- •1. Визначення гігієнічного класу робіт за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища.
- •2. Класифікація факторів виробничого середовища, що впливають на формування умов праці.
- •3. Класифікація хімічних небезпечних факторів за характером впливу на організм людини
- •4. Що таке гдк у робочій зоні. Класифікація шкідливих речовин за ступенем дії на організм людини
- •5. Гігієнічна класифікація умов праці
- •6. Загальні питання безпеки праці при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •7. Перелік геологорозвідувальних робіт з підвищеною небезпекою.
- •8. Атестація робочих місць
- •9. Зони небезпеки та їх огородження
- •10. Світлова та звукова сигналізація
- •11.Запобіжні надписи та сигнальні фарбування.
- •12. Засоби захисту від небезпечних виробничих факторів при проведенні геологорозвідувальних робіт.
- •13. Заходи безпеки при підготовці до польових робіт
- •14. Заходи безпеки при організації польового табору
- •15. Зб при розвантажувально-навантажувальних роботах
- •16. Зб при переїздах на автомобілях
- •17. Навчання та інструктажі на геологорозвідувальних підприємствах
- •18. Колективний договір на геологорозвідувальних підприємствах
- •19. Що таке державне соц. Страхування від нещасного випадку?
- •20. Завдання страхування від нещасного випадку та сфера дії Закону про заг. Обовязкове держ.Соц.Страхування.
- •21. Складові законодавства про страхування від нещасного випадку та осн.Його принципи.
- •22. Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасного випадку, які підлягають страхуванню.
- •23. Яка процедура страхування працівників та реєстрації страхувальників страховиком.
- •24. Що таке страховий ризик і страховий випадок?
- •25. Що таке фонд соц. Страхування від нещасних випадків та управління фондом?
- •26. Які соц.Послуги і виплати,що здійснюються фондом соц.Страх. Від нещасних випадків?
- •27. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві.
- •28. Обов'язки та права працівників на охорону праці.
- •29. Основні функції служби охорони праці на підприємстві.
- •30. Види відповідальності за порушення законодавства про охорону праці.
- •31. Які є органи державного нагляду за дотриманням законів про охорону праці.
- •32. Як охороняється праця неповнолітніх та жінок.
- •33. Як охороняється праця інвалідів?
- •34. У яких випадках проводиться розслідування нещасних випадків на виробництві.
- •35. Обов'язки безпосереднього керівника робіт у разі настання нещасного випадку.
- •36. Обов'язки роботодавця у разі настання нещасного випадку на виробництві.
- •37. Обов'язки комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві.
- •38. Що таке акти розслідування н-1, н-5 і їх характеристика, їх реєстрація та затвердження.
- •39. Які нещасні випадки підлягають спеціальному розслідуванню.
- •40. Функції комісії зі спеціального розслідування нв та її склад.
- •41. Порядок розслідування та облік випадків професійних захворювань.
- •42. Основні заходи підготовки до робіт з радіоактивними речовинами
- •43. Які є види іонізуючого випромінювання та їх характеристика.
- •44. Що таке радіоактивність та дози радіоактивного випромінювання
- •45. Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
- •46. Нормування іонізуючого випромінювання.
- •47. Захист від іонізуючого випромінювання при підготовці до польових робіт.
- •48 Заходи захисту при транспортуванні радіоактивних речовин
- •49 Заходи захисту іонізуючого випромінювання у процесі досліджень у свердловинах
- •50 Заходи захисту при аварійному забрудненні радіонуклідами ділянки навколо свердловини
- •52. Джерело і характеристика електромагнітного поля
- •53. Вплив електромагнітного поля на організм людини
- •54. Нормування рівнів електромагнітного поля на робочих місцях.
- •55. Захист від електромагнітного поля
- •56. Заходи безпеки при вдборі взірців порід із гірничих виробок
- •57. Заходи безпеки при відборі керну із свердловин та при його складуванні.
- •58. Заходи безпеки при обробці взірців порід
- •59.Заходи безпеки перед розкриттям продуктивних нафтогазових горизонтів
- •60.Заходи безпеки при проведенні вибухових робіт. Поняття про вибух та класифікація вибухових речовин
- •61. Для підривання зарядів вр застосовуються наступні способи:
- •62.Визначення безпечної відстані при проведенні вр
- •63. Зб при зберіганні вибухових речовин. Базові та розхідні склади.
- •64. Заходи безпеки при транспортуванні та перенесенні вибухових речовин.
- •65. Зб при проведенні вибухових робіт при відкритих і підземних гірничих виробках
- •66.Заходи безпеки при проведенні сейсмічних робіт з використанням вибухових матеріалів
- •67. Безпека праці при роботі з невибуховими джерелами сейсмічних коливань (над)
- •68. Безпека праці при проведенні наземних електророзвідувальних робіт
- •69. Безпека праці при прострівально-підривних роботах у свердловинах
- •70. Заходи безпеки при гасінні пожеж за допомогою вибуху у свердловинах
- •71. Загальні вимоги до безпеки при проведенні камеральних і лабораторних робіт
- •72.Поняття про ультразвук та заходи безпеки при використанні його у процесі дослідження у свердловинах
- •73. Визначення електробезпеки та основні причини нещасних випадків при проведенні геологорозвідувальних робіт
- •74. Дія електричного струму на організм людини та перша долікарська допомога при ураженні ним людини
- •75. Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне заземлення (схема)
- •77.Основні засоби і заходи від дії електричного струму. Захисне вимкнення (схема)
- •78.Поняття про крокову напругу та захист від неї.
- •79. Заземлюючі улаштування. Класифікація заземлювачів.
- •80. Порядок розрахунку визначення опору розтікання струму одинокого стержневого заземлювача.
- •81. Поняття про статичну електрику та захист від неї при транспортування нафтопродуктів.
- •82. Поняття про атмосферну електрику та захист від неї.
- •83. Характерні причини виникнення пожеж на геологічних підприємствах
- •84. Поняття про пожежу. Види горіння.
- •85.Пожежонебезпечні властивості речовин та пожежонебезпечні зони
- •86.Основні організаційні та технічні протипожежні заходи. Пожежна сигналізація
- •87.Основні вогнегасні речовини, що використовуються на геолого-розвідувальних об’єктах та пожежна техніка для їх захисту
- •88.Загальні вимоги пожежної безпеки при підготовці та проведенні геологорозвідувальних робіт
- •89. Пожежна небезпека при проведенні пошуково-зйомочних робіт.
- •90. Забезпечення геологічних об’єктів пожежним обладнанням іводопостачанням
- •91. Небезпечні та шкідливі фактори, пов’язані з пожежами
- •92. Категорії приміщень та будівель з пожежної небезпеки
44. Що таке радіоактивність та дози радіоактивного випромінювання
Активність (А) радіоактивного розпаду – число спонтанних ядер перетворень dN у цій речовині за малий проміжок часу dt, ділене на цей проміжок.
А= dN / dt. (6.10)
Одиницею виміру активності є бекерель (Бк). 1 Бк рівний одному ядерному перетворенню в секунду. Кюрі (Кu) – спеціальна одиниця активності. 1Кu=3,7·1010 Бк.
Поглинута доза Д - середня енергія dE, передана випромінюванням речовині в деякому елементарному об’ємі, поділена на масу речовини в цьому об’ємі:
Д=dE/dm, (6.13)
Грей – одиниця поглинутої дози (Гр).
1 Гр=1Дж/кг=100 Рад. Рад – спеціальна одиниця поглинутої дози.
Якщо два препарати при рівних умовах вимірювання створюють одну і ту ж потужність експозиційної дози, то кажуть, що вони мають однаковий гамма-еквівалент.
45. Біологічний вплив іонізуючого випромінювання
Вплив іонізуючого випромінювання може проявлятися в гострій абохронічній формі променевої хвороби. Розрізняють опромінення зовнішнєі внутрішнє.
Зовнішнє опромінення відбувається джерелами, які є поза організмом (робота на рентгенівських апаратах). При роботі з радіоактивними речовинами ураження може бути хронічним та гострим.
Хронічне проявляється не зразу після початку роботи, а через деякий
час: сухість шкіри, незначні тріщинки на ній, виразки, ламкість нігтів, випадання волосся.
Гостре – опіки кисті рук, набряки, пухирі, омертвіння тканини, язви, призводить до ракових захворювань.
Внутрішнє опромінення відбувається при потраплянні радіоактивної величини всередину організму при вдиханні повітря забрудненого радіоактивними елементами через органи травлення (їжа, пиття, куріння) і через шкіру. Організм людини піддається постійному опроміненню до того часу, доки радіоактивна речовина не розпадеться або не буде виведена з організму в результаті фізіологічного обміну. Це опромінення дуже небезпечне.
Людина постійно зазнає опромінення природним фоном опромінення, що складається із космічного опромінення та випромінювання природного розподілу радіоактивних речовин.
Одноразові опромінення в дозах:
25-50 Бер призводить до незначних швидкоминучих змін у крові;
80-120 Бер – початкові ознаки променевої хвороби;
270-300 Бер – гостра променева хвороба (50 % зі смертельними наслідками);
550-700 Бер – смертельний наслідок.
46. Нормування іонізуючого випромінювання.
Допустимі дози іонізуючого випромінювання регламентуютьсяНормами радіаційноїбезпеки України (НРБУ-97). Згідно з цим нормативним документом визначені наступні категорії опромінюваних осіб:
категорія А – особи, що постійно чи тимчасово працюють з джерелами іонізуючого випромінювання;
категорія Б – обмежена частина населення ( особи, що не працюють безпосередньо з джерелами випромінювання, але за умовами проживання або розташування робочих місць можуть підлягати опроміненню);
категорія В – інше населення області, країни.
За ступенем чутливості до іонізуючого випромінювання встановлено три групи критичних органів (тканин) організму, опромінення яких спричинює найбільшу шкоду здоров’ю людини:
1 – усе тіло, червоний кістковий мозок;
2 – м’язи, щитовидна залоза, жирові тканини, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені і кристалик ока;
3 – шкіряний покрив, кісткова тканина, кістки, передпліччя, стопи.
