39. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

- нещасні випадки із смертельним наслідком;

- групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками незалежно від тяжкості ушкодження їх здоров'я;

- випадки смерті на підприємстві;

- випадки зникнення працівника під час виконання ним трудових обов'язків.

Спеціальне розслідування нещасних випадків проводять протягом не більше 10 робочих днів. У разі необхідності встановлений термін може бути продовжений органом, який призначив розслідування.

40. Функції комісії зі спеціального розслідування нв та її склад.

Комісія зобов'язана протягом трьох діб:

• обстежити місце нещасного випадку; якщо це можливо, одержати пояснення потерпілого; опитати свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

• визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

• з'ясувати обставини і причини нещасного випадку;

• визначити, чи пов'язаний цей випадок з виробництвом;

• установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

• скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі – акт форми Н-5) у трьох примірниках, а також акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі – акт форми Н-1) у шести примірниках, якщо цей нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом, або акт про нещасний випадок, не пов'язаний з виробництвом, за формою НПВ (далі – акт форми НПВ), якщо цей нещасний випадок визнано таким, що не пов'язаний з виробництвом, і передати їх на затвердження роботодавцю;

• у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім акта форми Н-1 скласти також карту обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі – карта форми П-5) у чотирьох примірниках.

До складу комісії зі спеціального розслідування входять: посадова особа органу державного нагляду за охороною праці (голова комісії), представник відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду, представники органу, до сфери управління якого належить підприємство, а у разі його відсутності - відповідної місцевої держадміністрації або виконавчого органу місцевого самоврядування, роботодавця, профспілкової організації, членом якої є потерпілий, вищестоящого _ профспілкового органу або уповноважений трудового колективу з питань охорони праці, якщо потерпілий не є членом профспілки, а у разі розслідування випадків виявлення гострих професійних захворювань (отруєнь) - також спеціаліст відповідної установи (закладу) державної санітарно-епідеміологічної служби.

41. Порядок розслідування та облік випадків професійних захворювань.

Всі уперше виявлені хронічні захворювання і отруєння підлягають розслідуванню. Професійний характер захворювання визначається експертною комісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичного закладу, якому надано таке право МОЗ.

Зв'язок профзахворювання з умовами роботи працівника визначається на підставі клінічних даних і санітарно-гігієнічної характеристики умов праці хворого, визначених санепідемстанцією.

Така характеристика видається після запиту керівника лікувально-профілактичної установи, яка обслуговує дане підприємство. Для встановлення остаточного діагнозу і зв'язку профзахворювання з впливом виробничих чинників і трудового процесу фахівець з професійної патології направляє хворого до спеціалізованої лікувально-профілактичної установи відповідно до переліку МОЗ. Якщо встановлений факт профзахворювання, ця установа складає повідомлення. Протягом 3 днів це повідомлення направляє підприємству, в санітарно-епідеміологічну станцію і лікувально-профілактичній установі, яка обслуговує це підприємство.

Власник підприємства зобов'язаний організувати розслідування причин кожного випадку профзахворювання протягом 7 днів після отримання повідомлення.

Розслідування проводиться комісією, створеною наказом керівника санепідемстанції в складі:

1) співробітника санепідемстанції (голова);

2) представника профспілкової організації;

3) представника трудового колективу;

4) представника лікувально-профілактичної установи;

5) фахівця з професіональної патології;

6) представника місцевого органу охорони здоров'я.

Комісія складає акт розслідування за спеціальною формою в кількості 5 екземплярів протягом 3 діб після закінчення розслідування. Акти направляють:

1) хворому;

2) підприємству, де виявлено профзахворювання;

3) лікувально-профілактичній установі;

4) профспілковій організації;

5) 1 екземпляр залишається у санепідемстанції для аналізу і контролю.