- •1 Вступ
- •1.1 Основні етапи розвитку машин постійного струму (мпс)
- •1.2 Генераторобудування
- •1.3 Двигуни
- •2 Конструктивні особливості мпс
- •2.1 Основні деталі
- •Контрольні питання до тем 1,2
- •3 Магнітне коло
- •3.1 Потік полюсів
- •3.2 Закон повного струму
- •3.3 Ділянки магнітного кола
- •3.4 Мрс зазору
- •3.5 Мрс зубцевої зони
- •Мрс спинки якоря
- •Мрс полюсів і ярма
- •3.8 Характеристика намагнічування мпс
- •Контрольні питання до теми 3
- •4 Обмотки якоря мпс
- •4.1 Елементи та схеми обмоток
- •Проста петльова обмотка (ппо)
- •Проста хвильова обмотка (пхо)
- •4.4 Складні петльові обмотки (спо)
- •4.5 Складна хвильова обмотка (схо)
- •4.6 Умови симетрії обмоток
- •4.7 Урівнювачі
- •4.8 Вибір і порівняння обмоток
- •Ерс обмотки якоря
- •4.10 Електромагнітний момент мпс
- •Контрольні питання до теми 4
- •5.2 Розрахунки мрс якоря
- •Врахування впливу поля якоря
- •Контрольні питання до теми 5
- •6 Комутція мпс
- •6.1 Основні визначення та поняття
- •6.2 Рівняння струму комутуючої секції
- •6.3 Лінійна комутація
- •6.4 Нелінійна комутація
- •Контрольні питання до теми 6
- •7 Генератори
- •7.1 Загальні положення
- •7.2 Характеристики генераторів
- •7.3 Характеристики генератора незалежного збудження
- •7.4 Характеристики генератора паралельного збудження
- •7.5 Генератор послідовного збудження
- •7.6 Генератор змішаного збудження
- •Контрольні питання до теми 7
- •8 Двигуни постійного струму (дпс)
- •8.1 Загальні положення
- •8.2 Енергетична діаграма
- •8.3 Рівняння моментів двигуна
- •8.4 Принцип дії і рівняння напруг двигуна
- •8.5 Пуск дпс
- •8.6 Реостатний пуск
- •8.7 Робочі характеристики дпс
- •8.8 Механічні характеристики дпс
- •8.9 Регулювання частоти обертання дпс
- •8.10 Способи гальмування дпс
- •Контрольні питання до теми 8
- •Перелік посилань
7.4 Характеристики генератора паралельного збудження
7.4.1 Умови самозбудження
Щоб генератор мав можливість забезпечити магнітну систему необхідною енергією для збудження магнітного потоку Фо треба виконати наступні умови (самозбудження):
1) необхідно, щоб в магнітній системі МПС був остатній магнітний потік Фост=(2...3)% Ф0н. Цьому потоку відповідає остатня ЕРС Фост(2...3)% Uн, яка визиває в обмотці збудження невеликий струм, що створює додатковий потік Фдод;
2) в залежності від напрямку Ізб, фост та Фдод можуть сумуватися або відніматися, що визначається напрямком обертання якоря. На корпусі генера-
Рисунок 7.11 – Схема генератора з самозбудженням
ратора завжди позначається стрілкою необхідний напрямок обертання. Процес самозбудження може продовжуватись тільки в одну сторону в напрямку дії потоку Фост;
3) якщо обидва потоки Фост та Фдод співпадають, то результуючий потік весь час збільшується. Це призводить до підвищення індукованої ЕРС, струму збудження і знову потоку збудження ... і т.д.
В процесі збудження струм ізб безперервно змінюється, то в контурі збудження діють слідуючі ЕРС:
1) напруга uзб на затискачах як якоря, так і кола збудження;
2) падіння напруги Rзб; ізб;
3)
ЕРС самоіндукції
Згідно з законом Кірхгофа:
Частіш за все Rзб=const , тобто, самозбудження протікає в режимі XX, то Rзбізб змінюється пропорційно струму ізб (лінійно) Rзб= Rш0+ Rд.зб; tg= Rзб
(рис.7.12).
В
точці А процес самозбудження завершується,
тому що uзб-Rзбізб=0,
тобто
Якщо підвищувати опір Rзб, тобто кут , то точка А буде ковзати по характеристиці ХХ (крива 2) в напрямку точки 0.
За деяким значенням Rзб= Rзб.кр крива 1 співпадає з лінійною частиною XXX (крива 3). Точка стабільного самозбудження А стає невизначеною (крива 3). За цих умов генератор не збуджується, а його ЕРС не перевищує Еост. Rзб.кр зветься критичний опором. Нахил ХХХ (крива 2) залежить від швидкості обертання якоря, то кожному значенню частоти обертання якоря відповідає своє інше значення Rзб.кр.
Рисунок 7.12 – Процес самозбудження
Висновок: для сталого, стабільного режиму самозбудження необхідне виконання третьої умови Rзб<Rзб.кр, тобто нахил XXX (крива2) менше ніж нахил uзб(ізб) (крива 1).
7.4.2 Характеристика холостого ходу
Залежність U0=f(Iзб); І=0; =const зветься характеристикою холостого ходу. В зв'язку з тим, що генератор паралельного збудження самозбуджуються тільки в одному напрямку то XXX знімається тільки для однієї полярності
Рисунок 7.13 – Характеристика ХХ
струму збудження. Вважається, що XXX генератора співпадає з відповідною характеристикою незалежного збудження.
Регулювальна та навантажувальна характеристики (Ізб=f(I); U=const та U=f(Iзб); І=const; =const) аналогічні, як і в генератора незалежного збудження, тому що збільшення струму Іа на величину струму Ізб(1...3)% Іан не впливає суттєво на значення напруги U генератора.
7.4.3 Зовнішня характеристика генератора
Залежність U=f(I); Rзб=const; =const зветься зовнішньою характери-тикою, яка висвітлює вплив зміни опору навантаження Rн на величину напруги генератора без регулювання струму збудження:
а) для генератора незалежного збудження;
б) для генератора з самозбудженням;
в) збільшення струму навантаження (рис.7.14) знижує напругу U: – у генератора незалежного збудження з двох причин: падіння напруги RаІа; реакція якоря; – у генератора паралельного збудження є щє третя причина – зменшення струму Ізб пропорційне U.
Це видно з порівняння зовнішніх характеристик (рис.7.14). Якщо зменшувати Rн до 0, то струм І спочатку підвищується до Ікр , Ікр =(2...2,5)Ін, а потім спа-
Рисунок 7.14 – Зовнішні характеристики генераторів
дає до Ікз=Еост/Ra. Це пояснюється наступним: поки генератор насичений напруга U мало залежить від зниження струму Ізб. Тому зменшення Rн сильніше впливає на струм І, який зростає.
Подальше збільшення І знижує напругу U швидше (генератор не насичений) спочатку врівноважуючи, а потім перевершуючи вплив Rн. Відповідно до цього струм І сягає значення Ікр (рівновага впливу Rн та падіння напруги U), а потім починає зменшуватись без упину (машина саморозмагнічується). В режимі КЗ (Rн=0; U=0; Ізб=0) в якірній обмотці протікає струм Ікз=Еост/Ra.
Примітка: характеристику КЗ зняти неможливо тому, що U=0; Ізб=0.
