- •1. Програмні агенти та мультиагентні системи. Коротка історична довідка.
- •2. Автономні агенти та їх класифікація.
- •3. Поняття програмного агента.
- •4. Властивості програмних агентів.
- •5. Таксономія програмних агентів.
- •6. Приклади використання програмних агентів.
- •7. Партнерські агенти.
- •8. Інтерфейсні агенти.
- •10. Інформаційні та Internet агенти.
- •9. Мобільні агенти.
- •11. Реактивні агенти.
- •12. Гібридні агенти.
- •13. Суть мультиагентних систем та деякі основні поняття.
- •14. Елементи реалізації мультиагентних систем.
- •15. Зв'язок в мультиагентних системах.
- •16. Питання взаємодії агентів в мультиагентних системах.
- •17. Когерентність та координація в мультиагентних системах.
- •18. Переваги мультиагентних систем.
- •19. Основні характеристики і види взаємодії агентів.
- •20. Критерії і ситуації взаємодії агентів.
- •21. Причини взаємодії агентів.
- •22. Установлення базових типів співробітництва і суперництва агентів у мас.
- •23. Кооперація агентів.
- •24. Вимоги до мов програмування агентів.
- •25. Класифікація мов програмування агентів.
- •26. Порівняльна характеристика мов. Мова Java.
- •27. Порівняльна характеристика мов. Мова kqml.
- •28. Порівняльна характеристика мов. Мова sktp та мова April.
- •29. Порівняльна характеристика мов. Мова kif.
- •30. Порівняльна характеристика мов. Мова AgentSpeak.
- •31. Порівняльна характеристика мов. Мова TeleScript.
- •32. Порівняльна характеристика мов.Мова Agent-Tcl та мова Oz.
- •33. Порівняльна характеристика мов. Мова akl та мова Penguin.
- •34. Висхідний і низхідний підходи до проектування мас.
- •35. Еволюційне та коеволюційне проектування мас.
- •36. Опис ключових моделей, що визначають мас.
- •37. Основи стандартної методології проектування мас.
- •38. Основи об’єктно-орієнтованої розробки мас.
- •39. Методика низхідного проектування мас.
- •40. Архітектура взаємодії системи агентів.
- •41. Загальна класифікація архітектур.
- •42. Архітектури агентів, засновані на знаннях.
- •43. Архітектура на основі планування (реактивна архітектура).
- •44. Приклади архітектур агентів.
- •45. Вимоги до інструментальних засобів для побудови мультиагентних систем.
- •46. Інструментальне середовище mas-dk.
- •47. Інструментальне середовище jade (Java Agent Development Framework).
- •48. Інструментальне середовище ingenias Development Kit (idk).
- •49. Інструментальне середовище jason.
- •50. Інструментальний програмний комплекс disit (Distributed Intellectual System Integrated Toolkit).
- •51. Мультиагентні системи в електронній комерції.
- •52. Мультиагентна система для підтримки прийняття рішень на фондовому ринку.
- •53. Мультиагентні системи для вирішення задач логістики.
- •54. Мультиагентні системи в державному управлінні та соціальній сфері.
- •55. Мультиагентні системи в електроенергетиці.
- •56. Моделювання як спосіб вирішення проблем в реальному світі.
- •57. Імітаційне моделювання та його основні парадигми.
- •58. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання.
- •59. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання. Побудова агентних моделей. Засоби розробки систем аом.
- •60. Соціально-економічні системи як сукупності активних агентів.
- •61. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Агентно-орієнтоване моделювання діяльності на фондовому ринку.
- •62. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Агентно-орієнтоване моделювання ланцюгів постачань на підприємствах.
- •63. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Використання агентно-орієнтованого моделювання в банківській діяльності.
- •64. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем.
11. Реактивні агенти.
Реактивні агенти представляють спеціальну категорію агентів, які не володіють внутрішніми, символічними моделями своїх оточень; замість цього вони діють/реагують до певної міри на поточний стан оточення, в якому знаходяться. Реактивні агенти вперше розглядалися в роботах Бруксата Агре і Чепмена, але відтоді було створено багато теорій архітектур і мов для цього класу агентів. Проте, не ці речі (мови, теорії чи архітектури) є найбільш визначальними для характеристики даного класу агентів – головним є те, що ці агенти є відносно простими і взаємодіють з іншими агентами звичайним чином. Маєсвиділяє три ключові ідеї, які характеризують реактивні агенти. По-перше, це “неочікувана функціональність”, тобто динаміка взаємодії веде до неочікуваної складності. Саме тому не існує специфікації для того, щоб описати поведінку реактивних агентів. По-друге, наявність “декомпозиції задач”: реактивні агенти розглядаються як набір модулів, які діють автономно і відповідають за специфічні завдання (наприклад, зчитування, управління двигуном, розрахунки тощо). Зв'язок між модулями мінімізований і цілком низького рівня. По-третє, реактивні агенти мають тенденцію реагувати на зображення – образи, які знаходяться близько (необроблені дані в додатках), в протилежність високорівневим символічним зображенням, які використовуються іншими типами агентів. Слід сказати, що на сьогодні існує відносно незначна кількість прикладів проактивного використання реактивних агентів. Частково, завдяки цій причині, не існує стандартного методу опису їхньої дії. Насамперед, реактивні агенти використовуються в фізичних (технічних) системах як роботи. Наприклад, дослідники концерну створили Philips цифрові відео та 3-мірні аніматори на основі реактивних агентів.
12. Гібридні агенти.
Досі було розглянуто п’ять типів агентів: партнерські, інтерфейсні, мобільні, Internet-агенти та реактивні агенти. Дебати щодо того, який з цих типів є кращій, носять, скоріше академічний характер, оскільки кожний із типів має свої переваги і недоліки. Способом поєднання переваг є створення гібридних агентів. По суті мова йде про створення деяких архітектур агентів. На сьогодні існує кілька архітектур гібридних агентів. Архітектура, запропонована Фішером та іншими, може використовуватися для того, щоб створити такого агента, як, наприклад, автономний робот. Архітектура складається з бази знань агентів і зв'язаного блоку управління. Є також три шари управління в цій архітектурі: 1) шар, що базується на поведінці (BBL). 2) локальний шар планування (LPL). 3) кооперативний шар планування (CPL). Очевидно, архітектура є симбіозом дорадчої і реактивної філософії. Реагуюча частина каркаса, який слугує для дієвості, реактивності, імплементується за допомогою BBL, який містить набір зразків поведінки (PS), точніше,правила щодо дій в конкретних ситуаціях. Вони описують реагуючу “майстерність” агента, який здійснює швидке розпізнавання ситуації для того, щоб реагувати на критичні в часі ситуації. Проміжний LPL-шар імплементує локальну керовану метою поведінку, в той час як найвищий CPL-шар дає агенту можливість спланувати/кооперуватися з іншими агентами для того, щоб досягнути мульти-агентних планів, а також для того, щоб вирішити конфлікти. LPL і CPL слугують для більшого «обдумування». Ці всі шари, працюють з різними моделями в базах знань агентів:BBL, LPL і CPL оперують з “світовими”, розумовими і соціальними моделями відповідно. Кожний шар InteRRaP також складається з двох процесів – SG і PS, які взаємодіють один з одним, а також з сусідніми шарами. Ці шари працюють асинхронно.
