2. Проста хвильова обмотка (пхо)

ПXО - це така обмотка, у якої кінець однієї секції з'єднуєть­ся з початком другої секції (та колекторною пластиною), що розта­шована під слідуючою парою полюсів. Це з'єднання виконують до пов­ного замикання всіх секцій послідовно в одне коло і, таким чином, створюють хвильову модель обмотки.

Для двополюсних МПС (2р =2) петльова і хвильова обмотки ідентичні.

а) б)

Рисунок 4.8 – Кроки ПХО: а); та таблиця - схема,б)

Кроки обмотки: перший частковий крок у₁ такий же як і в петльової обмотки.

Другий же частковий крок у₂ виконується в той же бік (згідно з ходом обмотки), що і перший. Таким чинок другий частко­вий крок виконується (побудова таблиці - схеми з'єднання) із ниж­нього шару елементарного паза 1 + у₁ в верхній шар елемен­тарного 1+у₁+у₂=1=у. Тобто результуючий крок дорівнює арифметичній сумі у₁+у₂.

Д ля ПХО у₁+у_к= _, що є близьким до 2, тобто у (рис.4.9).

Рисунок 4.9 – Проста хвильова обмотка

Перший частковий крок визначається за тією ж формулою

а у₂=у-у₁.

Приклад: Дано: Z_е=15; 2р=4; К= Z_е.

1. Перший крок:

2. Крок результуючий:

3. Другий крок:

у₂=у-у₁=7-3=4 (у₁у₂).

Будуємо елементарні пази та колекторні поділки

Приймаємо будь який паз за перший і закладаємо в нього верхню активну сторону котушки (секції) номер 1, нижню активну сторону першої сек­ції вкладаємо в нижній шар паза 4, відступивши від першого на відстань у₁=3 (1+3=4). Кінець К1 з'єднуємо з початком восьмої секції Н8 на відстані у₂=4 (4+4=8) .

Продовжуємо в тому ж напрямку з'єднання схеми ПХВ, доки кі­нець К9 дев'ятої секції не завершить обхід обмотки, замкнувшись з початком секції номер 1. Потім з'єднуємо початки (з відповідни­ми кінцями) від секцій з колекторними пластинами (наприклад; сек­ція 1 підключена до пластин 1 та 8, тобто, відстань між ними є у_к =у=7).

Розстановка полюсів і щіток виконується довільно, але за правилом: щітка завжди стоїть (на схемі) вздовж осі полюса, якщо - симетричні лобові частини з боку колектора (рис.4.9).

Розглядаючи схему рис.4.10 можна відмітити важливу особли­вість ПХО, а саме, всі секції обмотки, верхні активні сторони якої розташовані під однойменними полюсами (скажімо N-N) з'є­днані послідовно. їх EРС сумуються. Наприклад, 1; 8; 15,7; 14; 6; 13; 5,12 - перша паралельна гілка, та секції: 4; 11; 3; 10; 2; 9.

Рисунок 4.10 – Паралельні гілки

Якщо однополярні щітки з'єднані паралельно А₁ та А₂; В₁ та В₂, що завжди роблять для симетрії паралельних гілок, то секції 1; 8 та 5; 12 першої гілки замкнуті "на ко­ротко" і в створенні ЕРС гілки участь не беруть (рис.4.11).

Таким чином для простих хвильових обмоток кількість пара­лельних гілок дорівнює: 2а=2 і не залежить від 2р.

Серед ПХО часто зустрічаються обмотки з "мертвою" секцією тоді, коли 2р, S=Z_e парні числа. В цьому випадку на якорі укладають всі Z_e секції, але одну з них до колектора не підключають, тоді

К= Z_e-1.

Кроки у₁ та у_к витримують розрахунковими, а другий крок у₂ збільшують на 1 при переході через "мертву" секцію.

ПХО для МПС з 2р=2 не використовують, тому що сек­ції ППО більш простіші: а також завжди виконуються. А ПХО дуже часто можуть бути несиметричні залежно від величин Р; К; Z.