2. Правила експлуатації блендера кf 1600ер.

1. Перевірити санітарно-технічний стан блендера. Для цього потрібно:

а) перевірити цілісність корпуса, окремих частин машини;

б) розмістити блендер надійно на робочому місці;

в) перевірити справність заземлення та пульт управління.

2. Перевірити роботу блендера на холостому ходу (2.. 3с) на малій швид­кості.

3. Завантажити компоненти в робочу камеру.

4. Увімкнути машину (натиснути на кнопку ”ON”, розміщену збоку на панелі управління). При цьому вмикається лівий світловий індикатор кнопки вибору швидкості та починає блимати індикатор 1-ї швидкості.

5. Вибрати необхідну швидкість (від 1-ї до 14-ї), натискаючи відповідну кнопку, чим більше число натискань, тим більше буде швидкість обертання ножів.

6. Машина запрограмована на роботу при швидкості від 1 до 7, а якщо треба збільшити швидкість від 8 до 14, то слід натиснути кнопку вибору швид­кості. У цьому разі увімкнеться відповідний правий світловий індикатор.

7. Коли суміш в чаші отримала однорідну масу, машину треба вимкнути, натиснувши на кнопку „STOP”.

8. За допомогою пластмасової лопатки вивантажити усі залишки продукту з робочої камери (щоб не пошкодити скло робочої камери) та протерти сухою серветкою.

9. Залити робочу камеру теплою водою, увімкнути машину на декілька секунд, потім воду вилити. За необхідності промивання повторити. Для елек­тронних моделей блендера доцільно скористатися кнопкою „AUTO-3 хв”.

Наведемо ще деякі зауваги:

Кнопку „AUTO-3 хв” використовують, якщо необхідно продовжити про­цес збивання. У цьому разі блимає світовий індикатор, що розміщений між кнопками „AUTO-3 хв” і „PULSE” та світовий індикатор 1 -ї швидкості. Машина працює 3 хв і автоматично вимикається.

Перемикати швидкість дозволяється і під час роботи машини, в цьому випадку машина буде працювати ще 3хв.

Кнопку „PULSE” застосовують, коли необхідна короткочасна обробка про­дуктів. Блендер працюватиме стільки часу, скільки буде натиснута кнопка „PULSE”.

3. Історія виникнення і еволюція столового посуду.

Ніж - найстаріший із столових приладів. На території Греції археологи виявили декілька ножів з дуже твердого каменю-обсидіану.

Ножі для сервіровки столу (ними почали користуватися у Европі у XV столітті) були з благородних металів - срібла, золота. Рукоятки ножів були прикрашені перламутром, коштовними каменями, кришталем.

Своїм округлим кінцем столові ножі зобов'язані... Наполеону. Саме Він заборонив виробництво їх з гострими кінцями. З тієї пори столові ножі мають закруглені кінці.

Виделка. Відоме місце її народження - Візантія XI ст. Починаючи з XVI ст. цей столовий прилад входить у вживання в Італії, Німеччині, Англії, Франції. З'явилася "спеціалізація" - виделки для м'яса, риби.

Ложка. Спочатку її робили з дерева і глини. Стародавні ассірійці користувалися бронзовими і мідними ложками, в Єгипті робили з дерева і бронзи. З епохи Відродження ложки почали виробляти з фарфору, бронзи, срібла, золота.. Понад 150 років тому у Німеччині почали випускати ложки із сплаву міді, нікелю і цинку. А в середені XIX ст. у Франції з'явилися ложки з алюмінію.

Посуд європейського зразка

Фарфоровий посуд усіх виробників всесвітнього рівня відрізняється дуже високою якістю.

У список брендів входить:

Villeroy & Bosh

Bauscher

Schonuvold

Упор робиться на нові матеріали і покриття. Корисними властивостями посуду є:

• Зменшена теплопровідність (за рахунок чого страва довго залишається гарячою);

• Підвищена зносостійкість (покриття захищає посуд при ударах і падінні, оберігає від подряпин і сколів);

• Бій великими, а не дрібними шматками.

Найвищої якості в світі вважається англійський фарфор "Веджвут", "Wedgwood". Відмінна риса веджвудового посуду - яскрава, підвищеного блиску глазур, одна з найміцніших у світі, не містить свинцю, кадмію та інших шкідливих для здоров'я речовин. Поверхня глазурі гладка та тверда - на ній не залишається слідів від ножа та виделки. Краї виробу тонкі та прозорі, у 2-4 рази перевищує довговічність звичайного посуду. Найвідоміший Веджвудовський фарфор що не має аналогів, названий "Джаспер", головна його відмінність - рельєфний декор, схожий на камею.

Головні характеристики дизайну:

• колір білий з кремовим відтінком;

• стилізація під потріскуючу глазур;

• мотиви грецьких фресок;

• фірмовий дизайн виконується відповідно до бажань замовника; на посуді розміщують фірмовий логотип або назва закладу;

• кольорова облямівка на підставних тарілках;

• модні м'які приглушені тони, украй рідкісні елементи "відкритого золота" (велика кількість в інтер'єрі та дизайні викликає у відвідувачів почуття пригніченості);

• мінімум та універсальність посуду;

Входить в моду симбіоз "європейського" та "японського" дизайнів що дістали назву fusion. Термін "fusion" переводиться "суміш, " "сплав", "синтез". Сьогодні все більше закладів зі змішаним меню. Звичним стає поєднання таких кухонь, як: традиційна європейська та американська. Завдяки своїй універсальності колекції fusion дозволяють сервірувати кожну страву у характерному для неї стилі.

З'явився новий напрям у сервірованій моді - puzzle - як паралель fusion. По загальної ідеї - змішення європейського та японського дизайнів дозволяють поєднувати та комбінувати предмети між собою;

Японський стиль: однотонні рішення і стиль chess двухкольоровий, контрасний: чорно-,синьо-, сіро-білий декор.

Колекції створюються змішаними: частина посуду - одного кольору, частина - іншого. Малюнок аскетичний: стебло або гілка бамбуку, ієрогліф, тонка спіраль, діагональна лінія;

Розширилося використання скляного посуду (салатники, ікорниці, креманки, розетки). Французькі фірми розширили асортимент скляних тарілок. Безбарвне скло зручно тим, що "вбирає" колір скатертей. Користується популярністю скло ніжно-блакитних і сіро-блакитних тонів.

Оптимальне співвідношення наявності комплектів посуду до посадочних місць 2,5-3, у респектабельному ресторані 4-4,5 : 1. Супові тарілки 1:1.

Світовими компаніями виробниками ресторанного скла і кришталя є:

Shnott Zwiesel (Німечина)

Riedel Crisal (Австрія)

Cristal d’ Arques (Франція)

Напрями моді:

1. Бум на келихи і фужери з нарочито об'ємними чашами, припала на початок 2000-х, сходить на нівець.

2. У моді знову келихи з традиційним середнім об'ємом чаши.

3. З'явилася нова тенденція - високі ніжки, що звужуються до основи і розширюються до центру.

4. Форма нових келихів для коньяку і бренді відрізняється від звичайної загальноприйнятої кулястої форми. Нові келехи звужені і виконані у формі тюльпану. Завдяки цьому досягнутий цікавий ефект - згладилися різкі спиртні запахи і повніше проявилися фруктові та плодові аромати. Більш вузька форма келиха суттєво знизила вплив обпалюючих спиртових парів на нюх того, хто п'є. Для витриманих коньяків ХО і Paradis існують окремі келехи.