- •1. Програмні агенти та мультиагентні системи. Коротка історична довідка.
- •2. Автономні агенти та їх класифікація.
- •3. Поняття програмного агента.
- •4. Властивості програмних агентів.
- •5. Таксономія програмних агентів.
- •6. Приклади використання програмних агентів.
- •7. Партнерські агенти.
- •8. Інтерфейсні агенти.
- •10. Інформаційні та Internet агенти.
- •9. Мобільні агенти.
- •11. Реактивні агенти.
- •12. Гібридні агенти.
- •13. Суть мультиагентних систем та деякі основні поняття.
- •14. Елементи реалізації мультиагентних систем.
- •15. Зв'язок в мультиагентних системах.
- •16. Питання взаємодії агентів в мультиагентних системах.
- •17. Когерентність та координація в мультиагентних системах.
- •18. Переваги мультиагентних систем.
- •19. Основні характеристики і види взаємодії агентів.
- •20. Критерії і ситуації взаємодії агентів.
- •21. Причини взаємодії агентів.
- •22. Установлення базових типів співробітництва і суперництва агентів у мас.
- •23. Кооперація агентів.
- •24. Вимоги до мов програмування агентів.
- •25. Класифікація мов програмування агентів.
- •26. Порівняльна характеристика мов. Мова Java.
- •27. Порівняльна характеристика мов. Мова kqml.
- •28. Порівняльна характеристика мов. Мова sktp та мова April.
- •29. Порівняльна характеристика мов. Мова kif.
- •30. Порівняльна характеристика мов. Мова AgentSpeak.
- •31. Порівняльна характеристика мов. Мова TeleScript.
- •32. Порівняльна характеристика мов.Мова Agent-Tcl та мова Oz.
- •33. Порівняльна характеристика мов. Мова akl та мова Penguin.
- •34. Висхідний і низхідний підходи до проектування мас.
- •35. Еволюційне та коеволюційне проектування мас.
- •36. Опис ключових моделей, що визначають мас.
- •37. Основи стандартної методології проектування мас.
- •38. Основи об’єктно-орієнтованої розробки мас.
- •39. Методика низхідного проектування мас.
- •40. Архітектура взаємодії системи агентів.
- •41. Загальна класифікація архітектур.
- •42. Архітектури агентів, засновані на знаннях.
- •43. Архітектура на основі планування (реактивна архітектура).
- •44. Приклади архітектур агентів.
- •45. Вимоги до інструментальних засобів для побудови мультиагентних систем.
- •46. Інструментальне середовище mas-dk.
- •47. Інструментальне середовище jade (Java Agent Development Framework).
- •48. Інструментальне середовище ingenias Development Kit (idk).
- •49. Інструментальне середовище jason.
- •50. Інструментальний програмний комплекс disit (Distributed Intellectual System Integrated Toolkit).
- •51. Мультиагентні системи в електронній комерції.
- •52. Мультиагентна система для підтримки прийняття рішень на фондовому ринку.
- •53. Мультиагентні системи для вирішення задач логістики.
- •54. Мультиагентні системи в державному управлінні та соціальній сфері.
- •55. Мультиагентні системи в електроенергетиці.
- •56. Моделювання як спосіб вирішення проблем в реальному світі.
- •57. Імітаційне моделювання та його основні парадигми.
- •58. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання.
- •59. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання. Побудова агентних моделей. Засоби розробки систем аом.
- •60. Соціально-економічні системи як сукупності активних агентів.
- •61. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Агентно-орієнтоване моделювання діяльності на фондовому ринку.
- •62. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Агентно-орієнтоване моделювання ланцюгів постачань на підприємствах.
- •63. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Використання агентно-орієнтованого моделювання в банківській діяльності.
- •64. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем.
58. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання.
Агентне моделювання. Основу цього підходу до моделювання складають агентно-орієнтовані моделі (АОМ). АОМ — спеціальний клас обчислюваних моделей, що базуються на індивідуальній поведінці агентів та створюються для комп’ютерних симуляцій. Такі комп’ютерні симуляції тісно взаємозв’язані з наступними поняттями: складні системи, метод Монте-Карло, обчислювальна соціологія, системи з безліччю агентів і еволюційне програмування тощо. В основі агентно-орієнтованих моделей лежать три основні ідеї: 1) об’єктна орієнтованість; 2) здатність агентів до навчання (або їх еволюція); 3) складність обчислень. Домінуючим методологічним підходом є підхід, при якому обчислюється рівновага або псевдорівновага системи, що містить у собі безліч агентів. При цьому, власне моделі, використовуючи прості правила поведінки, можуть видавати вельми цікаві результати. АОМ складаються з агентів, що динамічно взаємодіють за певними правилами. Середовище, в якому вони взаємодіють, може бути достатнє складним. Основними властивостями агентів в АОМ є: 1) інтелектуальність. У той же час, ця властивість має бути помірною для того, щоб агенти не могли пізнати щось більше, що виходить за рамки правил гри; 2) наявність життєвої мети; 3) розташування в часі і просторі. Мається на увазі деяке «місце існування», яке може бути представлена і у вигляді грат, так і у вигляді набагато складнішої структури. Інколи результат взаємодії агентів у «місці існування» — рівновага, інколи — безперервний процес еволюції, а інколи — нескінченний цикл без певного рішення. Вважається, що АОМ доповнюють традиційні аналітичні методи. Останні дозволяють нам охарактеризувати рівновагу системи, а АОМ — досліджувати можливість отримання такого
стану. АОМ можуть пояснити причину виникнення таких явищ, як: терористичні організації, війни, обвалення ринку акцій та ін. В ідеалі АОМ можуть допомогти ідентифікувати критичні моменти часу, після настання яких надзвичайні наслідки матимуть незворотній характер. З середини 1990-х років АОМ стали використовувати для вирішення безлічі комерційних і технологічних проблем. Прикладами можуть послужити завдання: а) оптимізації мережі постачальників і логістика; б) моделювання споживчої поведінки (у тому числі соціальні мережі); в) розподілених обчислень; г) менеджменту трудових ресурсів; е) управління транспортом; є) управління інвестиційними.
59. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання. Побудова агентних моделей. Засоби розробки систем аом.
Агентне моделювання. Основу цього підходу до моделювання складають агентно-орієнтовані моделі (АОМ). АОМ — спеціальний клас обчислюваних моделей, що базуються на індивідуальній поведінці агентів та створюються для комп’ютерних симуляцій. Такі комп’ютерні симуляції тісно взаємозв’язані з наступними поняттями: складні системи, метод Монте-Карло, обчислювальна соціологія, системи з безліччю агентів і еволюційне програмування тощо. В основі агентно-орієнтованих моделей лежать три основні ідеї: 1) об’єктна орієнтованість; 2) здатність агентів до навчання (або їх еволюція); 3) складність обчислень. Домінуючим методологічним підходом є підхід, при якому обчислюється рівновага або псевдорівновага системи, що містить у собі безліч агентів. При цьому, власне моделі, використовуючи прості правила поведінки, можуть видавати вельми цікаві результати. АОМ складаються з агентів, що динамічно взаємодіють за певними правилами. Середовище, в якому вони взаємодіють, може бути достатнє складним. Основними властивостями агентів в АОМ є: 1) інтелектуальність. У той же час, ця властивість має бути помірною для того, щоб агенти не могли пізнати щось більше, що виходить за рамки правил гри; 2) наявність життєвої мети; 3) розташування в часі і просторі. Мається на увазі деяке «місце існування», яке може бути представлена і у вигляді грат, так і у вигляді набагато складнішої структури. Інколи результат взаємодії агентів у «місці існування» — рівновага, інколи — безперервний процес еволюції, а інколи — нескінченний цикл без певного рішення. Вважається, що АОМ доповнюють традиційні аналітичні методи. Останні дозволяють нам охарактеризувати рівновагу системи, а АОМ — досліджувати можливість отримання такого
стану. АОМ можуть пояснити причину виникнення таких явищ, як: терористичні організації, війни, обвалення ринку акцій та ін. В ідеалі АОМ можуть допомогти ідентифікувати критичні моменти часу, після настання яких надзвичайні наслідки матимуть незворотній характер. Відзначають характерні риси в побудові агентних моделей. На додаток до стандартних задач побудови моделі, практичне АМ потребує виконання наступних кроків: 1) визначення агентів і теоретичних основ поведінки агентів; 2) визначення взаємовідносини між агентами і теоретичних основ таких відносин; 3) пощук платформи для АМ і розробка стратегії АМ моделі; 4) отримання необхідних даних для агентів; 5) перевірка (етап валідації) моделі поведінки агентів (на додаток до всієї моделі в цілому); 6) запуск моделі та аналіз вихідних даних з точки зору зв’язку між поведінкою агентів на мікрорівні та поведінкою всієї системи в цілому.
