3. Поняття програмного агента.

Програмні агенти стали одним із найбільш важливих досягнень комп'ютерних наук у 90-х роках. Агенти застосовуються в додатках, де людина і комп'ютер тісно пов'язані між собою в процесі управління виробничими (технологічними) та невиробничими процесами. Велика кількість різноманітної інформації вносить плутанину у визначення того, що ж насправді є програмним агентом. Саме тому спочатку необхідно визначитись в суті поняття “програмний агент” та виділити основні властивості програмних агентів. Фахівці, які працюють над розробкою агентів, пропонують багато варіантів визначення поняття “агент” з наміром розтлумачити його з позицій своєї роботи. Спробуємо порівняти та проаналізувати деякі з цих визначень: 1) TheAIMAAgent: «Агент– це все те, що може бути описано як таке, що сприймає своє середовищe через сенсори та працює в середовищі через виконавчі елементи». 2) TheWooldridge, JenningsAgent: «Агенти – це комп’ютерні системи, що працюють на апаратному, частіше програмному, забезпеченні та мають наступні якості: а) автономність; б) соціальна пристосованість; в) реагування; г) проактивність». 3) The SodaBot Agent: «Програмний агент – це програма, що має справу з “веденням діалогів” та з передачею інформації». 4) TheIBMAgent: «Інтелектуальні агенти – це об’єкти програмного забезпечення, що виконують ряд операцій, заданих користувачем або іншою програмою, та мають певну ступінь незалежності та автономності. При цьому вони використовують певні знання та враховують потреби користувача». Таке визначення характеризує агента, що діє на замовлення іншої програми та користується наданими йому повноваженнями. В цьому випадку типовим прикладом може слугувати агент, що збирає інформацію. 5) The Hayes-Roth Agent:«Інтелектуальні агенти виконують три функції: сприймають динамічний стан середовища, впливають на нього та у відповідь пропонують рішення проблеми, роблячи висновки і визначаючи напрямок дій».

4. Властивості програмних агентів.

Аналіз визначень програмних агентів дозволив виявити значну кількість властивостей, притаманних саме цим засобам інформаційних технологій. Слід зазначити, що досить часто визначення здаються схожими, але така категоризація краще пояснює властивості програмних агентів. Основні властивості програмних агентів: 1) здатність реагування - ця властивість у літературі, присвяченій програмним агентам, трактується по різному – зокрема, є два головних значення. Перше визначає спроможність агентів своєчасно реагувати на зовнішнє середовище, друге - те, що агенти діють без будь-яких зовнішніх або внутрішніх консультацій. 2) автономність -автономність дуже часто згадується як важлива властивість агентів, яку дуже важко чітко визначити. Автономний агент - це система, яка розміщена в зовнішньому середовищі і яка є його частиною; при цьому агент діє в такому середовища постійно і у відповідності зі своєю програмою (задачами) так, щоб впливати в майбутньому. 3) програмність: програмний агент є насамперед комп’ютерною програмою. Хоча в агентах можна виділити властивості апаратні та людські, проте дати їмвизначення дуже складно. 4) раціональность (розумовість): коли агент розглядають як об'єкт із розумовими компонентами, такими, як думка, ціль, наміри, бажання тощо, то мають на увазі розумовість агента. Ряд авторів розглядають дану властивість як внутрішній стан агента, коли він працює з осмисленням, передчуттям і т.ін. зовнішнього світу. 5) розважливість: ця властивість використовується для того, щоб описати спроможність агентів до мислення. Вона проявляється тоді, коли агент, використовуючи знання і мислення, намагається визначити, що йому варто почати робити (чи зробити). 6) комунікативність: агенти можуть ігнорувати один одного, працювати разом або конкурувати між собою. Найчастіше має місце кооперація (або координація дій) агентів, коли агенти об'єднують свої зусилля для досягнення загальної цілі. Координація дуже тісно пов'язана з раціональним поводженням агентів, оскільки при координації кожному окремому агенту необхідно знати цілі, думки і бажання інших агентів. Для кооперації агентів повинні бути визначені відповідні коопераційні стратегії, колективне навчання, ієрархічна організація тощо. Міжагентні зв’язки (комунікація) є дуже важливими для кооперації. Взагалі, комунікація - це абстрактний рівень, який грунтується на мовах та протоколах. 7) тривалість функціонування: визначає те, що агент повинен бути в змозі функціонувати протягом великого періоду часу.