33. Емпіричні методи педагогічних досліджень.

Ця група методів зорієнтована на пізнання безпосередньої дійсності, зовнішніх зв’язків і відношень.

Метод педагогічного спостереження. Суть його полягає у спеціально організованому сприйманні педагогічного процесу в природних умовах. Спостереження може бути відкритим і закритим, а також реалізовуватись як самоспостереження. Достовірні відомості дає тільки тривале спостереження за вихованцем в усіх видах його діяльності.

Метод бесіди. Забезпечує пізнання педагогічного явища через безпосереднє спілкування з особами , яких дослідник вивчає в природних умовах. Різновидом бесіди є інтерв’ю – бесіда за заздалегідь розробленим планом з особою або групою осіб ,відповіді яких є матеріалами для наукових узагальнень.

Метод анкетування. Сприяє підвищенню об’єктивності інформації про педагогічні факти, явища, процеси, їх типовість ,оскільки передбачає отримання інформації від якнайбільшої кількості опитуваних. Анкети можуть бути відкритими, закритими, напіввідкритими, полярними.

Метод педагогічного експерименту. Полягає в оцінюванні дослідником процесів і явищ за конкретних умов. у сфері педагогічних досліджень це забезпечує най достовірніші результати. Залежно від мети дослідження розрізняють такі види педагогічного експерименту – констатуючий, перевірю вальний, уточнювальний, творчий, перетворюючий, формуючий. Цей метод є комплексним, оскільки передбачає поєднання спостереження, бесіди, анкетування, створення спеціальних ситуацій тощо.

Метод вивчення шкільної документації та учнівських робіт. Використовуючи цей метод вивчабть особові справи учнів, класні журнали, контрольні роботи, зошити з окремих дисциплін. Шкільна документація дає змогу сформувати уявлення про стан навчально-виховної роботи в школі загалом і за окремими її напрямами.

Метод рейтингу. Передбачає оцінювання окремих сторін діяльності досвідченними суддями, яким повинні властиві компетентність, креативність ,позитивне ставлення до експертизи ,відсутність схильності до конформізму, наукова об’єктивність,самокритичність,аналітичність і конструктивність мислення.

Метод узагальнення незалежних характеристик. Особливістю цього методу є узагальнення, порівняння, осмислення отриманих за допомогою інших методів відомостей про учнів.

Метод психолого-педагогічного тестування. Передбачає використання спеціально розроблених завдань і проблемних ситуацій з метою випробування учня на певний рівень знань ,умінь, загальну інтелектуальну розвиненість.

Метод соціометрії. Використовують його з метою вивчення структури і стилю взаємин у колективі. Аналіз відповідей дає змогу з’ясувати місце, роль , статус кожного члена колективу, наявність внутріколективних угрупувань. їх лідерів.

34.Трудове виховання та профорієнтація учнів

Трудове виховання - процес залучення школярів до різноманітних педагогічно організованих видів суспільно корисної праці з метою передавання їм певного виробничого досвіду, розвитку в них творчого практичного мислення, працьовитості и свідомості людини праці.

Важливою складовою системи трудового виховання є трудове навчання, що здійснюється від першого класу до закінчення школи. Трудове навчання має виховуючий, розвиваючий і профорієнтаційний, тобто інтегративний характер.

1)На першому етапі (початкові класи) на уроках праці, які нерідко об'єднуються з уроками образотворчого мистецтва і стають уроками художньої праці, учні набувають елементарних навичок роботи з папером, картоном, пластиліном, природними матеріалами, це закладає основи любові до праці, вміння й бажання працювати, сприяє розвитку інтересів і захоплень, організації корисних занять у вільний час.

2)На другому етапі (5-9 класи), спираючись на набутий у початкових класах досвід, учні здобувають знання, вміння і навички з оброблення металу, дерева, основ електротехніки, металознавства, графічної грамоти. У міських школах вони вивчають технічну і обслуговуючу працю, а в сільських - сільськогосподарську, обслуговуючу й технічну.

3)На третьому етапі (9-12 класи) трудове навчання має професійно орієнтований характер. Програми трудового навчання старшокласників передбачають оволодіння багатьма професіями.

Головне завдання трудового виховання — це вироблення потреби в праці, правильного ставлення до цілей, процесу, результатів праці та до людей праці. Учні охоплені такими видами праці:

1. Навчальна — головна, перший серйозний і важливий обов'язок учнів перед суспільством.

2. Самообслуговування — дуже важливий щоденний вид діяльності дітей.

3. Суспільно-корисна праця, до неї залучаються переважно старшокласники, вона найбільш сприяє соціалізації особистості.

4. Продуктивна праця існує в школі, якщо для цього створені необхідні умови; цей вид діяльності готує молодь до життя, ринкових відносин, сприяє формуванню багатьох необхідних прикмет людини-виробника, людини-творця.

5. Творча праця, розвиток творчих здібностей учнів на уроках у гуртковій та позашкільній діяльності.

З метою формування в учнів професійного самовизначення потрібна система науково-практичної діяльності школи, сім'ї, підприємств, ПТУ, профорієнтаційних центрів, яка називається професійною орієнтацією. Вибір професії — один з головних життєвих виборів, який здійснює людина в юному віці. Він має велике значення як для самої людини, так і для суспільства. Вибір професії — це, по суті, вибір життєвого шляху, вибір долі.

Завданням профорієнтаційної роботи з учнями є їх підготовка до свідомого вибору професії.

Змістом профорієнтаційної роботи є:

а) розкриття перспектив галузі, в якій учень має намір обрати професію;

б) місце обраної ним професії серед інших професій певної галузі;

в) перспективи вдосконалення своєї професії і свого професійного зростання;

г) умови роботи з обраної професії;

ґ) обсяг знань, умінь і навичок, яких вимагає обрана професія.

Етапи профорієнтаційної роботи такі:

§ професійна інформація — це пропаганда різних професій, психолого-педагогічна система формування в особистості активної профорієнтаційної позиції;

§ професійна діагностика — це система психологічного вивчення особистості з метою виявлення її професійно значущих властивостей і якостей;

§ професійна консультація — надання особистості на основі її вивчення науково - обґрунтованої допомоги щодо професійного самовизначення;

§ професійний відбір — це система роботи, спрямована на надання допомоги учневі у доборі конкретної професії на основі виявлення й оцінки загальних і спеціальних здібностей, здатностей, інтересів, потреб і об'єктивних умов професійної підготовки і працевлаштування;

§ професійна адаптація — пристосованість учнів до засвоєння обраної професії.

Профорієнтаційна робота проводиться у процесі вивчення предметів трудового циклу та інших навчальних дисциплін, під час позаурочної виховної роботи у школі та сім'ї.