- •1. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •2. Класифікація факторів виробничого середовища, що впливають на формування умов праці.
- •3. Класифікація хімічних небезпечних факторів за характером впливу на організм людини
- •4. Що таке гдк у робочій зоні. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини
- •5. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Загальні питання безпеки праці при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •7. Перелік геологорозвідувальних робіт з підвищеною небезпекою.
- •8. Атестація робочих місць
- •9. Зони небезпеки та їх огородження
- •10. Світлова та звукова сигналізація
- •11.Запобіжні надписи та сигнальні фарбування.
- •12. Засоби захисту від небезпечних виробничих факторів при проведенні геологорозвідувальних робіт.
- •13. Заходи безпеки при підготовці до польових робіт
- •14. Заходи безпеки при організації польового табору
- •15. Зб при розвантажувально-навантажувальних роботах
- •16. Зб при переїздах на автомобілях
- •17. Навчання та інструктажі на геологорозвідувальних підприємствах
- •18. Колективний договір на геологорозвідувальних підприємствах
- •19. Що таке державне соц. Страхування від нещасного випадку?
- •20. Завдання страхування від нещасного випадку та сфера дії Закону про заг. Обовязкове держ.Соц.Страхування.
- •21. Складові законодавства про страхування від нещасного випадку та осн.Його принципи.
- •22. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку, які підлягають страхуванню.
- •23. Яка процедура страхування працівників та реєстрації страхувальників страховиком.
- •24. Що таке страховий ризик і страховий випадок?
- •25. Що таке фонд соц. Страхування від нещасних випадків та управління фондом?
- •26. Які соц.Послуги і виплати,що здійснюються фондом соц.Страх. Від нещасних випадків?
- •27. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.
- •28. Обов'язки та права працівників на охорону праці.
- •29. Основні функції служби охорони праці на підприємстві.
- •30. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •31. Які є органи державного нагляду за дотриманням законів про охорону праці.
- •32. Як охороняється праця неповнолітніх та жінок.
- •33. Як охороняється праця інвалідів?
- •34. У яких випадках проводиться розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •35. Обов'язки безпосереднього керівника робіт у разі настання нещасного випадку.
- •36. Обов'язки роботодавця у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •37. Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •38. Що таке акти розслідування н-1, н-5 і їх характеристика, їх реєстрація та затвердження.
- •39. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
- •40. Функції комісії зі спеціального розслідування нв та її склад.
- •41. Порядок розслідування та облік випадків професійних захворювань.
- •42. Основні заходи підготовки до робіт з радіоактивними речовинами
- •43. Які є види іонізуючого випромінювання та їх характеристика.
- •44. Що таке радіоактивність та дози радіоактивного випромінювання
- •45. Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
- •46. Нормування іонізуючого випромінювання.
- •47. Захист від іонізуючого випромінювання при підготовці до польових робіт.
- •48 Заходи захисту при транспортуванні радіоактивних речовин
- •49 Заходи захисту іонізуючого випромінювання у процесі досліджень у свердловинах
- •50 Заходи захисту при аварійному забрудненні радіонуклідами ділянки навколо свердловини
- •52. Джерело і характеристика електромагнітного поля
- •53. Вплив електромагнітного поля на організм людини
- •54. Нормування рівнів електромагнітного поля на робочих місцях.
- •55. Захист від електромагнітного поля
- •56. Заходи безпеки при вдборі взірців порід із гірничих виробок
- •57. Заходи безпеки при відборі керну із свердловин та при його складуванні.
- •58. Заходи безпеки при обробці взірців порід
- •59.Заходи безпеки перед розкриттям продуктивних нафтогазових горизонтів
- •60.Заходи безпеки при проведенні вибухових робіт. Поняття про вибух та класифікація вибухових речовин
- •61. Для підривання зарядів вр застосовуються наступні способи:
- •62.Визначення безпечної відстані при проведенні вр
- •63. Зб при зберіганні вибухових речовин. Базові та розхідні склади.
- •64. Заходи безпеки при транспортуванні та перенесенні вибухових речовин.
- •65. Зб при проведенні вибухових робіт при відкритих і підземних гірничих виробках
- •66.Заходи безпеки при проведенні сейсмічних робіт з використанням вибухових матеріалів
- •67. Безпека праці при роботі з невибуховими джерелами сейсмічних коливань (над)
- •68. Безпека праці при проведенні наземних електророзвідувальних робіт
- •69. Безпека праці при прострівально-підривних роботах у свердловинах
- •70. Заходи безпеки при гасінні пожеж за допомогою вибуху у свердловинах
- •71. Загальні вимоги до безпеки при проведенні камеральних і лабораторних робіт
- •72.Поняття про ультразвук та заходи безпеки при використанні його у процесі дослідження у свердловинах
- •73. Визначення електробезпеки та основні причини нещасних випадків при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •74. Дія електричного струму на організм людини та перша долікарська допомога при ураженні ним людини
- •75. Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне заземлення (схема)
- •77.Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне вимкнення (схема)
- •78.Поняття про крокову напругу та захист від неї.
- •79. Заземлюючі улаштування. Класифікація заземлювачів.
- •80. Порядок розрахунку визначення опору розтікання струму одинокого стержневого заземлювача.
- •81. Поняття про статичну електрику та захист від неї при транспортування нафтопродуктів.
- •82. Поняття про атмосферну електрику та захист від неї.
- •83. Характерні причини виникнення пожеж на геологічних підприємствах
- •84. Поняття про пожежу. Види горіння.
- •85.Пожежонебезпечні властивості речовин та пожежонебезпечні зони
- •86.Основні організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація
- •87.Основні вогнегасні речовини, що використовуються на геолого-розвідувальних об’єктах та пожежна техніка для їх захисту
- •88.Загальні вимоги пожежної безпеки при підготовці та проведенні геологорозвідувальних робіт
- •89. Пожежна небезпека при проведенні пошуково-зйомочних робіт.
- •90. Забезпечення геологічних об’єктів пожежним обладнанням іводопостачанням
- •91. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •92. Категорії приміщень та будівель з пожежної небезпеки
68. Безпека праці при проведенні наземних електророзвідувальних робіт
Основним небезпечним фактором при проведенні електророзвідки найчастіше служить електричний струм. Можливість роботи устаткування (апаратури) у вибухобезпечному середовищі відображена в паспорті, а також в інструкції з експлуатації. Штепсельні розйоми маркують.
Маркування забезпечує чітку відмінність небезпечної напруги від менш небезпечної. В інструкції електророзвідувальних станцій, генераторних груп (ГГ), окремих блоків апаратури передбачається автоматичний захист (захисне відключення) при виникненні небезпеки ураження електричним током. Металічні частини геофізичного обладнання, які можуть виявитися під напругою більше 42 В змінного і 110 В постійного струму, заземлюють. Недопустимо використання як заземлювачів захисного заземлення електродів живильних і приймальних ліній. Дозволяється не заземляти геофізичне обладнання, яке працює від власних малопотужних джерел струму (батарей, акумуляторів, накопичувальних конденсаторів і т.д.), якщо під час замикання цих джерел через опір 1 кОм піде струм величиною не більше 50 мА. Якщо джерело живлення заряджається від електричних мереж або генератора, то заземлення обов’язкове в усіх випадках. Геофізичні підрозділи, що мають електричні установки, забезпечують контрольно-вимірювальною апаратурою – приладами для вимірювання опору захисного заземлення, ізоляції тощо.
До керування й обслуговування елетророзвідувального устаткування й апаратури допускають осіб, що мають на це право відповідно до спеціального посвідчення.
Постійний контроль за станом устаткування здійснюють механік партії (не рідше 1 разу на місяць) і головний інженер (не рідше 1 разу в 2 місяці).
Електророзвідувальні лінії прокладають за заздалегідь підготовленими профілями. При поздовжньому нахилі менш 250 і поперечному 100 допускається механізована підготовка профілів за допомогою бульдозера. При цьому валку дерев твердих порід діаметром більше 20 см і м’яких діаметром понад 30 см проводять тільки вручну.
Ширина профілю, що розчищається, повинна бути не менше 5 м. Вимірювальні і струмові лінії готовлять перед початком польових робіт. Вимірювальні прилади (потенціометр, електронний автокомпенсатор і т.д.) з’єднують із джерелами електричного струму й вимірювальною апаратурою за допомогою м’яких сполучних проводів, що мають гарну гумову ізоляцію.
Місця робочих заземлень повинні охоронятись. Коли робоче заземлення використовують тривалий час (СГ, МЗ), то його залишають без охорони тільки, якщо воно обгороджено. Відстань від огородження до крайніх електродів має бути не менше 3 м.
Наземні електророзвідувальні роботи, що використовують струм напругою понад 200 В, проводять до Інструкції з ТБ під час роботи з електророзвідувальними станціями.
Корпуси генераторів, апаратури і пристроїв, які можуть виявитися під високою напругою, заземлюють. Опір заземлення – не більше 10 Ом.
Якість заземлення перевіряють на кожній новій точці.
При роботі із джерелами небезпечної напруги (включення й вимикання струму, монтаж, демонтаж) забезпечується надійний двосторонній зв’язок між оператором і робітниками на лініях. Ураження електричним струмом можливе не тільки при дотику безпосередньо до струмонесучих частин установок (проводка, заземлювач), але й при знаходженні поблизу від них, тому що на ділянках земної поверхні, що прилягає до заземлювача (або ділянки проводки з ураженою ізоляцією), виникає так названа «крокова різниця потенціалів», що може досягати величини, небезпечної для людини. Тому під час подачі в живильні лінії робітники повинні перебувати від проводів і заземлень на відстані 2 м і більше. Виконавши будь-які операції на живильній лінії, робітник відходить від струмонесучих частин і тільки після цього доповідає оператору про виконання команди. У випадку раптового вимикання лінії через можливий обрив проводу цілісність лінії перевіряється тільки шляхом огляду лежачої на землі проводки з відстані не менше 2 м.
Живильну лінію періодично перевіряють на витік шляхом почергового відключення електродів. Опір ізоляції ГГ за напруги вище 200 В повинен бути не менше 5 мОм.
Геофізична станція забезпечується захисними засобами від ураження електричним струмом (діелектричні рукавички, боти, килимок).
У приміщеннях для зарядки і зберігання акумуляторів, кислот і лугів передбачаються умивальник і резервна ємність з водою. Зберігати і приймати їжу в цих приміщеннях не можна. При готуванні електроліту для акумуляторів обов’язкове застосування запобіжних окулярів, фартуха і гумових рукавичок. Якщо готують електроліт для кислотних акумуляторів, то варто пам’ятати, що сірчану кислоту вливають у воду, а не навпаки. Кислоту наливають невеликими порціями, помішуючи розчин скляноюпаличкою й не допускаючи розбризкування електроліту. У випадку потрапляння кислоти або електроліту на шкіру або одяг потрібно негайно змити його водою і додатково провести нейтралізацію розчином аміаку (нашатирним спиртом) або 10 % розчином питної соди.