- •1. Програмні агенти та мультиагентні системи. Коротка історична довідка.
- •2. Автономні агенти та їх класифікація.
- •3. Поняття програмного агента.
- •4. Властивості програмних агентів.
- •5. Таксономія програмних агентів.
- •6. Приклади використання програмних агентів.
- •7. Партнерські агенти.
- •8. Інтерфейсні агенти.
- •10. Інформаційні та Internet агенти.
- •9. Мобільні агенти.
- •11. Реактивні агенти.
- •12. Гібридні агенти.
- •13. Суть мультиагентних систем та деякі основні поняття.
- •14. Елементи реалізації мультиагентних систем.
- •15. Зв'язок в мультиагентних системах.
- •16. Питання взаємодії агентів в мультиагентних системах.
- •17. Когерентність та координація в мультиагентних системах.
- •18. Переваги мультиагентних систем.
- •19. Основні характеристики і види взаємодії агентів.
- •20. Критерії і ситуації взаємодії агентів.
- •21. Причини взаємодії агентів.
- •22. Установлення базових типів співробітництва і суперництва агентів у мас.
- •23. Кооперація агентів.
- •24. Вимоги до мов програмування агентів.
- •25. Класифікація мов програмування агентів.
- •26. Порівняльна характеристика мов. Мова Java.
- •27. Порівняльна характеристика мов. Мова kqml.
- •28. Порівняльна характеристика мов. Мова sktp та мова April.
- •29. Порівняльна характеристика мов. Мова kif.
- •30. Порівняльна характеристика мов. Мова AgentSpeak.
- •31. Порівняльна характеристика мов. Мова TeleScript.
- •32. Порівняльна характеристика мов.Мова Agent-Tcl та мова Oz.
- •33. Порівняльна характеристика мов. Мова akl та мова Penguin.
- •34. Висхідний і низхідний підходи до проектування мас.
- •35. Еволюційне та коеволюційне проектування мас.
- •36. Опис ключових моделей, що визначають мас.
- •37. Основи стандартної методології проектування мас.
- •38. Основи об’єктно-орієнтованої розробки мас.
- •39. Методика низхідного проектування мас.
- •40. Архітектура взаємодії системи агентів.
- •41. Загальна класифікація архітектур.
- •42. Архітектури агентів, засновані на знаннях.
- •43. Архітектура на основі планування (реактивна архітектура).
- •44. Приклади архітектур агентів.
- •45. Вимоги до інструментальних засобів для побудови мультиагентних систем.
- •46. Інструментальне середовище mas-dk.
- •47. Інструментальне середовище jade (Java Agent Development Framework).
- •48. Інструментальне середовище ingenias Development Kit (idk).
- •49. Інструментальне середовище jason.
- •50. Інструментальний програмний комплекс disit (Distributed Intellectual System Integrated Toolkit).
- •51. Мультиагентні системи в електронній комерції.
- •52. Мультиагентна система для підтримки прийняття рішень на фондовому ринку.
- •53. Мультиагентні системи для вирішення задач логістики.
- •54. Мультиагентні системи в державному управлінні та соціальній сфері.
- •55. Мультиагентні системи в електроенергетиці.
- •56. Моделювання як спосіб вирішення проблем в реальному світі.
- •57. Імітаційне моделювання та його основні парадигми.
- •58. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання.
- •59. Агентно-орієнтоване моделювання. Суть агентно-орієнтованого моделювання. Побудова агентних моделей. Засоби розробки систем аом.
- •60. Соціально-економічні системи як сукупності активних агентів.
- •61. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Агентно-орієнтоване моделювання діяльності на фондовому ринку.
- •62. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Агентно-орієнтоване моделювання ланцюгів постачань на підприємствах.
- •63. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем. Використання агентно-орієнтованого моделювання в банківській діяльності.
- •64. Приклади агентно-орієнтованого моделювання соціально-економічних процесів та систем.
15. Зв'язок в мультиагентних системах.
Зв'язок дає можливість агентам в мультиагентній системі обмінюватисьінформацією, на основі якої вони координують свої дії і співробітничають один з одним. На сьогодні існує кілька шляхів обміну інформацією між агентами в мультиагентних системах Агенти можуть безпосередньо обмінюватись повідомленнями, вони можуть об'єднуватися в систему на федеративних умовах і зв'язуватись через спеціальних агентів – помічників, або ж вони можуть передати повідомлення спеціальними каналами зв’язку. Інший популярний підхід, який використовується для надання агентам можливості мати стосунки, це загальнодоступне сховище даних, в яке інформація може бути відіслана і з якої вона може бути отримана.1) Прямий зв'язок. Прямий зв'язок включає прямі фізичні лінії зв'язку з іншими агентами, використовуючи такі протоколи, як, наприклад, TCP/IP, які забезпечують безпечне надходження пакетів повідомлень за допомогою здійснення кінцевого підтвердження. Фізичний зв'язок слід розуміти так, що агенту необхідно бути обізнаним з іншим агентом в системі. Адреси агентів можуть бути одержані або як частина отриманихповідомлень від інших агентів, або від централізованого об'єкту, наприклад,менеджера діалогу, який є своєрідною довідковою службою, до якої всі агенти приєднуються та реєструються в системі. Такий зв'язок є доцільним у ситуаціях, де агент бере участьв діалозі з іншим агентом, і знає точно, до кого слід надіслати повідомлення. 2) Федеративні системи. Коли кількість агентів в системі стає дуже великою (наприклад, як в Internet), то вартість та існуючі процедуриобробки, які мають місце при прямому зв'язку, стають на заваді. Популярна альтернатива прямому зв'язку, якадозволяє подолати зазначенітруднощі, - це організувати набір агентів в об'єднану на федеративних умовах систему. 3) Трансляційний зв'язок. Два головні популярні підходи в трансляційному зв'язку - це контрактно-мережний підхід та підхід з розподілом специфікацій. У контрактно-мережному підході до взаємодії агенти в разі потреби розподіляють запити для пропозицій (передані повідомлення) до інших агентів. Одержувач повідомлень оцінює такі запити і, якщо здатний, представляє пропозиції ціни (пряме повідомлення) агентам, що ініціювали запит. Ініціаторивикористовують ці пропозиції для того, щоб визначитись, з яким агентом укладати контракт (пряме повідомлення). 4) Блекбоард-системи. В теорії штучного інтелекту блекбоард - це модель розподіленої пам'яті, що часто використовується. Фактично це репозитарії, в які агенти записують повідомлення, надсилають часткові результати та з яких отримують інформацію.
16. Питання взаємодії агентів в мультиагентних системах.
Важливим моментом в реалізації МАС є взаємодія. В загальному випадку взаємодія визначається як тип колективної дії,в рамках якої один агент проявляє дію або приймає рішення, на які впливають наявність або знання іншого агента. Вона є суто розподіленим поняттям, оскільки базується на координованій дії агентів-учасників. Оскількибудь-яка дія в системі зазвичай орієнтована на досягнення цілі, то більшість взаємодій продиктовані цілями. Це є важливим базовим поняттям в імплементації мультиагентних систем, оскільки саме процес взаємодії робить можливим об'єднання власних зусиль кількома розумними агентами. Достатньо різнорідна і розподілена природа мультиагентних систем робить імплементацію взаємодії між агентами складним процесом. Працюючи з розподіленими агентами, важливо розробити чітко виражену спільну мову для зв'язку з незалежною від агента семантикою,де агенти можуть зв'язуватись з собі подібними за допомогою обміну повідомленнями і взаємодіяти разом через чіткі лінгвістичні дії. Фактично саме цим агенти відрізняються від об'єктів. Об'єкти можуть взаємодіяти один з одним за допомогою об'єктно-залежних методів доступу. Такі методи можуть відрізнятися від одного об'єкта до іншого. Мова зв'язку агентів в мультиагентній системі повинна бути незалежною від агентів. Агенти повинні зв'язуватись через загальний інтерфейс повідомлень, який є незалежним від їхніх внутрішніх структур даних. Це робить нагальною потребу дізнатись про те, які знання треба представити для зв'язку і як це зробити. Оскільки суміжні агенти мають різні бази знань, то мовна система повинна допускати наявність цих відмінностей для того, щоб зв'язок і співробітництво були успішними, незважаючи на ці невідповідності. Так, кожний агент повинен мати лінгвістичний шар, що підтримує незалежну від агента семантику, яка забезпечує базований на повідомленнях інтерфейс, незалежний від структур внутрішніх даних агентів та алгоритмів.При розгляді мультиагентних систем теорія мовної дії спільнотиє одним з найбільш загальних методів, які використовуються для створення лінгвістичного шару та формалізації лінгвістичних дій агентів. Теорія мовної дії мала значний вплив на розуміння відношень між внутрішнім станом агентів і висловленнями, якими вони обмінюються з іншими агентами. Вона визначає зв'язок і взаємодію, виходячи з цілей та знань учасників і запланованих дій для того, щоб змінити ці знання, і забезпечує уніфікований опис дій і зв'язку, де із зв'язком поводяться так, як з дією. Вона базується на тому, що висловлення агентів є непросто пропозиціями (правильними або фальшивими), а насамперед намаганнями частини агентів перенести деяку віру, знання або мету. В теорії мовної дії використовується поняття перформативностей для того, щоб дозволити агенту передавати віру, бажання та мету.
