- •1. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •2. Класифікація факторів виробничого середовища, що впливають на формування умов праці.
- •3. Класифікація хімічних небезпечних факторів за характером впливу на організм людини
- •4. Що таке гдк у робочій зоні. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини
- •5. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Загальні питання безпеки праці при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •7. Перелік геологорозвідувальних робіт з підвищеною небезпекою.
- •8. Атестація робочих місць
- •9. Зони небезпеки та їх огородження
- •10. Світлова та звукова сигналізація
- •11.Запобіжні надписи та сигнальні фарбування.
- •12. Засоби захисту від небезпечних виробничих факторів при проведенні геологорозвідувальних робіт.
- •13. Заходи безпеки при підготовці до польових робіт
- •14. Заходи безпеки при організації польового табору
- •15. Зб при розвантажувально-навантажувальних роботах
- •16. Зб при переїздах на автомобілях
- •17. Навчання та інструктажі на геологорозвідувальних підприємствах
- •18. Колективний договір на геологорозвідувальних підприємствах
- •19. Що таке державне соц. Страхування від нещасного випадку?
- •20. Завдання страхування від нещасного випадку та сфера дії Закону про заг. Обовязкове держ.Соц.Страхування.
- •21. Складові законодавства про страхування від нещасного випадку та осн.Його принципи.
- •22. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку, які підлягають страхуванню.
- •23. Яка процедура страхування працівників та реєстрації страхувальників страховиком.
- •24. Що таке страховий ризик і страховий випадок?
- •25. Що таке фонд соц. Страхування від нещасних випадків та управління фондом?
- •26. Які соц.Послуги і виплати,що здійснюються фондом соц.Страх. Від нещасних випадків?
- •27. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.
- •28. Обов'язки та права працівників на охорону праці.
- •29. Основні функції служби охорони праці на підприємстві.
- •30. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •31. Які є органи державного нагляду за дотриманням законів про охорону праці.
- •32. Як охороняється праця неповнолітніх та жінок.
- •33. Як охороняється праця інвалідів?
- •34. У яких випадках проводиться розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •35. Обов'язки безпосереднього керівника робіт у разі настання нещасного випадку.
- •36. Обов'язки роботодавця у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •37. Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •38. Що таке акти розслідування н-1, н-5 і їх характеристика, їх реєстрація та затвердження.
- •39. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
- •40. Функції комісії зі спеціального розслідування нв та її склад.
- •41. Порядок розслідування та облік випадків професійних захворювань.
- •42. Основні заходи підготовки до робіт з радіоактивними речовинами
- •43. Які є види іонізуючого випромінювання та їх характеристика.
- •44. Що таке радіоактивність та дози радіоактивного випромінювання
- •45. Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
- •46. Нормування іонізуючого випромінювання.
- •47. Захист від іонізуючого випромінювання при підготовці до польових робіт.
- •48 Заходи захисту при транспортуванні радіоактивних речовин
- •49 Заходи захисту іонізуючого випромінювання у процесі досліджень у свердловинах
- •50 Заходи захисту при аварійному забрудненні радіонуклідами ділянки навколо свердловини
- •52. Джерело і характеристика електромагнітного поля
- •53. Вплив електромагнітного поля на організм людини
- •54. Нормування рівнів електромагнітного поля на робочих місцях.
- •55. Захист від електромагнітного поля
- •56. Заходи безпеки при вдборі взірців порід із гірничих виробок
- •57. Заходи безпеки при відборі керну із свердловин та при його складуванні.
- •58. Заходи безпеки при обробці взірців порід
- •59.Заходи безпеки перед розкриттям продуктивних нафтогазових горизонтів
- •60.Заходи безпеки при проведенні вибухових робіт. Поняття про вибух та класифікація вибухових речовин
- •61. Для підривання зарядів вр застосовуються наступні способи:
- •62.Визначення безпечної відстані при проведенні вр
- •63. Зб при зберіганні вибухових речовин. Базові та розхідні склади.
- •64. Заходи безпеки при транспортуванні та перенесенні вибухових речовин.
- •65. Зб при проведенні вибухових робіт при відкритих і підземних гірничих виробках
- •66.Заходи безпеки при проведенні сейсмічних робіт з використанням вибухових матеріалів
- •67. Безпека праці при роботі з невибуховими джерелами сейсмічних коливань (над)
- •68. Безпека праці при проведенні наземних електророзвідувальних робіт
- •69. Безпека праці при прострівально-підривних роботах у свердловинах
- •70. Заходи безпеки при гасінні пожеж за допомогою вибуху у свердловинах
- •71. Загальні вимоги до безпеки при проведенні камеральних і лабораторних робіт
- •72.Поняття про ультразвук та заходи безпеки при використанні його у процесі дослідження у свердловинах
- •73. Визначення електробезпеки та основні причини нещасних випадків при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •74. Дія електричного струму на організм людини та перша долікарська допомога при ураженні ним людини
- •75. Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне заземлення (схема)
- •77.Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне вимкнення (схема)
- •78.Поняття про крокову напругу та захист від неї.
- •79. Заземлюючі улаштування. Класифікація заземлювачів.
- •80. Порядок розрахунку визначення опору розтікання струму одинокого стержневого заземлювача.
- •81. Поняття про статичну електрику та захист від неї при транспортування нафтопродуктів.
- •82. Поняття про атмосферну електрику та захист від неї.
- •83. Характерні причини виникнення пожеж на геологічних підприємствах
- •84. Поняття про пожежу. Види горіння.
- •85.Пожежонебезпечні властивості речовин та пожежонебезпечні зони
- •86.Основні організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація
- •87.Основні вогнегасні речовини, що використовуються на геолого-розвідувальних об’єктах та пожежна техніка для їх захисту
- •88.Загальні вимоги пожежної безпеки при підготовці та проведенні геологорозвідувальних робіт
- •89. Пожежна небезпека при проведенні пошуково-зйомочних робіт.
- •90. Забезпечення геологічних об’єктів пожежним обладнанням іводопостачанням
- •91. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •92. Категорії приміщень та будівель з пожежної небезпеки
61. Для підривання зарядів вр застосовуються наступні способи:
вогневий;
електричний;
механічний;
хімічний;
При вогневому та електричному способі може застосовуватись також вибух за допомогою детоную чого шнура. Механічний та хімічний способи підривання знаходять широке застосування в підривних засобах різних мін.
Вогняний спосіб застосовується для підривання одиночних зарядів ВР або для різночасового підривання серії зарядів, коли вибух одного з них не може зіпсувати інший заряд або другу серію.
При вогняному способі підривання зарядів здійснюється запальною трубкою, яка складається з капсули-детонатора та вогнепровідного шнура.
Капсули-детонатори застосовуються для збудження детонації зарядів ВР.
У військах для підривних робіт застосовуються капсули-детонатори №8-А, це відкрита з одного кінця циліндрична алюмінієва гільза, в нижній частині якої запресовано брезантну вибухову речовину таку як, тетріл, тен або гексоген, а зверху – ініціюючу вибухову речовину – азід свинцю та тенерес. Заряд капсули-детонатора прикривається зверху алюмінієвою чашечкою з круглим отвором в центрі, закритим шовковою сіткою. Можуть також застосовуватись капсули-детонатори №8-М, №8-С, №8-Б, які мають відповідно мідну, стальну або паперову гільзу з латунною або мідною шашечкою, а в якості ініціюючої вибухової речовини –гримучу ртуть. В капсулах-детонаторах цього типу отвори чашечок можуть не мати прикриваючої сітки.
Капсули-детонатори вибухають від декількох іскор вогнепровідного шнура, від полум'я електрозапальника або від вибуху детонуючого шнура.
Від удару, тертя та нагрівання вони можуть вибухати. До місць виконання підривних робіт капсули-детонатори повинні транспортуватися в заводській упаковці або в спеціальних пеналах.
Вогнепровідні шнури складаются з порохової серцевини з однією направляючою ниткою всередині та декількох внутрішніх і зовнішніх опліток і оболонок зовнішній діаметр шнура 8-6мм.
62.Визначення безпечної відстані при проведенні вр
Безпечна відстань від повітряної хвилі:
Rхв – безпечна відстань
Q – маса заряду вибухової речовини, кг.
Кхв – коефіцієнт пропорційності величини зарядів і змінюється від 2 до 60(табличні дані).
Розмір безпечної відстані до людини буде дорівнювати:
Розрахунок безпечної відстані з врахуванням сейсмічності необхідно враховувати, оскільки при проведенні вибухів відбувається коливання грунту, що є небезпечним для навколишніх будинків та споруд і визначається за формулою:
де, Кс – коефіцієнт, що залежить від інженерно-геологічних характеристик грунту. Для скельних порід Кс=3, для глинистих – Кс=20,
α – коефіцієнт, що залежить від показника вибуху (таблична величина).
Визначення безпечної відстані по передачі детонації. Вибух в заряді може викликати вибух інших зарядів, вибухових матеріалів, що знаходяться на складах, у св-нах, шурфах. Для недопущення цього проводять розрахунок безпечної відстані по детонації:
Кд – коеф. що залежить від виду вибухової речовини
Д – ефективний розмір (найменший лінійний розмір заряду).
Визначення безпечної відстані від дії розірваної породи. Визначається з таблиць. Для прикладу мінімальний допустимий радіус вибуху на відкритих роботах при заряді масою до 20 кг. складе 300м. , в шурфах – 100м., а в свердловинах – 30м.
