- •1. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •2. Класифікація факторів виробничого середовища, що впливають на формування умов праці.
- •3. Класифікація хімічних небезпечних факторів за характером впливу на організм людини
- •4. Що таке гдк у робочій зоні. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини
- •5. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Загальні питання безпеки праці при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •7. Перелік геологорозвідувальних робіт з підвищеною небезпекою.
- •8. Атестація робочих місць
- •9. Зони небезпеки та їх огородження
- •10. Світлова та звукова сигналізація
- •11.Запобіжні надписи та сигнальні фарбування.
- •12. Засоби захисту від небезпечних виробничих факторів при проведенні геологорозвідувальних робіт.
- •13. Заходи безпеки при підготовці до польових робіт
- •14. Заходи безпеки при організації польового табору
- •15. Зб при розвантажувально-навантажувальних роботах
- •16. Зб при переїздах на автомобілях
- •17. Навчання та інструктажі на геологорозвідувальних підприємствах
- •18. Колективний договір на геологорозвідувальних підприємствах
- •19. Що таке державне соц. Страхування від нещасного випадку?
- •20. Завдання страхування від нещасного випадку та сфера дії Закону про заг. Обовязкове держ.Соц.Страхування.
- •21. Складові законодавства про страхування від нещасного випадку та осн.Його принципи.
- •22. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку, які підлягають страхуванню.
- •23. Яка процедура страхування працівників та реєстрації страхувальників страховиком.
- •24. Що таке страховий ризик і страховий випадок?
- •25. Що таке фонд соц. Страхування від нещасних випадків та управління фондом?
- •26. Які соц.Послуги і виплати,що здійснюються фондом соц.Страх. Від нещасних випадків?
- •27. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.
- •28. Обов'язки та права працівників на охорону праці.
- •29. Основні функції служби охорони праці на підприємстві.
- •30. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •31. Які є органи державного нагляду за дотриманням законів про охорону праці.
- •32. Як охороняється праця неповнолітніх та жінок.
- •33. Як охороняється праця інвалідів?
- •34. У яких випадках проводиться розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •35. Обов'язки безпосереднього керівника робіт у разі настання нещасного випадку.
- •36. Обов'язки роботодавця у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •37. Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •38. Що таке акти розслідування н-1, н-5 і їх характеристика, їх реєстрація та затвердження.
- •39. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
- •40. Функції комісії зі спеціального розслідування нв та її склад.
- •41. Порядок розслідування та облік випадків професійних захворювань.
- •42. Основні заходи підготовки до робіт з радіоактивними речовинами
- •43. Які є види іонізуючого випромінювання та їх характеристика.
- •44. Що таке радіоактивність та дози радіоактивного випромінювання
- •45. Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
- •46. Нормування іонізуючого випромінювання.
- •47. Захист від іонізуючого випромінювання при підготовці до польових робіт.
- •48 Заходи захисту при транспортуванні радіоактивних речовин
- •49 Заходи захисту іонізуючого випромінювання у процесі досліджень у свердловинах
- •50 Заходи захисту при аварійному забрудненні радіонуклідами ділянки навколо свердловини
- •52. Джерело і характеристика електромагнітного поля
- •53. Вплив електромагнітного поля на організм людини
- •54. Нормування рівнів електромагнітного поля на робочих місцях.
- •55. Захист від електромагнітного поля
- •56. Заходи безпеки при вдборі взірців порід із гірничих виробок
- •57. Заходи безпеки при відборі керну із свердловин та при його складуванні.
- •58. Заходи безпеки при обробці взірців порід
- •59.Заходи безпеки перед розкриттям продуктивних нафтогазових горизонтів
- •60.Заходи безпеки при проведенні вибухових робіт. Поняття про вибух та класифікація вибухових речовин
- •61. Для підривання зарядів вр застосовуються наступні способи:
- •62.Визначення безпечної відстані при проведенні вр
- •63. Зб при зберіганні вибухових речовин. Базові та розхідні склади.
- •64. Заходи безпеки при транспортуванні та перенесенні вибухових речовин.
- •65. Зб при проведенні вибухових робіт при відкритих і підземних гірничих виробках
- •66.Заходи безпеки при проведенні сейсмічних робіт з використанням вибухових матеріалів
- •67. Безпека праці при роботі з невибуховими джерелами сейсмічних коливань (над)
- •68. Безпека праці при проведенні наземних електророзвідувальних робіт
- •69. Безпека праці при прострівально-підривних роботах у свердловинах
- •70. Заходи безпеки при гасінні пожеж за допомогою вибуху у свердловинах
- •71. Загальні вимоги до безпеки при проведенні камеральних і лабораторних робіт
- •72.Поняття про ультразвук та заходи безпеки при використанні його у процесі дослідження у свердловинах
- •73. Визначення електробезпеки та основні причини нещасних випадків при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •74. Дія електричного струму на організм людини та перша долікарська допомога при ураженні ним людини
- •75. Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне заземлення (схема)
- •77.Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне вимкнення (схема)
- •78.Поняття про крокову напругу та захист від неї.
- •79. Заземлюючі улаштування. Класифікація заземлювачів.
- •80. Порядок розрахунку визначення опору розтікання струму одинокого стержневого заземлювача.
- •81. Поняття про статичну електрику та захист від неї при транспортування нафтопродуктів.
- •82. Поняття про атмосферну електрику та захист від неї.
- •83. Характерні причини виникнення пожеж на геологічних підприємствах
- •84. Поняття про пожежу. Види горіння.
- •85.Пожежонебезпечні властивості речовин та пожежонебезпечні зони
- •86.Основні організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація
- •87.Основні вогнегасні речовини, що використовуються на геолого-розвідувальних об’єктах та пожежна техніка для їх захисту
- •88.Загальні вимоги пожежної безпеки при підготовці та проведенні геологорозвідувальних робіт
- •89. Пожежна небезпека при проведенні пошуково-зйомочних робіт.
- •90. Забезпечення геологічних об’єктів пожежним обладнанням іводопостачанням
- •91. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •92. Категорії приміщень та будівель з пожежної небезпеки
87.Основні вогнегасні речовини, що використовуються на геолого-розвідувальних об’єктах та пожежна техніка для їх захисту
Використовуються такі основні види вогнегасних речовин:
вода;
вода з добавками, які підвищують її вогнегасну здатність;
піна;
газові вогнегасні суміші;
вогнегасні порошки;
комбіновані вогнегасні суміші.
Вибір вогнегасної речовини та способу її подачі визначається умовами виникнення й розвитку пожежі.
Кожному способові припинення горіння відповідає конкретний вид вогнегасних засобів, які можна поділити на:
охолоджувальні (вода, водні розчини, снігоподібна вуглекислота та ін.);
розбавлювальні (діоксид вуглецю, водяна пара, інертні гази та ін.);
ізолювальні (хімічна та повітряно-механічна піна, пісок та ін.);
засоби хімічного гальмування горіння (вогнегасні порошки, брометил, хладон та ін.).
Дамо стислу характеристику основних вогнегасних речовин.
Вода - це найбільш поширений і достатньо ефективний вогнегасний засіб. Вода має високу теплоємність і добрі охолоджувальні якості. Під час гасіння пожежі вода, а точніше, певна її кількість випаровується внаслідок контакту з високотемпературним осередком. З літра води утворюється близько 1700 л пари. При цьому відбувається розбавлення реагентних речовин. Унаслідок великих значень теплоти пароутворення вода забирає із зони горіння велику кількість тепла, що, своєю чергою, забезпечує помітний охолоджувальний ефект.
Вода має високу термічну стійкість. Розкладення її на водень і кисень відбувається при температурах понад 1700°С. Тому гасіння водою більшості горючих матеріалів та рідин є безпечним, адже температура їх горіння не перевищує 1300°С.
Найбільший вогнегасний ефект спостерігається під час застосування води у дрібнорозпиленому стані. Такою водою можна гасити навіть горючі рідини, оскільки туманоподібна хмара дрібнорозпиленої води спричиняє ізолювальний ефект. Застосування розчинів змочувачів, які зменшують поверхневий натяг води, дає можливість зменшити її витрати на гасіння деяких матеріалів на 30-50%.
Вода добре проводить електричний струм. Це треба пам'ятати під час гасіння пожеж в електроустаткованні, що перебуває під напругою.
Піна - це колоїдна дисперсна система, яка складається з пухирців газу. Стінки пухирців утворюються з розчинів поверхнево-активних речовин і стабілізаторів.
Піни поділяють на хімічні та повітряно-механічні.
Повітряно-механічна піна утворюється за допомогою спеціальних технічних пристроїв із водних розчинів поверхнево-активних речовин (піноутворювачів).
Піна має досить низьку теплопровідність. Вона здатна перешкоджати випаровуванню горючих речовин, а також проникненню парів, газів, теплового випромінювання. Все це визначає її ізолювальні властивості.
Вогнегасні порошки використовують для ліквідації горіння твердих, рідких і газоподібних речовин.
Вогнегасний ефект застосування порошків складається з:
хімічного гальмування реакції горіння внаслідок дії порошку (кристали введеного у полум'я порошку спричиняють суміжні реакції, які руйнують здатні горіти радикали або перешкоджають їх утворенню);
утворення на поверхні речовини, що горить, ізолювальної плівки;
утворення хмари порошку, яка має властивості екрана;
механічного придушення полум'я твердими частинками порошку;
виштовхування кисню із зони горіння.
Діоксид вуглецю (СО2) не має кольору та запаху. За підвищеного тиску переходить із газоподібного стану в рідкий.
Механізм припинення горіння діоксидом вуглецю базується на його здатності зменшувати шляхом розбавлення концентрації реагентних речовин домеж, коли горіння стає неможливим. Вогнегасний ефект спостерігається, коли концентрація СО2 буде не менше 30% по об'єму.
Діоксид вуглецю може подаватися до зони горіння у вигляді снігоподібної маси, здійснюючи охолоджувальну дію, оскільки СО2 перебуває у вигляді снігу при температурі мінус 78°С.
Існує два основні методи гасіння пожеж за допомогою СО2: об'ємний і поверхневий. Об'ємне гасіння здійснюється у замкнутих приміщеннях.
Вихід снігоподібного СО2 з балона при температурі навколишнього середовища 20°С становить не менше 28% (з кілограма рідкого СО2 може утворитися 280 г снігу та близько 500 л газу). Діоксид вуглецю не гасить тліючі матеріали, бо не має змочувальної здатності.
Практично всі вогнегасні речовини характеризуються комплексною дією на процес горіння. Наприклад, вода може охолоджувати, ізолювати та розбавляти речовини, що горять; піна ізолює й охолоджує; газові засоби пожежогасіння одночасно діють як інгібітори й розбавляють горючі речовини; порошки гальмують хімічні реакції й ізолюють зону горіння в разі утворення стійкої порошкової хмари. Однак припинення горіння досягається одним із застосовуваних способів, тоді як інші тільки сприяють цьому. Це визначається співвідношенням властивостей вогнегасної речовини та матеріалу, що горить.
Для кожної вогнегасної речовини існує домінуюча властивість. Для води - це охолодження, для піни - ізоляція осередку горіння, для порошку - гальмування реакції горіння, для діоксиду вуглецю - розбавлення газової та конденсованої фаз (твердої, рідкої) неоднорідної фізико-хімічної системи негорючим газом
Вибір вогнегасної речовини залежить від характеру пожежі й визначається:
властивостями та агрегатним станом речовин, що горять;
параметрами пожежі (площею горіння, інтенсивністю горіння, температурою тощо);
видом пожежі (в закритих приміщеннях та будівлях, на відкритому просторі);
умовами тепло- й газообміну на пожежі;
наявністю та кількістю вогнегасних засобів;
вогнегасною здатністю щодо гасіння речовин і матеріалів;
ефективністю способу гасіння пожежі.
Кількість та номенклатура основних видів пожежної техніки для захисту населених пунктів і об’єктів (пожежних автомобілів, мотопомп, причіпів тощо) регламентується вимогами державних та (або) галузевих стандартів, будівельних норм, правил та інших чинних нормативних актів. На стадії проектування повинна визначатися потреба об’єктів у пожежній техніці, у тому числі в первинних засобах пожежогасіння.
Використання пожежної техніки, у тому числі пожежного обладнання, інвентарю та інструмента, для господарських, виробничих та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється. У разі аварій та стихійного лиха застосування пожежної техніки для їх ліквідації можливо з дозволу органів державного пожежного нагляду.
Пересувна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи, причіпи) повинна утримуватися в опалюваних (з температурою середовища не нижче 10оС) пожежних депо або спеціально призначених для цієї мети приміщеннях (боксах), котрі повинні мати освітлення, телефонний зв’язок, тверде покриття підлоги, утеплені ворота, інші пристрої та обладнання, необхідні для забезпечення нормальних і безпечних умов роботи.
Пожежні автомобілі, мотопомпи та причіпи, введені в експлуатацію (поставлені на бойове чергування або в резерв), повинні бути у повній готовності до виїзду (застосування) по тривозі: бути справними, мати повний комплект придатного до застосування пожежно-технічного обладнання, заправлені пальним, мастильними матеріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин.
За кожним пожежним автомобілем, мотопомпою, пристосованою (переобладнаною) для цілей пожежогасіння технікою, слід закріпляти водія (моториста), який пройшов спеціальну підготовку. На пожежні автомобілі та мотопомпи повинні бути визначені бойові обслуги.
Ставлячи зазначену пожежну техніку на бойове чергування, належить організовувати цілодобове чергування на ній особового складу (членів ДПД).
На об’єкті повинен бути відпрацьований порядок направлення
і прибуття (доставки) техніки на місце пожежі згідно з розкладом виїзду, у тому числі і на поруч розташовані об’єкти житлового сектора.
Підприємство, де організовано цілодобове чергування на виїзній пожежній техніці, зобов’язане щоденно інформувати про її боєготовність найближчий підрозділ Державної пожежної охорони.
Перед введенням в експлуатацію (постановкою на бойове чергування) пожежні автомобілі, мотопомпи та причіпи необхідно піддавати випробуванням на відповідність вимогам нормативно-технічної документації за участю представників пожежної охорони.
Види, періодичність, зміст та технологічна послідовність робіт з технічного обслуговування пожежних автомобілів, мотопомп та причіпів повинні відповідати вимогам, встановленим в експлуатаційній документації на вироби конкретних типів (марок).
Пожежна техніка являє собою в основному пересувні пожежні автомобілі і змонтоване на них пожежне обладнання.
Пожежні автомобілі поділяються на автомобілі загального призначення і спеціальні пожежні автомобілі.
До пожежних автомобілів загального призначення належать автомобілі, на яких змонтовані насоси для подачі води, повітряно-механічної суміші і хімічної піни до місця виниклої пожежі.
До цієї ж групи належать автоцистерни, пересувні насосні станції, автомобілі з установками повітряно-пінного гасіння, насосно-рукавні автомобілі, причіпні та переносні мотопомпи, встановлені на автопричепах, а також спеціальні автонасоси і ручні насоси, що встановлюються і перевозяться на автопричепах.
На підприємствах місцевої промисловості найбільшу питому вагу займають пожежні автоцистерни, автонасоси, мотопомпи та ручні насоси. Пожежні автоцистерни бувають трьох типів: легкого, середнього та важкого.
Пожежні автоцистерни легкого типу змонтовані на шасі автомобілів вантажопідйомністю до 4 т.
