарний політичні режими.
- •65 Правовий звичай як джерело права
- •66 Юридичний зміст правовідносин.
- •67 Ознаки унітарної держави. Україна як унітарна держава
- •68 Систематизація нормативно-правових актів. Поняття. Види.
- •69 Поняття та ознаки правомірної поведінки
- •70 Ознаки та види федерації як територіального устрою
- •71 Метод правового регулювання. Поняття та види.
- •72 Поняття та ознаки неправомірної поведінки
- •73 Ознаки конфедерації як територіального устрою
- •74 Кодифікація законодавства. Поняття та ознаки
- •75 Поняття та основні ознаки правопорушення.
49 Ознаки державного суверенітету.
Суверенітет держави - її політико-юридична властивість, що виражається у верховенстві її на своїй території (внутрішній суверенітет) і незалежності у міжнародних відносинах (зовнішній суверенітет)'2. Суверенітет держави є первинним щодо державної влади: він і є "право на владу", означає особливу якість влади. Держави виступають як територіально-політичні організації, що встановлюють межі свого владарювання саме завдяки суверенітету.
1) верховенство (інакше: прерогатива влади) -- відсутність іншої більш високої суспільної влади на території країни: державна влада може скасувати, визнати недійсним будь-який прояв усякої іншої суспільної влади;2) самостійність — можливість самостійно приймати рішення усередині країни і ззовні за дотримання норм національного та міжнародного права;3) повнота (інакше: універсальність) — поширення державної влади на всі сфери державного життя, на все населення і громадські організації країни;4) неподільність влади держави в межах її території — одноособовість влади в цілому і лише функціональний її поділ на гілки влади: законодавчу, виконавчу, судову; безпосереднє здійснення владних велінь по їх каналах;5) незалежність у зовнішніх відносинах — можливість самостійно приймати рішення ззовні країни за дотримання норм міжнародного права і поважання суверенітету інших країн;6) рівноправність у зовнішніх відносинах — наявність у міжнародних відносинах таких прав і обов'язків, як й у інших країн.До зазначених ознак суверенітету слід додати:7) невідчужуваність — неможливість довільної відчуженості легітимної та легальної влади, лише наявність закріпленої законом можливості делегувати суверенні права держави органам місцевого самоврядування (в унітарній державі), суб'єктам федерації та органам місцевого самоврядування (у федеративній державі).
50 Поняття та ознаки нормативно-правового договору.
Нормативно-правовий договір – це письмовий юридичний акт суб’єктів договірної правотворчості, що містить норму чи принцип права.
Ознаки нормативно-правового договору:Приймається декількома правотворчими суб’єктами,Містить норми права та принципи права,Діє в часі, просторі та щодо певного кола осіб (адресатів),Є загальнообов’язковим для адресатів, Має письмову та юридичну форми вираження ,Має юридичну силу, Забезпечується державами
Види нормативно-правових договорів:За кількісним складом:а) двосторонні, б) багатосторонніЗа предметом регулювання:а) у міжнародному праві
Право, яке регулює взаємовідносини між незалежними одна від одної державами. б) у конституційному праві
в) у трудовому праві (регулюють трудові відносин) В цілому, договори базуються на диспозитивних нормах права, тобто на нормах, які надають можливість учасникам правовідносин самим домовитися про взаємні права і обов’язки.
У правовому житті є два види договорів:-договори-угоди, нормативні договори, що є джерелом права
Відмінність між цими договорами полягає у тому, що в першому кожна зі сторін бажає свого результату, в нормативному ж договорі обидві сторони бажають одного — встановити спільну норму;
по-друге, у першому випадку мотиви в обидвох сторін різні, в другому — один і той самий мотив — свідомість потреби певної правової норми; і третя відмінність — договір-угода творить тільки правовідношення, нормативний договір створює об’єктивну правову норму у конституційному праві у ін. галузях права.
