90. Забезпечення геологічних об’єктів пожежним обладнанням іводопостачанням

Число і номенклатура основних видів пожежного обладнаннянеобхідного для захисту геологічних об’єктів визначається відповідниминормами. Протипожежне водопостачання проводять за СНиП 11-31-74.

Якщо організація (підприємство) розміщене недалеко від річок іозер, то до них облаштовують зручні під’їзди для пожежних автомобілів.За відсутності природних джерел води або водопроводів споруджуютьштучні водоймища і резервуари, при цьому в кожному водоймищі напожежогасіння зберігають половинний запас води і повинен бути об’ємоміз розрахунку 5 л/с протягом 3 годин. Для населених пунктів з числомжителів до 50 осіб і окремих виробничих приміщень об’ємом не менше1000 м3. В населених пунктах з числом жителів від 50 до 500 осіб і напідприємствах, розміщених в межах цих населених пунктів, недоторканийпротипожежний запас води повинен складати не менше 60 м3 виходячи ізрозходу води 5 л/с при гасінні однієї пожежі протягом 3 годин.

При влаштуванні відкритих водоймищ або резервуарів длязберігання протипожежного запасу води приймають теплоізолюючіпідсипки.

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння влаштовуютьспеціальні пожежні щити. Щити для кріплення пожежного інструменту,інвентаря і вогнегасників фарбують у білий колір з червоною окантовкоюшириною 20-30 мм. Пожежні мотопомпи, вогнегасники, пожежні крани,котушки пожежних рукавів, бочки і ящики, дерев’яні ручки сокир, лопат,відра фарбують у червоний колір.

Особливі вимоги висувають до розміщення вогнегасників. Їхпідвішують на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги нижнього торцявогнегасника і на віддалі не менше 1,2 м від краю дверей при їхвідкриванні.

91. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами

Найбільш вагомими є:

Токсичні продукти згорання становлять найбільшу загрозу дляжиття людини, особливо при пожежах у будівлях.Так, при горінні пінополіуретану та капрону утворюєтьсяціаністий водень (синильна кислота), при горінні вініпласту – хлористийводень та оксид вуглецю, при горінні лінолеуму - сірководень та сірчистийгаз і т.д.

Вогонь – надзвичайно небезпечний фактор пожежі, однак випадкийого безпосередньої дії на людей досить нечасті.Під час пожежітемпература полум’я може досягати 1200-1400 С і у людей, щознаходяться у зоні пожежі випромінювання полум’я можуть викликатиопіки та больові відчуття.

Небезпека підвищеної температури середовища полягає в тому, щовдихання розігрітого повітря разом з продуктами згорання може призвестидо ураження органів дихання та смерті.

Вибухи, витікання небезпечних речовин можуть бути спричиненіїх нагріванням під час пожежі, розгерметизацією ємностей татрубопроводів з небезпечними рідинами та газами. Вибухи збільшують

площу горіння і можуть призводити до утворення нових вогнищ. Люди, щоперебувають поблизу, можуть підпадати під дію вибухової хвилі, діставатиураження уламками.

Руйнування будівельних конструкцій відбувається внаслідоквтрати ними несучої здатності під впливом високих температур та вибухів.При цьому люди можуть одержати значні механічні травми, опинитися підуламками завалених конструкцій. До того ж, евакуація може бути простонеможливою внаслідок завалів евакуаційних виходівта руйнування шляхівевакуації.

Паніка восновному спричинюється швидкими змінами психічногостану людини, як правило депресивного характеру в умовах екстремальноїситуації (пожежі). Більшість людей потрапляють в складні та неординарніумови, якими характеризується пожежа, вперше і не мають відповідноїпсихічної стійкості та достатньої підготовки щодо цього. Коли діяфакторів пожежі перевищує межу психофізіологічних можливостейлюдини, остання може піддатися паніці.