Економічна ефективність нової техніки в нафтогазовому машинобудуванні і приладобудуванні

Визначення ефективності нової техніки в нафтогазовому машинобудуванні базується на застосуванні загальних положень, викладених у попередньому розділі.

Особливості розрахунків стосуються проектування і виробництва нових приладів, які застосовуються в нафтовій і газовій промисловості. Економічний ефект тут утворюється за рахунок підвищення довговічності приладів, їх продуктивності.

Якщо довговічність приладів менша від річного фонду часу роботи апаратури, в складі якої вони використовуються, річний економічний ефект розраховується:

Ер = А₂Т₂ / Ф₂(Ф₂С₁/Т₁ – Ф₂С₂/Т₂) – ЕнК₂ (2.19)

І якщо довговічність нових приладів рівна або більше від річного фонду часу роботи апаратури, в яких вони застосовуються:

Ер = А₂(Ф₂С₁/Т₁– Ф₂С₂/Т₂) – ЕнК_2, (2.20)

де Ф₂ – річний фонд часу роботи апаратури, в якій використовуються прилади, год.;

Т₁ – мінімальний час роботи (гарантійна довговічність базового приладу) аналога, год.;

Т₂ – мінімальний час роботи (гарантійна довговічність) нового приладу, якщо вона менша довговічності апаратури, в якій використовуються прилади, або мінімальний час (гарантійна довговічність) апаратури, тобто всього комплексу, в якому використовується прилад, якщо вона нижче збільшеної довговічності приладу, год.;

С_1, С₂ – повна собівартість аналогу і нового виробу (приладу), грн.;

К₂ – додаткові капітальні вкладення виробника нового приладу, зв’язані із збільшенням довговічності, грн.

Економічна ефективність нової техніки в будівництві свердловин

При розрахунку економічного ефекту нової техніки затрати на будівництво свердловин вираховуються за такими статтями кошторису:

• підготовчі роботи до будівництва свердловин;

• будівництво, розбирання наземних споруд;

• буріння і кріплення;

• випробування свердловин;

• промислово-геофізичні роботи.

При розрахунку економічного ефекту нової техніки на затрати, які пов’язані з будівництвом, планові нагромадження і накладні затрати не нараховуються.

Накладні затрати враховуються тільки при розрахунку економічного ефекту по заходах з нової техніки, які спрямовані на вдосконалення організаційної структури управління виробництвом, оцінці економічної ефективності програм технічного переозброєння бурових робіт і оцінці зниження кошторисної вартості будівництва свердловин.

Основним показником ефективності нової техніки є підвищення продуктивності бурової установки, що досягається за рахунок скорочення часу будівництва свердловин, і являється комплексним показником, що відбиває такі фактори, як скорочення тривалості монтажу і демонтажу, транспортування наземного обладнання, збільшення механічної швидкості проходки і т.д.

При визначенні ефекту під річним обсягом робіт користуються показниками кількості метрів проходки, інтервалів, свердловин, монтажів, агрегато-операцій і т.д., що виконуються за рік.

Стосовно бурового устаткування, що входить в комплект бурової установки, обсяги робіт вираховуються, виходячи з комерційної чи циклової швидкості буріння і визначаються за формулами:

N_с = (2.21)

N_с = , (2.22)

де N_с – кількість свердловин, що розбурюються з однієї бурової установки в рік, шт.;

, - швидкість комерційна, швидкість циклова, м/верст.-міс.;

Н – глибина буріння, м;

- коефіцієнт обертання бурових установок;

- коефіцієнт резерву бурових установок;

= (2.27), = (2.23)

де Тк – календарний час буріння, год.;

Тц – час циклу будівництва свердловини, год.

Тоді - коефіцієнт зростання продуктивності обладнання в формулі для розрахунку річного економічного ефекту матиме вигляд:

(2.24)

(2.25)

/ = (2.26)

По аналогії при використанні циклової швидкості буріння:

(2.27)

Тоді народногосподарський економічний ефект в результаті виробництва і використання нових засобів праці при будівництві свердловин, визначається:

(2.28)

де ∆С – зміна собівартості проходки свердловини (метра проходки) при використанні нової техніки, грн.

В разі відсутності вихідної інформації для розрахунку приведених затрат З₁, З₂ на засоби праці при будівництві свердловин можна до розрахунку брати оптові ціни на засоби праці Ц₁, Ц₂ , тоді ефект визначиться за формулою:

(2.29)

де

(2.30)

Зміна собівартості проходки свердловини (метра проходки) при використанні нової техніки визначається:

(2.31)

де З₁, З₂ – вартість години (доби)буріння без врахування амортизації на базові і нові засоби праці, грн.;

Т₁, Т₂ – час буріння свердловини по порівнюваних варіантах, год.;

А^к₁, А^к₂ – амортизаційні відрахування на капітальний ремонт засобів праці в розрахунку на свердловину по варіантах, що порівнюються, грн.;

А₁^СК, А₂^СК - амортизаційні відрахування по супутніх капітальних вкладеннях бурового підприємства в розрахунку на свердловину по варіантах, що порівнюються, грн.;

П – інші додаткові затрати (економія засобів), що пов’язані з впровадженням нового засобу праці, в розрахунку на свердловину по варіантах, що порівнюються, грн.

Z – норма накладних затрат, %

В свою чергу амортизаційні відрахування визначаються за формулами:

(2.32-2.33)

де Ц – вартість засобів праці, грн.;

К_об – коефіцієнт обертання обладнання;

а^к – норма амортизації на комплектуюче обладнання;

S_н – вартість комплектуючого обладнання, грн.

Розрахунок народногосподарського ефекту від виробництва і використання нових чи більш досконалих предметів праці (матеріалів, запасних частин, інструменту і т.д.), а також засобів праці зі строком служби менше одного року проводиться за формулою:

(2.34)

де З₁, З₂ – приведені затрати на одиницю базового і планового предметів праці, грн.;

У₁, У₂ – питомі витрати відповідно для базового і нового предметів праці в розрахунку на одиницю продукції (роботи), що випускається споживачем, натуральні одиниці;

, - затрати на одиницю продукції (роботи), що випускається при використанні базового і нового предметів праці без врахування їх вартості, грн.;

К₁, К₂ - супутні капітальні вкладення споживача при використанні ним базового і нового предметів праці в розрахунку на одиницю продукції (роботи), що виробляється з використанням нового предмету праці, грн.;

А₂ – річний обсяг виробництва нового предмету праці в розрахунковому році, натуральні одиниці.

Питомі витрати предметів праці (матеріалів, долот, речовин), а також засобів праці зі строком служби менше одного року У₁, У₂ визначаються через їх кількість, витрачену на одиницю техніки чи на метр проходки свердловини.

Питомий розхід базового і нового інструменту визначається:

(2.35)

де h_1,2 – проходка на долото, м.

Питомі витрати на метр проходки калібраторів, центра торів, алмазних долот і т.д.

, (2.36)

де V_M1,2 – механічна швидкість проходки, м/год.;

- ресурс роботи інструменту, год.

Витрати предметів праці (змінні деталі до бурових насосів, до забійних двигунів і т.д.) на одиницю часу роботи.

(2.37)

де М – напрацювання техніки (до першого капітального ремонту, за рік, годину і т.д.);

m – напрацювання предмету праці на відказ, год.

При визначенні ефективності нової техніки необхідно враховувати супутні капітальні вкладення бурового підприємства

(2.38)

(2.39)

де , - відповідно вартість доповнюючого комплектуючого обладнання для базової і нової техніки, грн.;

, - вартість транспорту і технічної підготовки обладнання для базової і нової техніки, грн.

W_об – вартість додаткових оборотних фондів, пов’язаних з впровадженням нової техніки, крб.

Підвищення продуктивності бурової техніки приводить до скорочення тривалості буріння і кріплення свердловини, що впливає на зниження собівартості будівництва.

Зміна собівартості

(2.40)

де С₁^,, С₂^, - вартість доби (години) буріння до і після впровадження нової техніки, грн.;

Т₁, Т₂ – час буріння свердловини (інтервалу) до і після впровадження нової техніки, год.;

Зq – додаткові затрати (економія), що зв’язані з впровадженням нової техніки (витрати доліт, зношення бурильних труб, прокат забійних двигунів і т.д.), грн.

Вартість доби (години) С буріння при впровадженні нової техніки:

(2.41)

де ∆Т – скорочення тривалості буріння, діб, год.

73