Центр суспільно - корисної діяльності Вчитель - консультант: вчитель трудового навчання

Центр створюється при учнівській Раді шкільного самоврядування. Склад центру та план роботи затверджується на засіданні учнівської Ради. Голова центру є членом Ради школи. Центр суспільно корисної діяльності звітує перед учнівською Радою не рідше одного разу на рік.

М ета і зміст роботи:

• Виховання в учнів працелюбності, дбайливого ставлення до школи, її майна.

• 3алучення батьків, учителів, учнів школи до участі в днях добрих справ, місячниках благо устрою території, приміщень.

• Активна участь у виготовленні наочності для навчальних кабінетів під керівництвом вчителів-предметників.

Творчі справи центру

1. Акція «Власними руками» (проведення виставок квітів, доробок, кулінарних виробів)

2. Перевірка збереження майна школи.

3. Проведення конкурсу юних флористів (оформлення клумб на території школи).

4. Акція «Живи, книго»!

5. Святкове оформлення школи, поновлення шкільних стендів.

6. Анкетування учнів.

Комітет по збереженню шкільного майна та підручників Вчитель-консультант: бібліотекар

Склад та план роботи затверджується на Раді Шкільної Співдружності. Комітет по збереженню шкільного майна та підручників створений при Раді Шкільної Співдружності. Голова центру є членом Ради Шкільної Співдружності.

Мета і зміст роботи:

• Ц ентр допомагає педагогічному колективу школи виховати культуру читання та бережливого ставлення до книги.

• Проводить рейд-перевірку по збереженню шкільного майна.

• Виховує навички до самостійного вибору книги для читання і знаходження їх у бібліотеці.

• Організовує роботу книжкових лікарень.

• Центр проводить аналіз стану матеріальних цінностей класів.

Т ворчі справи центру:

1. Проведення виставок книг.

2. Акція «Живи, книго».

3. Організація книжкових лікарень.

4. Виступ агітбригади «Книга — твій друг! Бережи його!».

5. Конкурс «Зразковий підручник та зошит класу».

2. Презентація загальношкільних заходів

3. Навчання учнівського активу

В умовах демократизації суспільного життя актуальною є проблема формування лідерів, організаторів, які в майбутньому могли б взяти на себе відповідальність у вирішенні економічних, соціальних та культурних завдань розвитку нашого суспільства. Як показує історичний досвід, з шкільних активістів виростають прекрасні фахівці, керівники організацій, підприємств, політичні та громадські діячі. Тому велику соціальну значимість набуває завдання виявлення лідерів і розвитку лідерських здібностей та якостей дітей і підлітків, що у свою чергу сприяє і підвищує можливості адаптації особистості в нових соціально-економічних умовах. Тому значну роль у виховній роботі школи потрібно приділити навчанню учнівського активу.

Методичне забезпечення включило в себе систему різноманітних видів діяльності, спрямованих на підвищення ролі учнівського самоврядування в системі виховання, створення умов для розвитку лідерського і творчого потенціалу учнів.

Дієвість дитячого самоврядування багато в чому залежать від умілої організації навчання, набуття кожним активістом необхідних умінь і навичок для організації діяльності дитячого колективу. Ми повинні допомогти учням-лідерам придбати організаторські вміння і навички, навчити самостійно вирішувати питання, пов'язані з практичною діяльністю; сприяти розвитку особистості дитини, його ініціативи і соціальної творчості.

Зміст навчання Побудова змісту роботи навчання активу здійснюється у відповідності з рядом педагогічних вимог, що випливають з об'єктивних закономірностей процесу навчання: - актуальність - відповідність змісту навчання сучасним соціально-економічним умовам, досягнень науки і практики в різних галузях освіти та виховання, регіональних особливостей, специфіки та змісту діяльності дитячих громадських об'єднань та профільних формувань; - системність - дотримання відповідності цілей, змісту, форм навчання і оцінювання результатів; послідовне ускладнення змісту навчання; - індивідуалізація і диференціація - побудова змісту навчання відповідно до запитів і потреб дітей, рівня їх знань і вмінь, досвіду виконання даного громадського доручення, з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів; - взаємонавчання - організація спільної роботи, пов'язаної з плануванням, реалізацією та оцінюванням процесу навчання, включенням самих хлопців активну участь у навчанні; - оптимальність - оптимальне поєднання теоретичного і практичного матеріалу, загальних, групових та індивідуальних, обов'язкових і добровільних форм і видів навчання та самостійної роботи; різноманіття і оптимальне поєднання методів, прийомів і засобів навчання; - практична спрямованість - відповідність форм та змісту занять з активістами їх громадських доручень, можливість застосування на практиці набутих знань, умінь і навичок; - мотивація - активізація та підтримка дитячих ініціатив та ідей, поширення досвіду активу в організації діяльності дитячих колективів; наявність стимулів, що спонукають до активності (творча, сприятлива атмосфера, змагальність, періодична демонстрація результатів, активні та нетрадиційні форми навчання тощо).

Форми навчання активу Можливості для досягнення необхідного рівня знань, умінь і навичок учнів у виконанні доручення, практичної діяльності у колективі багато в чому залежать від обраних форм навчання, їх певної логіки і послідовності, обґрунтованості (доцільності) використання. Все різноманіття організаційних форм навчання дитячого активу можна умовно поділити на три взаємопов'язані групи: 1. Колективні - загальні для всіх варіантів навчання, що забезпечують безперервність навчання, підвищення рівня знань і відпрацювання умінь: семінари, конференції, великі збори, зустрічі за «круглим столом», фестивалі, форуми, табірні збори та інші. 2. Групові форми, що сприяють придбанню і розвитку організаторських умінь, розширення практики спілкування, вдосконалення міжособистісних відносин: практикуми, ділові, навчальні, рольові та організаційно-діяльнісні ігри, творчі лабораторії та майстерні, робота секцій, тренінги, обміни досвідом і т. д. 3. Індивідуальні, які забезпечують індивідуальну самостійну роботу учнів з придбання необхідних знань для виконання доручення та організації конкретної практичної діяльності: консультації, наставництво, підготовка рефератів, вивчення літератури, робота з матеріалами методичних виставок та інформаційних куточків в допомогу дитячому активу, підготовка до конкурсів.

В сучасний час потрібні такі форми, які дозволять кожній дитині брати участь у навчанні, набути необхідні вміння та навички для практичної діяльності в дитячому колективі, розвинути організаторські та лідерські здібності та якості. З цією метою в навчанні дитячого активу необхідно використовувати активні форми роботи, які дозволяють розвивати соціальну творчість, ініціативу і самостійність учнів. До таких форм відносяться, в першу чергу, ділові, продуктивні, сюжетно-рольові, організаційно-діяльнісні ігри, інтерактивні ігри, тренінгові заняття, моделювання та захист проектів, програм, прес-конференції, аукціони форм роботи (знань, ідей), панорами досвіду роботи, творчих досягнень, марафон ігор, естафета знань та вмінь. При виборі тієї чи іншої форми навчання необхідно враховувати наступні моменти: - поставлені цілі і завдання у роботі з дитячим активом в цілому і в розкритті конкретної теми зокрема; - зміст і спрямованість певного розділу програми (плану) навчання, діяльності дитячого колективу; - рівень знань і можливостей учнів, їх умінь і здібностей в цьому виді діяльності; специфіку суспільного доручення; - те, що кожна із форм навчання має специфічні можливості в плані придбання на їх основі учнями певних знань, умінь і навичок. Для підвищення ефективності навчання особливо потрібні активні форми власної діяльності дітей, які виробляють важливі для життєвого успіху вміння. Аналіз форм організації процесу навчання з позиції розвитку умінь показує, що найбільш сприяють цілеспрямованому розвитку здібностей такі, наприклад, як: - лекційні заняття, повідомлення, бесіди більш націлені на створення умов для розвитку здатності слухати і чути, бачити і помічати, концентруватися, спостерігати та сприймати; - діалог, дискусія, обговорення, конференція допомагають розвивати здатність говорити і доводити, логічно мислити; - включення дітей у творче проектування, соціальний пошук - самостійно діяти і створювати; - організація ігрових ситуацій, змагань - набувати досвід взаємодії, приймати рішення, брати на себе відповідальність; - різноманітні конкурси, огляди допомагають доводити роботу до результату, фіксувати успіх, демонструвати власні досягнення й гідно сприймати надбання інших. Використання різноманіття форм навчання створює ситуації, в яких діти можуть освоїти різні соціальні ролі і прийняти різні позиції в діяльності, що допомагає вирішити комплекс не тільки дидактичних, але і виховних завдань, усвідомити соціокультурний зміст навчання. Тому для будь-якої програми навчання дитячого активу важливо проектування розширення спектру позицій дитини за рахунок різноманітності організаційних форм діяльності. В процесі навчання діти можуть виступати в таких рольових позиціях, як організатор, виконавець, рецензент, розробник, дослідник, конструктор, винахідник, експерт, автор проекту, співробітник спільної творчої роботи учасник групового рішення проблем і т. д. Для визначення можливості використовуваних організаційних форм можна з'ясувати думку учнів про те, наскільки навчальні заняття дозволяють їм відчувати такі почуття: - власної значущості у колективній роботі; - впевненості в успіху і досягнення; - високого статусу в групі і визнання їх переваг; - приналежності до спільного цікавому справі; - можливості розкрити свої здібності; - можливості приймати рішення у виборі власної позиції в діяльності та у колективному взаємодії; - гордості за свої успіхи; - задоволеності від допомоги і підтримки своїм товаришам. Та якщо результати вивчення думок відіб'ють недостатнє вираз почуттєвого сприйняття навчання в одному з цих проявів, необхідно продумати такі організаційні форми, які б поліпшили особисту орієнтацію навчання на заняттях з лідерами.