49.Сутність,завдання і методика фізичного виховання.

Фізичне виховання — це широка галузь педагогічного впливу на учнів. Воно здійснює фізичний розвиток, створює умови для поліпшення розумового, морального й естетичного виховання. Тому це багатогранний процес організації пізнавальної фізкультурно-оздоровчої діяльності учнів, спрямований на зміцнення потреби в заняттях фізкультурою і спортом, розвиток фізичних сил і здоров'я, вироблення санітарно-гігієнічних навичок і звичок здорового способу життя. Зміст фізичного виховання: гімнастика, легка атлетика, рухливі ігри, кросова, лижна, ковзанярська підготовки, плавання, теоретичні відомості про суть і значення фізкультури і спорту. Головні засоби і методи фізичного виховання: а) природні сили (сонце, повітря, вода); б) режим харчування, праці і відпочинку; в) ранкова гімнастика; г) уроки фізкультури; д) позакласна робота (спортивні ігри, гуртки, секції, туризм). Форми й методи потрібно використовувати комплексно:

1. Фізичні вправи або фізтренування — це привчання дітей до охайності, чистоти, тренування в бігу, гімнастиці, важкій атлетиці. Учні повинні свідомо ставитись до фізичних вправ, мобілізувати свою волю. 2. Методи переконання (роз'яснення) і позитивного прикладу. Вони використовуються у процесі фізичних вправ, тренувань і спортивно-масових заходів. 3. Методи схвалення й осуду, контроль за виконанням санітарно-гігієнічного режиму, участю у спортивно-масовій роботі. Завдання фізичного виховання такі:

• створення оптимальних умов для формування здорового організму людини;

• формування санітарно-гігієнічних умінь та навичок;

• тренування та загартування організму;

• виховання волі, розвиток спритності, краси тіла і рухів.

50.Сутність,завдання і методика екологічного виховання.

Екологічне виховання — систематична педагогічна діяльність, спрямована на розвиток екологічної культури особистості.

Система екологічного виховання передбачає формування умінь аналізувати явища природи, бережливого ставлення до її багатств як надзвичайно важливого середовища існування людини.

Основними завданнями екологічного виховання є нагромадження в людини екологічних знань, виховання любові до природи, прагнення берегти і примножувати її багатства та формування вмінь і навичок природоохоронної діяльності.

Зміст екологічного виховання передбачає розкриття сутності світу природи — середовища існування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні його цілісності, чистоти, гармонії. Індивід має вміти осмислювати екологічні явища і розумно взаємодіяти з природою. Естетичний підхід до природи сприяє формуванню моральних почуттів обов'язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності.

Методика:

1)формування любові до природи

2)створення куточків природи

3)світоглядно-орієнтаційний аспект

4)морально-естетичний аспект

5)формування мотивації відповідального ставлення до природи

6)формування санітарно-гігієнічних напрямків

51. Методика екологічного виховання

Одним із стратегічних напрямків розвитку сучасної системи освіти у нашій країні є формування екологічної культури особистості, виховання у кожного школяра позитивного ставлення до навколишнього світу.

Екологічна освіта й виховання молодших школярів здійснюється на міжпредметній основі. Вчителі початкових класів при викладанні предметів застосовують такі методи та методичні прийоми, як: екологічне моделювання та прогнозування, екологічні ігри, розв’язування екологічних задач.

Учні із задоволенням моделюють ланцюги живлення та харчові мережі, природні угрупування, екологічний стан району, міста, сезонні картини природи.

Однак вчителі розуміють, що екологічне навчання та виховання на уроках не забезпечує в повній мірі формування у школярів бережливого ставлення до природи.

Необхідно, щоб діти вивчали природу не тільки за підручниками, а й шляхом безпосереднього контакту з нею. Тому велика роль у розв'язанні цього питання належить навчальним екскурсіям.

Ігрові форми діяльності: конкурси, турніри, аукціони (на знання певної теми, пов'язаної з природою), вікторини, пізнавальні та рольові ігри, екологічні свята, пізнавальні екскурсії з іграми забезпечують практичну діяльність учнів початкових класів і орієнтовані на вирішення реальних місцевих екологічних проблем.

В старшій школі природоохоронна освіта і виховання здійснюються у процесі вивчення предметів природознавчого і гуманітарного профілів-біології, географії, хімії, історії.

Це визначає форми і методи діяльності, спрямовані на накопичення екологічних знань, формування екологічних переконань та необхідних умінь в умовах ігрової, пропагандистської й трудової діяльності.

Накопичення екологічних знань здійснюється через дослідження учнями досвіду природоохоронної роботи. Під час екологічних вечорів, екоекскурсій оволодівають знаннями про охорону рослин і тварин міста, району. Залучають до співпраці батьків, сусідів, друзів.

Встановлення екологічних переконань здійснюється через диспути, обговорення дискусії, конференції, утвердження власної позиції у класі і школі за допомогою конкретних справ, пов'язаних з екологією.

Велика увага приділяється екологічній діяльності. Школа приймає участь у міських конкурсах, конкурсі-огляді екологічних бригад, шкільних конкурсах квіткових композицій, природоохоронного плакату, створення живих колекцій.

Певна річ, у формуванні екологічної культури учнівської молоді важливу роль відіграє насамперед робота по формуванню здорового способу життя.