Взаємозв'язок рахунків бухгалтерського обліку в умовах альтернативи №2.

Д т Сукуп. змін. витр. КТ Дт Готова продукція Кт Дт С/в реалізації Кт

51000 51000 51000 51000 102000

51000

51000 51000

102000 102000

Дт Сукуп. пост. витр. Кт Дт Прибуток Кт

30000 30000 51000

+21000

51000 51000

Лекція 5 Ефект операційного важеля у внутрішньому прогнозуванні

Незважаючи на те, що у розглянутому прикладі обидві альтернативи забезпечують отримання однакового прибутку, ризик зазнати збитки у разі незабезпеченості необхідного обсягу реалізації в умовах другої альтернативи більше.

Це пояснюється ефектом операційного важеля, тобто мірою використання постійних витрат в структурі витрат компанії, тому операційний важіль більший у компаній, які мають більшу питому вагу постійних витрат і як результат більший коефіцієнт маржинального доходу.

Кількісним показником операційного важеля в інформаційній системі управління є його чинник, який розраховується за формулою:

Чинник операційного важеля (ЧОВ) = МД / Прибуток

Структура витрат компаній що мають різний рівень автоматизації виробництва

Показники	Компанія А, ручна система оплати праці		Компанія Б, автоматизована система оплати праці
	Сумма	%	Сумма	%
Дохід від реалізації	25000	100	250000	100
Змінні витрати	200000	80	25000	10
Маржинальний дохід	50000	20	225000	90
Постійні витрати	25000	10	200000	80
Прибуток	25000	10	25000	10

Припустимо, що обсяг реалізації виріс на 10% або 25000 у.о.:

Компанія. А: ЧОВ = 50000 / 25000 = 2

Компанія. Б: ЧОВ = 225000 / 25000 = 9

Таким чином, ЧОВ вимірює відсоток зміни прибутку при певному відсотку зміни обсягу реалізації

Помноживши відсоток зміни обсягу реалізації на ЧОВ отримаємо відсоток зміни величини прибутку:

Компанія. А: 10% * 2 = 20%

Компанія. Б: 10% * 9 = 90%

Висновок: більша питома вага постійних витрат, в структурі витрат компанії, забезпечує більш великий вплив на прибуток при зміні обсягу реалізації.

Лекція 6 Аналіз релевантної інформації для прийняття операційних (поточних) управлінських рішень

Аналізуючи ситуації, що виникли в процесі поточної діяльності, менеджери постійно мають справу з вибором серед альтернативних рішень, зокрема рішень, що стосуються ціноутворення.

Установлення ціни на продукцію, що випускається, виконані роботи або надані послуги є одним з найважливіших управлінських вирішень тактичного характеру. Оскільки доводиться здійснювати вибір серед множинних чинників, що впливають на ціну, основними з таких чинників є: попит з боку покупців; дії конкурентів; витрати пов'язані з діяльністю.

Вибір стратегії і моделі ціноутворення залежить:

по-перше, від результатів дослідження ринку;

по-друге, від стратегічної мети будь-якого суб'єкта господарювання;

по-третє, часового аспекту.

Аналіз рішень що стосуються ціноутворення може бути представлений у вигляді структурно - логічної схеми: