3. Віддієслівні іменники

Для назв процесів (дій, подій) фахова мова, крім дієслів, широко вживає віддієслівні іменники, тобто утворені від дієслівних основ іменники, які означають опредметнений процес. Дія стає абстрагованою, уявленою в цілому.

Що відбувається у разі заміни Д. на І.

1) віддієслівні іменники означають те саме, що й дієслова, від яких їх утворено, але виконують у реченні типові для іменника функції підмета або керованого другорядного члена речення;

2) переходячи в іменник, дієслово втрачає дієслівні категорії часу, способу та особи, а набуває іменникових категорій відмінка, числа, роду;

3) з дієслівних категорій українські віддієслівні іменники зберігають лише категорію виду початкового дієслова, від якого їх утворено. Тому доречно буде замість довгих словосполук віддієслівний іменник, утворений від дієслова недоконаного (доконаного) виду вживати коротшу назву – іменник недоконаного (доконаного) виду.

У цьому полягає кардинальна різниця між українською та російською мовами, оскільки відповідні російські віддієслівні іменники категорію виду втрачають. Тому зазвичай парі українських дієслів (наприклад, знищувати / знищити) відповідає пара російських уничтожать / уничтожить, а парі українських віддієслівних іменників знищування / знищення відповідає лише один російський – уничтожение.

Отже, українська мова, на відміну від російської, здатна не тільки формою дієслова, а й формою віддієслівного іменника завжди чітко розрізняти поняття незавершеного та завершеного процесу. Тому не слід калькувати російську мову і вживати українські віддієслівні іменники на ‑ння, ‑ття як нейтральні стосовно видових ознак. Наприклад, неправильно писати: Усі роботи призупинено після розривання договору (правильно – після розірвання, тобто після події), Розірвання договору включає певні стадії (правильно розривання, бо тут йдеться саме про незавершений процес). Такі помилки ускладнюють сприйняття тексту в цілому, а іноді навіть спотворюють семантичне значення термінів. На жаль, зазначений хибний підхід усталився не тільки у практичному слововживанні, але й у деяких російсько-українських словниках, про що свідчать статистичні дані.

В українській фаховій мові віддієслівні іменники недоконаного виду треба вживати, коли потрібно наголосити на перебігу процесу, а не на його результаті. Ними, як і дієсловами, від яких їх утворено, позначають загальну абстрактну назву процесу, не визначеного ні за тривалістю, ні за кількістю циклів. На ці іменники не поширюється семантико-граматичний зміст, пов’язаний з числом. Тому диференційною граматичною ознакою таких іменників-дериватів є, як відомо, неповна парадигма числа: їх треба вживати тільки в однині, наприклад, лабораторія досліджування теплотривкості, метод визначання напрямку.

Віддієслівні іменники доконаного виду слід використовувати, коли йдеться про подію, тобто повністю завершений процес або завершений етап цього процесу, що його характеризує саме результат, досягнутий у кінцевій точці. Наприклад: Проаналізуймо явища, які відбуваються після ввімкнення струму; Розірвання кола спричинює такі явища. Віддієслівні іменники доконаного виду можна вживати в множині, якщо кількість подій якось визначено: серія досліджень теплотривкості, кількість визначень напрямку.

Серед віддієслівних іменників виділяємо й іменники, які втратили дієслівну семантику, а замість неї набули власне-іменникову семантику предметності. У науково-технічній та діловій мові ними позначають наслідок події в широкому розумінні, а саме: результат, об’єкт, місце, стан, явище, що виникає внаслідок події (наприклад: відбиток, відкол, заготівка, розколина, спрямовання, угруповання, устаткування, абсорбція, індукція, корозія); назву величини, що характеризує цей об’єкт чи стан (наприклад: витримка, зріст, напруга); приріст, пробіг, розмір, тиск); назви учасників процесів (наприклад: викладач, керівник, годувальник, кресляр, водій, учитель, погонич, вихованець, бігун). Вочевидь таким віддієслівним іменникам категорія виду вже не притаманна.

Отже, ми пересвідчилися, що українській мові не тільки на рівні дієслів, а й на рівні віддієслівних іменників притаманно розрізняти незавершений процес (дію), завершений процес (подію) та наслідок події, позначаючи їх різними спільнокореневі віддієслівними іменниками, наприклад:

 

Дія	Подія	Наслідок
виводження	виведення	вивід
винаходження	винайдення	винахід
випускання	випущення	випуск
розтягування	розтягнення	розтяг

 

Але окремі віддієслівні іменники мають декілька значень. Наприклад: сидіння – 1. Дія і стан за значенням сидіти; 2. Місце або предмет, на якому сидять, на який сідають. Перше значення – це віддієслівний іменник, утворений на морфологічному ступені субстантивації. Він зберігає категорію виду початкового дієслова сидіти – недоконаний вид. Друге значення – віддієслівний іменник, що набув власне-іменникову семантику. Йому категорія виду не притаманна.

7.2. Проблемні аспекти вживання деяких граматичних категорій

Іменник

Категорія роду

Рід абревіатур

1. Відмінювані абревіатури, утворені поєднанням початкової частини слова (чи частин слова) з повною формою іменника, зберігають значення оду відповідного іменника: довгоочікувана зарплата, студентська профспілка, міська санепідемстанція, столичний педуніверситет.

2. Відмінювані абревіатури, що утворюються з початкових звукосполучень або звуків кількох слів, а також ті, що утворюються поєднанням початкових частин слів, значення чоловічого роду набувають за зовнішньою подібністю до іменників ІІ-ої відміни на приголосний: Ковельський ліспромгосп, районний військоммат, Центральний загс, найкращий вуз, занедбаний колгосп. 3. Невідмінювані абревіатури, утворені поєднанням початкової частини першого слова повної назви з формою непрямого відмінка другого слова, мають рід першого складового елемента: нечесний завскладом, суворий комроти, веселий помкомвзводу.

4. Рід інших невідмінюваних абревіатур визначається за родом іменника, який входить до абревіатури в називному відмінку однини: міський райвно (відділ - чол.рід), важлива НТР (революція - жін.рід). Проте тут можуть бути і винятки: НАТО повідомило - середній рід (набуто за зовнішньою подібністю до іменників середнього роду). До речі, це запозичена абревіатура - НАТО (NATO - North Atlantic Treaty Organization - з англ. Північно-атлантична договірна організація). Подібно до цього набувають рід і такі абревіатури як ЮНЕСКО, ООН, ЄЕС.